6 вересня 2023 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На початку засідання було
підписано Меморандум про співробітництво між Національною академією наук України та Державною організацією «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій». Документ підписали Президент Академії академік
Анатолій Загородній і директор УКРНОІВІ академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор
Олена Орлюк.
Далі було заслухано дві наукові доповіді.
Із доповіддю «Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС» виступив директор Інституту гідробіології НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Афанасьєв. Він розповів про комплекс досліджень, проведених науковцями Інституту, з якісного та кількісного оцінювання екосистемних трансформацій, спричинених руйнацією греблі Каховської гідроелектростанції, а також подальшого перебігу цієї катастрофи.
 |
Також фахівці Інституту гідробіології запропонували ряд можливих заходів зі зменшення негативних явищ від підриву греблі Каховської ГЕС. Це, зокрема, запровадження попусків води з верхніх водосховищ каскаду в «пульсовому режимі»; за можливості максимальне наповнення Дніпровського водосховища та пуск води через водозливи задля аерації водних мас; заходи з об’єднання найбільших фрагментованих водойм із руслом Дніпра; підняття рівня води в руслі й виходу її на заплаву за рахунок часткового або повного перегородження русла у вузьких місцях (може бути декілька по довжині водосховища) шляхом гідронамиву або відсипання ґрунту чи каміння тощо. Кардинальним рішенням є якнайшвидше спорудження перемички в районі зруйнованої греблі Каховської ГЕС та підняття рівня води, що дасть можливість відновити зв’язок відокремлених фрагментів з руслом Дніпра та врятувати гідрофауну, яка приречена на загибель у замкнених водоймах.
Науковці Інституту гідробіології розуміють безумовну необхідність відновлення водосховища як джерела води для різних галузей промисловості, енергетики, сільського господарства, водозабезпечення населення та забезпечення сталого екологічного стоку. Втім під час вирішення питання щодо подальшої долі Каховського гідровузла вони пропонують наступне:
- обрахувати та розглянути можливі варіанти з одамбуванням північно-східної мілководної частини Каховського водосховища (територія Великого Лугу) й створення там квазіприродних лучних екосистем;
- розрахувати оптимальний об’єм водосховища та розглянути можливість створення ефективного рибоходу для осетрових та інших прохідних видів риб (Інститут має досвід розроблення технічних умов для проєктування рибопропускних споруд, реалізованих в Європі і Азії);
- під час заповнення ложа водосховища передбачити створення штучних нерестовищ для осетрових, а також інших видів риб, влаштування біопозитивних споруд.
В обговоренні доповіді виступили т.в.о. Голови Державного агентства водних ресурсів України Наталія Латиш та заступник Голови Держводагентства Ігор Гопчак, які розповіли про напрацювання Державного агентства водних ресурсів України щодо моніторингу якості та рівня води у Херсонській та Миколаївській областях після трагедії на Каховській ГЕС.
Директор Інституту морської біології НАН України член-кореспондент НАН України Галина Мінічева розповіла про наслідки руйнування Каховської дамби на морську екосистему. Академік Володимир Радченко наголосив на тому, чому саме Україні потрібні такі водосховища та чому необхідно відновлювати Каховське. Свої зауваження та пропозиції до постанови Президії щодо розглянутого питання висловили академіки Валерій Геєць, Ярослав Яцків, Сергій Комісаренко.
Далі доповідь «Щодо відновлення напівпровідникової галузі в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення» представив в.о. директора Інституту фізики напівпровідників ім.В.Є.Лашкарьова НАН України доктор фізико-математичних наук Віктор Мельник.
Він розповів про важливість створення в Україні наукоємних виробництв у галузі мікроелектроніки для підвищення конкурентоспроможності країни та зростання національної економіки.
Нині наша держава втратила свою раніше стійку позицію в галузі мікроелектроніки. Це призвело до повної залежності виробництва високотехнологічної продукції, включаючи оборонну сферу, від імпорту мікроелектронних компонент.
Для розв’язання цієї проблеми, на думку науковців, необхідно створити в Україні замкнений цикл виробництва електронних компонентів та кінцевої продукції на їхній основі, що, серед іншого, вимагає належної координації наукових досліджень між галузевими підприємствами та науковими установами НАН України.
Так, науковці пропонують заснувати універсальний науково-технологічний і навчальний комплекс на базі Інституту фізики напівпровідників ім.В.Є.Лашкарьова. Такий комплекс дасть змогу оперативно вирішувати завдання стосовно розроблення та виробництва критично важливих мікроелектронних виробів, зокрема створити лінії з виробництва інфрачервоних фотодетекторів, налагодити дрібносерійне виробництво фотодіодів різного функціонального призначення для Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал», а також забезпечить підготовку фахівців у цій галузі.
В обговоренні доповіді радник директора – головного конструктора Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» член-кореспондент НАН України Микола Лихоліт розповів про продукцію підприємства, для виробництва якої використовуються чутливі елементи, створені в Інституті фізики напівпровідників.
Заступник директора Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Оріон» Микола Болтовець зосередив свій виступ на обґрунтуванні необхідності замкненого циклу виробництва в Україні електронних компонентів для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
Член-кореспондент НАН України Анатолій Негрійко наголосив на своєчасності та конструктивності ідеї створення компактного центру з чіткою спрямованістю на вироблення продукції мікроелектроніки, якої потребують наші підприємства. Член-кореспондент НАН України Володимир Устименко наголосив на важливості розвитку галузі мікроелектроніки в Україні.
Обидві доповіді викликали активний інтерес та жваву дискусію серед учасників засідання.
Насамкінець було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України