У час війни українська культурна спадщина стала одним із найуразливіших сегментів суспільного буття. Наслідки бойових дій виявляються особливо нищівними для об’єктів археологічної спадщини, з огляду на невідновлюваність археологічних пам'яток, нерозривний зв'язок цих об'єктів з ландшафтом та екологічним середовищем, загальнолюдським характером інформації, що може бути отримана при дослідженні.
Наразі діяльність з охорони культурної спадщини в Україні спрямована в основному на “візуально видимі” об’єкти, такі як архітектурні пам’ятки, релігійні та історичні споруди, об'єкти монументального мистецтва. В умовах агресії російської федерації та ведення потужних воєнних дій на українських землях, пам'ятки археологічної спадщини опинились в особливо загрозливому стані через наступні чинники:
1. В мирний час не було проведено паспортизації археологічної спадщини на належному рівні, що призвело до «випадіння» більшості археологічних об'єктів – поселень, городищ, стоянок, курганів та могильників – з Державного реєстру нерухомих пам'яток України та регіональних списків пам'яток.
2. Об'єкти археологічної спадщини знаходяться у «непроявленому стані» і тому висновок про наявність чи відсутність археологічних шарів на певній території можливо зробити виключно через натурне обстеження спеціалістами.
3. На територіях, пов'язаних з веденням воєнних дій відбуваються активні ландшафтні перетворення, пов'язані як з прямими наслідками ураження вибуховими засобами – мінами, снарядами, ракетним вогнем тощо, так і з облаштуванням вогневих та спостережних пунктів, фортифікаційних споруд, прокладанням комунікаційних шляхів.
4. Під час воєнних дій відбувається посилення діяльності мародерських та грабіжницьких груп по відношенню до предметів археологічної спадщини. Разом з тим, слід констатувати практичну відсутність контролю за станом археологічних пам'яток з боку державних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Значні ландшафтні перетворення, пов'язані з переміщенням ґрунту, з одного боку становлять загрозу знищення об'єктів, а з іншого, створюють можливість відкриття нових пам'яток археології. Специфіка археологічних пам'яток полягає в тому, що їхнє виявлення часто безпосередньо пов'язане з подіями катастрофічного характеру, а у даному випадку – руйнуванням ландшафтів внаслідок воєнних дій.
З огляду на вищезазначене, згідно наказу від 30.08.2022 р. «Про відкриття і роботу Моніторингової археологічної експедиції» (МАЕ), в Інституті археології НАН України створено спеціальну експедицію під керівництвом кандидата історичних наук Всеволода Івакіна.
У 2022 році МАЕ працювала силами двох загонів – Київського та Чернігівського. Сьогодні кількість регіональних загонів стрімко зростає. Експедиція діє в рамках виконання грантового проєкту «Ukrainian archaeological heritage, threatened by war: saving and protection» (Deutsches Archaologisches Institut / Berlin) та науково-дослідної роботи відділу археології Києва «Київ та Київське Подніпров’я за доби середньовіччя».
Київська та Чернігівська області є територіальним ядром формування Української державності, географічною основою українських земель Давньої Русі, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Гетьманщини. Таким чином, моніторинг археологічних пам’яток у Київській та Чернігівській областях науковці вважають пілотним проєктом, основним результатом якого буде вироблення методики та отримання досвіду, відповідних сучасним складним умовам дослідницьких робіт.
 Карта потенційно постраждалих пам’яток археології у Київській та Чернігівській областях |
У зв'язку з тим, що як за міжнародними конвенціями, так і за вітчизняним законодавством, охорона культурної спадщини покладається на державу та Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, основним координатором, замовником та реалізатором програм по моніторингу руйнації археологічної спадщини виступає Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП), разом із структурними підрозділами – Департаментом культурної спадщини (далі – ДКС, у сфері ведення обліку, паспортизації, документального супроводу та оцінки шкоди та збитків, завданих воєнними діями) та Українським державним інститутом культурної спадщини (далі – УДІКС, у сфері натурного дослідження стану пам'яток археології, встановленням масштабів руйнації пам'яток). На сьогодні вже укладений меморандум про співробітництво між Інститутом археології НАН України та Українським державним інститутом культурної спадщини. УДІКС координує діяльність міжгалузевої групи та сприяє встановленню співробітництва між археологами та представниками ЗСУ, ТРО та силових структур України. Також укладений меморандум про співробітництво між Інститутом археології НАН України та Університетом оборони України, в результаті якого було проведено низку спільних обстежень в різних регіонах зазначених областей.
