17 травня 2023 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На початку зібрання академік Анатолій Загородній вручив вченим НАН України відзнаки, присуджені Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 12 травня 2023 року за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного та інноваційного потенціалу держави, підготовку висококваліфікованих кадрів, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм і з нагоди Дня науки.
Почесною грамотою Верховної Ради України нагороджено:
- директора Інституту геофізики ім.С.І.Субботіна НАН України члена-кореспондента НАН України Олександра Кендзеру;
- заступника директора з наукової роботи Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України академіка НАН України Сергія Костеріна;
- першого заступника головного вченого секретаря НАН України кандидата філософських наук Олега Кубальського;
- директора Інституту народознавства НАН України академіка НАН України Степана Павлюка;
- головного наукового співробітника Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України доктора технічних наук Віктора Самойлова.
Грамотою Верховної Ради України нагороджено:
- заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіко-правових досліджень ім.В.К.Мамутова НАН України» доктора юридичних наук Руслана Джабраілова;
- директора Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України члена-кореспондента НАН України Наталію Заіменко;
- директора ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» члена-кореспондента НАН України Андрія Кудряченка;
- директора Інститут ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України члена-кореспондента НАН України Сергія Мосякіна.
Далі із доповіддю «Національна культурно-мистецька спадщина: проблеми збереження та академічної наукової презентації» виступила академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України академік Ганна Скрипник.
Вона розповіла про результати втілення масштабних досліджень загальнонаціональної ваги, що їх виконали науковці народознавчих і мистецтвознавчих установ НАН України для збереження та наукового вивчення й представлення національної культурно-мистецької спадщини.
Так, яскравим прикладом втілення пам’яткоохоронних досліджень став ініційований Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського проєкт «Етнографічний образ сучасної України. Корпус фольклорно-етнографічних матеріалів» (у 12 т., за станом на сьогодні опубліковано 10). Його метою є повне фольклорно-етнографічне експедиційне обстеження України і формування унікального зводу фольклорних записів, відомостей, фото- і відеоматеріалів з етнокультури, який слугуватиме основою наукових студій для сучасних і майбутніх дослідників.
Опубліковано також окремий том «Етнографічний образ українців зарубіжжя», який представляє у форматі польових записів і фотоматеріалів зразки етнокультури і живого розмовного мовлення українців зарубіжжя, зафіксованих вітчизняними ученими та колегами-україністами з інших країн (у 464 селах та містечках зарубіжжя від 670 респондентів), які розкривають широку панораму присутності української культури та її носіїв у закордонні.
Колективи профільних академічних інститутів здійснили видання рукописних та перевидання творів класичної спадщини, що стали бібліографічною рідкістю, з-поміж яких – праці П.Чубинського, Ф.Колесси, К.Квітки, Ю.Павловича, Хв.Вовка, К.Грушевської, Є.Спаської, О.Зілинського, В.Кравченка.
Мистецтвознавцями Академії проведені широкоформатні польові дослідження, упорядковано та опубліковано 4 томи «Регіонально-жанрової антології українського музичного фольклору в його регіонально-жанрових особливостях» та 11 книг нотних записів української пісенності з різних областей України; 3 томи фундаментальної праці «Церковне мистецтво України» та низка анотованих альбомів з малярської сакральної спадщини тощо.
Вперше за часів незалежності побачили світ укладені за новою джерельною базою, за сучасними методологією та інтерпретаціями, позбавлені російських імперських стереотипів і шаблонів багатотомні праці з історії мистецтвознавства, енциклопедії та довідники. З-поміж них: «Історія українського мистецтва» (у 5 т.), «Українська музична енциклопедія (т. 1–6), «Українська фольклористична енциклопедія», «Історія української музики» (т. 1, 2, 4), «Українська славістична фольклористика (ХІХ – початок ХХІ ст.). Енциклопедичний словник», «Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. (т. 5), «Історія українського кіно» (т. 1, 2), «Історія українського театру (т. 1, 2)», «Етнічна та етнокультурна історія України» (т. 1–3), «Словник художників України» (т. 1, 2) та ін.
 |
В обговоренні доповіді виступив голова Державної служби етнополітики і свободи совісті доктор філософських наук Віктор Єленський, завідувач сектору Інституту культурної спадщини Республіки Молдова доктор історичних наук Віктор Кожухар, який підкреслив особливу роль Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського у становленні Інституту культурної спадщини Республіки Молдови і розвитку українсько-молдавських наукових зв’язків загалом.
Завідувач кафедри Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» доктор історичних наук Володимир Скляр ознайомив присутніх з окремими аспектами культурологічноїх діяльності кафедри.
