18–19 травня 2023 року в Києві на базі Інституту відновлюваної енергетики НАН України в онлайн-режимі відбулася ХXIV Міжнародна науково-практична конференція «Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ столітті», присвячена Дню науки в Україні та 125-річному ювілею Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”).
Захід було організовано спільними зусиллями Інституту відновлюваної енергетики НАН України, НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”, Малої академії наук України (МАН), Представництва Польської академії наук у м. Києві, Варшавської політехніки, Громадської спілки «Енергетична асоціація «Українська воднева рада», Міжгалузевого науково-технічного центру вітроенергетики Інституту відновлюваної енергетики НАН України, кафедри ЮНЕСКО «Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика» при КПІ ім. Ігоря Сікорського та ННК «Інститут прикладного системного аналізу», Інституту технічної теплофізики НАН України, Інституту загальної енергетики НАН України та Українського національного комітету з тепло- і масообміну.
Вже друге десятиріччя поспіль конференція об’єднує науковців із багатьох країн світу для обміну досвідом у галузі відновлюваної енергетики та енергоефективності. Цього року до заходу долучилися близько 400 науковців, представників закладів вищої освіти, науково-дослідних інститутів та організацій з України, Литви, Німеччини, Польщі, Узбекистану, Чехії та Швеції.
Метою конференції було обговорення проблем та перспектив розвитку використання відновлюваних джерел енергії, електро- та біоенергетичних ресурсів, тепла Землі та теплопостачання країни за рахунок енергії Сонця, вітру, гідроенергетичних ресурсів, а також реалізації заходів для енергозбереження та енергоефективності.
Міжнародна науково-практична конференція орієнтована на вирішення як довготермінових завдань з подальшого стійкого розвитку – впровадження відновлюваної енергетики та забезпечення населення екологічно чистою енергією, виконання зобов’язань щодо екологічної безпеки та підвищення енергоефективності, так і актуальних проблем збереження та відновлення енергетики. Особливістю даного етапу розвитку є зміни умов функціонування вітчизняної енергетики та економіки: в енергетиці – це спільна робота з європейською енергосистемою над відродженням вітчизняних об’єктів енергетики, які зазнали руйнувань під час війни, а в цілому для країни – необхідність відновлення та стійкого забезпечення енергією з урахуванням наслідків воєнних дій та потреб у перебудові матеріальної бази й організаційних засад на сучасній основі.
Вітаючи учасників конференції, ректор НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського” академік НАН України Михайло Згуровський відзначив, що ситуація в енергетичній галузі показала нагальну необхідність її реформування у ході післявоєнного відновлення. «Прийнятий курс на модернізацію за рахунок широкомасштабного впровадження технологій відновлюваної енергетики та заходів енергоефективності у всіх галузях господарювання потребує залучення великої кількості кваліфікованих спеціалістів. Ефективним вирішенням проблем науково-технологічного забезпечення є створення єдиної інфраструктури на базі науки, освіти, законодавства та промисловості», – сказав М. Згуровський.
 |
У свою чергу, академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики (ВФТПЕ) НАН України академік НАН України Олександр Кириленко, звертаючись із вітальним словом до учасників заходу, підкреслив: «Один із найбільш перспективних напрямів декарбонізації вітчизняної економіки в рамках Європейського зеленого курсу є розвиток відновлюваної енергетики за рахунок використання зеленого водню. Це стосується не лише власної енергетичної та екологічної безпеки, але й обумовлено потребою повніше інтегруватися до європейської та світової спільноти з метою збереження якості життя на планеті».
Учасників конференції також привітав директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України член-кореспондент НАН України Степан Кудря, зазначивши: «Подальший розвиток відновлюваної енергетики є одним із напрямів забезпечення країни енергоресурсами, тому збереження та розширення наукового потенціалу є надзвичайно важливим. Підтримка стабільності енергетичної галузі нашої країни та визначення напрямів її подальшого розвитку за рахунок впровадження інноваційних відновлюваних і водневих технологій та ефективних заходів енергозбереження сприятиме виключенню політичного чи військового впливу держави-агресора на нашу країну». С. Кудря подякував усім учасникам за співробітництво та можливість ознайомлення з результатами наукових праць, що дозволяє інтенсифікувати проведення наукових досліджень. Особливу ж подяку за підтримку він висловив НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”, польським колегам та представникам Української водневої ради.
