Ukrainian
Summary:У монографії проаналізовано екосистемну роль органічної частини ґрунту та розглянуто новітні теоретико-методологічні підходи до її дослідження. Головну увагу зосереджено на її лабільних, зокрема легкоокиснювальних і водорозчинних фракціях, компонентах та пулах. На підставі експериментів із вивчення впливу лісогосподарських заходів різної інтенсивності та аграрного використання суміжних післялісових земель (сінокіс та рілля) на структурно-функціональний стан ґрунтового резервуару Карбону органічних сполук показано високу інформативність якісно-кількісних змін «свіжої» високолабільної органічної речовини для оцінки інтенсивності антропогенного навантаження (гемеробії).
Summary: У зв’язку з цим детально охарактеризовані процеси трансформування лабільного пулу органічної речовини ґрунту в процесі знеліснення, особливості мінералізаційної здатності та дихальної активності ґрунтів лісових і аграрних екосистем, вплив знеліснення на якість та екопротекторну здатність органічних сполук ґрунту, речовинно-енергетичні зміни ґрунтів за різних способів лісокористування та аграрного використання. У модельних експериментах, за імітування умов глобального потепління клімату, виявлено зменшення термочутливості (Q10) процесу мінералізації органічної речовини і емісії СО2 з ґрунту лісових і післялісових екосистем, що дозволило припустити наявність компенсаторного механізму підтримання балансу Карбону у системі «ґрунт – рослина – атмосфера», який функціонує за принципом від’ємного зворотного зв’язку (negative feedback).
Summary: Для вдосконалення системи екологічного моніторингу на рівні блоку «ґрунт» запропоновано виокремити контактний із зовнішнім середовищем шар ґрунту 0–5 см як його «стрес-чутливу зону», – найбільш вразливу до різних впливів, які порушують едафічну рівновагу.
Russian
Summary:В монографии проанализирована экосистемная роль органической части почвы и рассмотрены новейшие теоретико-методологические подходы к ее исследованию. Главное внимание сосредоточено на ее лабильных, в частности легкоокисляемых и водорастворимых фракциях, компонентах и пулах. На основании экспериментов по изучению влияния лесохозяйственных мероприятий различной интенсивности и аграрного использования смежных послелесных земель (сенокос и пашни) на структурно-функциональное состояние почвенного резервуара Углерода органических соединений показана высокая информативность качественно-количественных изменений «свежего» высоколабильного органического вещества для оценки интенсивности антропогенной нагрузки (гемеробии).
Summary: В связи с этим подробно охарактеризованы процессы трансформации лабильного пула органического вещества почвы в процессе обезлесения, особенности минерализационной способности и дыхательной активности почв лесных и аграрных экосистем, влияние обезлесения на качество и экопротекторную способность органических соединений почвы, вещественно-энергетические изменения почв при различных способах лесопользования и аграрного использования. В модельных экспериментах по имитации условий глобального потепления климата, выявлено уменьшение термочувствительности (Q10) процесса минерализации органического вещества и эмиссии СО2 из почвы лесных и послелесных экосистем позволило предположить наличие компенсаторного механизма поддержания баланса Углерода в системе «почва – растение – атмосфера», который функционирует по принципу отрицательной обратной связи (negative feedback).
Summary: Для совершенствования системы экологического мониторинга на уровне блока «почва» предложено выделить контактный с внешней средой слой почвы 0–5 см как его «стресс-чувствительную зону», – наиболее уязвимую к различным воздействиям, которые нарушают эдафическое равновесие.