Підтримала доповідь та подякувала науковцям-мистецтвознавцям у своєму виступі і професор кафедри україністики Варшавського університету доктор філологічних наук Валентина Соболь.
Директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка академік Микола Жулинський зауважив, що доповідь академіка Ганни Скрипник підкреслює яку виконали величезну роботу для збереження та наукового вивчення й представлення національної культурно-мистецької спадщини, а також звернув увагу на необхідність посилення діяльності з повернення культурних цінностей українського народу на державному рівні.
Із доповіддю «Розвиток інноваційних технологій отримання композиційних вуглець-вуглецевих матеріалів та виробів: стан та перспективи» виступив завідувач відділу вуглецево-графітних матеріалів Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ) кандидат технічних наук Ігор Гурін.
Він розповів про важливість та ефективність досліджень фахівців НАН України в галузі створення нових композиційних вуглець-вуглецевих матеріалів (ВВКМ) і виробів для потреб ядерно-енергетичного комплексу України, машинобудування й ракетно-космічних технологій, медицини тощо.
Фахівцями ННЦ ХФТІ розроблено технології виготовлення кульових ТВЕЛів та ПЕЛів на основі графітів на піровуглецевій зв’язці (ГЗП), які успішно пройшли дореакторні та реакторні випробування в реакторах CM-2, РБТ-6, МР, ВВР-Ц тощо. Ці матеріали та конструкція ТВЕЛів та ПЕЛів дали можливість досягти вигорання палива на рівні 8–16%, а в деяких випадках і до 33%. Ведуться дослідження щодо використання розроблених матеріалів й конструкцій і в умовах діючих реакторів типу ВВЕР.
Ще одним напрямом досліджень фахівців ННЦ ХФТІ є розроблення активованих вуглецевих матеріалів із високою питомою поверхнею. У рамках цієї роботи підготовлено методику виготовлення тканинних сорбентів із питомою поверхнею на рівні 2000 м 2 /г, що відповідає світовим аналогам. Експериментально показано ефективність таких сорбентів для поглинання йоду. Ці матеріали можуть бути придатними для фільтрів атомних станцій. Використання тканинних фільтрів має усунути проблеми, що притаманні насипним фільтрам на основі активованого вугілля, а саме: утворення продувів, вібраційне ущільнення, пилоутворення тощо. Одночасно зі створенням сорбувальних матеріалів розроблено технологію створення фреймів на основі активованої вуглецевої тканини. За допомогою цієї технології можна отримувати пакет із шарів вуглецевої тканини та забезпечувати їх надійний електричний контакт, а перехідний опір титан-вуглець в отриманих композиціях кращий за відомі світові аналоги. Ведуться дослідження зі створення елементів суперконденсаторів, іоністорів та електросорбційних систем очищення та опріснення води на основі розроблених фреймів.
Фахівці ННЦ ХФТІ у кооперації із ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім.М.К.Янгеля», ДП НПО «Павлоградський хімічний завод», ДП КБ «Івченко-Прогрес» також займаються розробленням ерозійностійких ВВКМ для потреб ракетно-космічної техніки.
Ще одним пріоритетним напрямом досліджень фахівців ННЦ ХФТІ є створення біосумісних композитів на основі вуглецю та виготовлення імплантатів на їх основі. Роботи ведуться спільно з Інститутом патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України. Розроблені матеріали та конструкції мають властивості, близькі до властивостей інтактної кістки, високу біосумісність та остеоінтеграцію. Використання таких імплантатів дає можливість вирішити низку медичних проблем на противагу металевим, керамічним та іншим імплантатам. Вже проведено доклінічну та клінічну апробацію цих матеріалів та імплантатів. Операції з використанням імплантатів із ВВКМ виявили високу ефективність їх застосування.
В обговоренні цієї доповіді виступив начальник комплексу нових матеріалів та перспективних технологій ДП «КБ «Південне» кандидат технічних наук Олександр Потапов, який розповів про тісне співробітництво ННЦ ХФТІ з ДП «КБ «Південне».
Завідуючий кафедри біомеханіки ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України» доктор медичних наук Олексій Тяжелов розповів про властивості та переваги використання створених спільно з науковцями біосумісних композитів на основі вуглецю та виготовлення імплантатів на їх основі.
Академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, генеральний директор ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» академік НАН України Микола Шульга підкреслив виняткові властивості композиційних вуглець-вуглецевих матеріалів для використання у ракетно-космічній галузі.
Далі було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України