Проведено робочі зустрічі з керівництвом обласних управлінь культури – Дмитром Гончаренком (Київська обласна державна адміністрація) та Людмилою Замай (Чернігівська обласна державна адміністрація), досягнуто необхідну домовленість про максимальне сприяння роботі МАЕ в регіонах, наразі укладаються довгострокові меморандуми про співробітництво в галузі охорони археологічної спадщини. Активну участь у археологічному моніторингу взяла Київська обласна організація ГО «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури» (керівник – Іван Биков).
Для орієнтовного підрахунку потенційно постраждалих пам’яток археології згідно з Державним реєстром нерухомих пам’яток України станом на 30.10.2022 р. була використана узагальнена інформація, що перебуває у відкритому доступі (зокрема, в мережі Інтернет), про населені пункти в Київській та Чернігівських областях, в яких відбувалися військові дії чи які тимчасово були під окупацією.
 Карта археомоніторингу 2022 р. |
Під час підрахунку не було враховано місця, піддані артилерійським обстрілам, бомбардуванням, а також місця облаштування земляних фортифікаційних споруд (окопів, траншей, інших земляних укриттів, вогневих позицій, спостережних пунктів тощо) ЗСУ на територіях, де не відбувалося бойових дій. Без залучення методів дистанційного моніторингу об'єктів археологічної спадщини (супутникові знімки, зйомка із застосуванням БПЛА) та візуального огляду фахівцями-археологами конкретних локацій пошкодження ділянок історичного культурного шару точне визначення заподіяної шкоди неможливе.
Попередній перелік науково-дослідних робіт Моніторингової археологічної експедиції (МАЕ), проведених протягом 2022 року
Київ. Археомоніторингові дослідження розпочалися ще під час активних бойових дій навколо столиці. На території Києва бійцями бригади Сил територіальної оборони України виявлена пам’ятка археології, яку археолог Андрій Оленич визначив як раніше невідоме поселення софіївського типу трипільської культури.
Навесні бійцями бригади Сил територіальної оборони України під час оборонних земляних робіт на території столиці виявлено давнє людське поховання. Скоріше за все, поховальний комплекс відноситься до цвинтаря церкви Апостолів Петра і Павла на Куренівці. Дерев'яний храм у давньому передмісті Києва, було споруджено у середині XVIII ст. коштом київського міщанина Кіндрата Бушука. У 1903–1905 рр. за проєктом архітектора Миколи Казанського зведений новий мурований Петропавлівський храм з дзвіницею, які були знесені радянською владою у липні 1987 р.
 Андрій Оленич фіксує поселення софіївського типу трипільської культури у м. Києві |
 Фіксація пошкоджень культурних нашарувань у м. Києві |
Віта-Поштова. Влітку науково-рятівні археологічні роботи були проведені на території с. Віта-Поштова Фастівського р-ну Київської обл. Дослідження були викликані зверненням військових структур задля здійснення нового етапу музеєфікації ДВС (довготривалої вогневої споруди) № 179 (проведених Міжнародною асоціацією дослідників фортифікації «Цитадель»). Необхідність участі спеціалістів-археологів у цих діях зумовлена розміщенням тут пам’ятки археології – городища давньоруської доби. Фортецю зведено наприкінці X ст. на північному березі р. Віти – найближчої оборонної лінії Києва, яка захищала з півдня столицю Русі від набігів кочовиків.
Попри незначний обсяг та вимушено високі темпи проведення робіт – уточнено влаштування оборонних споруд городища, досліджено п’ять об’єктів давньоруського часу та два об’єкти часів Другої світової війни, зібрана репрезентативна колекція археологічного матеріалу. Важливими постають фіксація на пам'ятці не лише матеріалу ранньої залізної доби (середини I тис. до н. е.), а й виділення горизонту, що передував створенню тут фортеці часів Київської Русі з матеріалами I тис. н. е. (?), які не були виокремлені під час попередніх робіт.
 Віта-Поштова. Археологічні дослідження. Робочий момент (Ігор Готун та інші співробітники МАЕ) |
Бишів. У серпні – вересні проведено візуальне обстеження та складено акт технічного стану археологічного об’єкту – городища місцевого значення XI–ХІІІ ст., а пізніше замчища ХVІ–ХVІІ ст., розташованого в с. Бишів Фастівського району Київської області. Під час огляду даної пам’ятки фактів руйнації та пошкоджень археологічного культурного нашарувань внаслідок бойових дій не виявлено. В результаті моніторингу складено сучасну облікову документацію на городище та неукріплене поселення і подано на розгляд до Управління культури КОДА. На відстані 450 м від городища на північний схід було виявлене та досліджене середньовічне поховання, яке, скоріше за все, відноситься до некрополя давньоруського поселення.
