Ukrainian
Summary:У монографії зроблена спроба сформулювати цілісну фізично обґрунтовану систему уявлень щодо факторів, які контролюють граничний рівень міцності металу на трьох масштабних рівнях: атомну, мікро- та мезорівнях, а також на макрорівні (міцність металу в конструкції). Викладено результати молекулярно-динамічного моделювання деформування металевих наночасток та розроблені на їх основі уявлення щодо атомістики процесів втрати стійкості, деформації і руйнування ідеальних кристалів та металевих наночастинок. Встановлено зв’язок між об’ємними та енергетичними змінами при деформації кристала. Розглянуто статистичну модель крихкого руйнування полікристалів, яка ґрунтується на концепції зародкових тріщин. Крім результатів теоретичних досліджень, наведено значний обсяг експериментальних даних щодо впливу структурного стану конструкційних сталей на рівень граничної міцності, а також викладено основи оптимізації структурного стану конструкційних сталей та ідеї, які стосуються технологічних шляхів їх реалізації. Вводиться термін граничної міцності металу в конструкції –Rs. Можливості розробленого підходу продемонстровано на прикладі прогнозування граничного стану корпусу реактора.
Reading audience:Для спеціалістів у галузі фізики міцності, матеріалознавства, інженерів-конструкторів, а також студентів вузів.
Russian
Summary:В монографии сделана попытка сформулировать целостную физически обоснованную систему представлений о факторах, контролирующих предельный уровень прочности металла на трех масштабных уровнях: атомном, микро- и мезоуровнях, а также на макроуровне (прочность металла в конструкции). Изложены результаты молекулярно-динамического моделирования деформирования металлических наночастиц и разработанные на их основе представления об атомистике процессов потери устойчивости, деформации и разрушения идеальных кристаллов и металлических наночастиц. Установлена связь между объемными и энергетическими изменениями при деформации кристалла. Рассмотрена статистическая модель хрупкого разрушения поликристаллов, основанная на концепции зародышевых трещин. Кроме результатов теоретических исследований, приведен значительный объем экспериментальных данных по влиянию структурного состояния конструкционных сталей на уровень предельной прочности, а также изложены основы оптимизации структурного состояния конструкционных сталей и идеи, касающиеся технологических путей их реализации. Вводится понятие предельной прочности металла в конструкции – Rs. Возможности разработанного подхода продемонстрированы на примере прогнозирования предельного состояния корпуса реактора.
Reading audience:Для специалистов в области физики прочности, материаловедения, инженеров-конструкторов, а также студентов вузов.