Секцію молодих вчених привітав президент Малої академії наук України академік НАН України Станіслав Довгий. «Прагнення до змін – таким завжди був дух конференції «Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті». Відновлювані джерела енергії, зокрема сонце, вітер та вода – доступні майже усім країнам. Наше завдання – навчитися правильно їх використовувати, щоб побудувати краще майбутнє для наступних поколінь. Тим більше, що зараз ми всі живемо в умовах війни. Енергетична інфраструктура України постійно під обстрілами ворогів. Саме тому нам необхідно шукати нові енергетичні рішення. Цей виклик можуть вирішити нові наукові та креативні ідеї. І я щиро вірю, що нам це вдасться!» – сказав він.
Впродовж двох днів роботи конференції науковці працювали у вісьмох паралельних секціях:
- «Енергоефективність»;
- «Сонячна енергетика»;
- «Вітроенергетика»;
- «Воднева енергетика»;
- «Гідроенергетика»;
- «Геотермальна енергетика»;
- «Біоенергетика»;
- «Молодіжна секція МАНУ».
Під час роботи у секціях, учасники конференції визначили пріоритетні напрями, на яких вони мають зосередитися:
1. Науково обґрунтувати ключові напрями фундаментальних і прикладних досліджень, науково-дослідних і проектно-конструкторських розробок у галузі відновлюваної енергетики.
2. Спрямувати зусилля на розробку та вдосконалення нормативно-правової, сертифікаційної та метрологічної бази з урахуванням світового досвіду та відповідності сучасним і перспективним потребам вітчизняної енергетики.
3. Зусиллями державних структур, наукової спільноти та громадських організацій забезпечити відбудову енергетики на принципах сталого розвитку, декарбонізації економіки та запобігання негативним змінам клімату, що відповідало б національним потребам та міжнародним зобов’язанням.
4. Привести у відповідність освітні, тренінгові програми та залучення передового досвіду з актуальними вітчизняними потребами та найбільш прогресивними світовими тенденціями.
5. Забезпечити доступ усіх структур і верств населення до достовірної інформації про переваги застосування різних видів енергії відновлюваних джерел, їх роль у розбудові енергетичної галузі та в екологічній безпеці.
Серед учасників конференції було чимало молодих учених. Так, у засіданні її Молодіжної секції взяло участь близько 30 учнів Малої академії наук України та майже стільки ж керівників їхніх наукових проєктів із різних областей України. Щороку географія учасників Молодіжної секції конференції розширюється. Цього року учасники представляли такі області: Сумську, Хмельницьку, Полтавську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Запорізьку, Одеську, Київську та Харківську, а також м. Харків.
Участь у конференції дала можливість юним дослідникам поділитись своїми не лише теоретичними, а й практичними відкриттями в галузі використання відновлюваних джерел енергії та розглянути можливості розвитку такого сектора.
Юними науковцями представлені результати досліджень у сфері застосування сонячних фотоелектричних батарей, пасивних сонячно-енергетичних систем, технологій перетворення енергії біомаси, запропоновані енергозберігаючі технології та приклади енергетично ефективних будівель.
Всі доповіді проходили колективне обговорення учасниками у форматі «запитання-відповідь».
Після закінчення засідання Молодіжної секції модератором було відзначено колосальну роботу, яку виконали всі доповідачі та їхні наставники. Учасники цієї секції конференції нагороджені сертифікатами, а їхні наукові керівники – подяками за участь у заході.
Підсумовуючи роботу конференції, її організатори відзначили, що учасники заходу створили надійну платформу для впровадження науково-практичного досвіду в галузі відновлюваної енергетики та енергоефективності в науково-дослідні, проєктні, промислові й ділові структури державного та приватного сектору. І одним із важливих напрямів діяльності цієї платформи є об’єднання зусиль громадських та освітніх організацій для створення єдиної інфраструктури на базі науки, освіти, законодавства та промисловості.
За інформацією Інституту відновлюваної енергетики НАН України