 Бишів. Інвентар нововиявленого поховального комплексу доби середньовіччя |
Макарів. У вересні – жовтні візуально обстежена пам’ятка місцевого значення – городище XI–ХІІІ, ХVІ–ХVІІ ст. у смт. Макарів Бучанського району Київської області. На території городища зафіксоване ураження археологічного шару в результаті обстрілу БМ ГРАД. Наразі співробітниками МАЕ разом з представниками Київської обласної організації ГО «УТОПІК» розробляється сучасна облікова документація на археологічні пам’ятки на території смт. Макарів.
 Макарів. Фіксація ураження археологічного шару в результаті обстрілу БМ ГРАД (Павло Шидловський) |
 Директор Макарівського історико-краєзнавчого музею Віталій Гедзь зі снарядом БМ ГРАД (який уразив шар городища, проте не розірвався) |
Ніжиловичі. У той же період були проведені розвідки з метою укладання облікової документації на археологічні об’єкти у с. Ніжиловичі Бучанського району Київської області. В результаті обстежень зафіксована багатошарова пам’ятка з матеріалами доби пізнього бронзового – раннього залізного віку, Давньої Русі та козацьких часів. Під час огляду населеного пункту фактів руйнації та пошкоджень археологічного культурного шару нововиявленої пам’ятки внаслідок бойових дій не зафіксовано.
Мотижин. Проведений моніторинг у с. Мотижин Бучанського району Київської області. Фактів руйнації та пошкоджень археологічного культурного нашарувань давньоруського городища ХІ–ХІІІ ст. внаслідок бойових дій не виявлено. Сьогодні співробітниками МАЕ разом з представниками Київської обласної організації ГО «УТОПІК» розробляється сучасна облікова документація на археологічні пам’ятки в с. Мотижин.
Чернігів. У жовтні розпочався археологічний моніторинг пам’яток Чернігівщини. Представники МАЕ провели візуальний огляд археологічних об'єктів м. Чернігова. Зафіксовані численні ушкодження поховальних комплексів давньоруського курганного могильника в урочищі Болдині Гори, виявлено руйнації культурних нашарувань на міському дитинці. Наразі досліджується стан археологічних пам'яток у Острі та Седніві.
 Чернігів. Фіксація пошкодження поховальних комплексів курганного могильника в урочищі Болдина Гора (Віктор Чабай і В’ячеслав Скороход) |
 Остерська божниця (В’ячеслав Скороход та Віталій Рижий) |
 Пошкоджений курганний насип у Седневі |
У цілому, за результатами археологічного моніторингу 2022 року отримано важливі матеріали щодо життя і господарської діяльності давнього населення України у різні культурно-хронологічні епохи, специфіки його матеріальної та духовної культури. Крім того, головним підсумком слід вважати досвід організації взаємодії зі структурами ЗСУ та місцевою владою, що дуже важливо в умовах особливої вразливості археологічного надбання у пов’язаних з війною ситуаціях, а також опрацювання науково-методичної бази досліджень.
Проведення археологічного моніторингу з метою підрахування збитків (обстеження пам’яток археології, складання акту про збитки слідчим-експертом, проведення фіксаційних археологічних робіт) можливе виключно за умови тісного співробітництва археологів і пам'яткоохоронців з державними структурами та наявності чіткої методики підрахунку збитків. Наразі для успішних досліджень вкрай потрібна підтримка державного координатора та залучення науково-практичного потенціалу спеціалістів, які сьогодні знаходяться в лавах Збройних Сил України.
Наявність такого спеціаліста забезпечить швидке налагодження контактів з місцевими цивільно-військовими адміністраціями та військовими частинами, у зоні відповідальності яких розташовані пам’ятки археології. Крім того, досвід військового фахівця забезпечить первинну оцінку небезпечності вибраної для обстеження території та максимально убезпечити процес виконання робіт. Військовому простіше отримати доступ для проведення необхідних обстежень, для фіксації сучасного стану пам’ятки археології.
На сьогодні створена міжгалузева робоча група Archaeological Landscapes Monitoring Group (ALMG), метою діяльності якої є виявлення, фіксація та дослідження зруйнованих внаслідок військових дій археологічних об'єктів та територій та формування бази даних по ним.
До складу робочої групи входять археологи та пам’яткоохоронці з наступних організацій: Інститут археології Національної академії наук України (МАЕ); Український державний інститут культурної спадщини МКІП; історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Національний музей історії України; Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»; ГО «Спілка археологів України» і багато інших.
Науковці запрошують всіх небайдужих до збереження та дослідження археологічних пам’яток у складні часи війни з російськими загарбниками приєднуватися до їхньої команди.
За інформацією Інституту археології НАН України