11–12 жовтня 2023 року в Інституті хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України (Київ) у змішаному форматі (онлайн і офлайн) тривала Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Хімія, фізика та технологія поверхні». Захід організували Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України, Наукова рада з проблеми «Хімія і технологія модифікування поверхні», Міжгалузевий науково-технічний комплекс «Хімія поверхні» НАН України.
Конференція працювала за такими основними напрямами:
- теорія хімічної будови та реакційна здатність поверхні твердих тіл;
- фізико-хімія поверхневих та міжфазних явищ;
- хімія, фізика та технологія наноматеріалів;
- медико-біологічні та біохімічні аспекти вивчення наноматеріалів.
Учасники з 9 країн (України, Азербайджану, Бразилії, Великої Британії, Грузії, Литви, Молдови, Польщі, Узбекистану) заявили 166 доповідей. Українські й закордонні науковці представили, серед іншого, дослідження, що виконувались у співавторстві з колегами із Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Іспанії, Казахстану, Китаю, Німеччини, Польщі, Словаччини, США, Узбекистану, Франції, Швеції.
До конференції долучилися дослідники з 32 наукових установ Національної академії наук України, 4 національних галузевих академій наук України, викладачі та студенти 21 українського закладу вищої освіти й 49 іноземних університетів, а також працівники Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної Ради», Подільського обласного онкологічного диспансеру (Вінниця), компаній «Enamine LTD» (Київ), «UAD Systems» (Запоріжжя), «HygCen Germany GmbH» (Шверін, Німеччина), «Labor Veritas AG» (Цюрих, Швейцарія), Державного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» (Київ), Акціонерного товариства «Фармак» (Київ).
Конференцію відкрив директор Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України, член Президії НАН України, академік-секретар Відділення хімії НАН України академік Микола Картель, який привітав учасників зібрання та побажав їм плідної роботи. У своїй промові він зазначив, що завдяки героїзму Збройних Сил України, які мужньо захищають нашу Батьківщину від російської агресії, науковці можуть працювати далі й виконувати дослідження на найвищому світовому рівні, одночасно всіляко підтримуючи свою армію.
 Вступне слово директора Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України академіка Миколи Картеля |
Наукову програму конференції розпочав своєю доповіддю завідувач відділу аморфних і структурно-впорядкованих оксидів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН професор Володимир Гунько (секція № 1). Він представив результати вивчення колігативних властивостей різних рідких сумішей залежно від температури за впливу обмеженого простору в порах різних адсорбентів, розповів про чинники, що визначають відмінності у властивостях об’ємних розчинів і розчинів, розташованих у порах або порожнечах між непористими наночастинками, та зазначив, що обмежений простір може сильно знижувати активність розчинника аж до часткового або повного розділення фаз розчинника й розчиненої речовини. Коли заморожена вода або вода, що лишається в рідкому стані (як і інші сорбати), заповнює тільки частину пор, може змінюватися топологія замкнутого простору, а це посилює адсорбцію таких легких газів, як метан і водень. Виявлені закономірності можна застосовувати, створюючи контейнери для зберігання цих газів, що сприятиме розвиткові водневої енергетики.
 Виступ доктора хімічних наук, професора Володимира Гунька |
Загалом на шести секційних засіданнях було заслухано 14 усних доповідей у режимі онлайн і 12 – у режимі офлайн.
Зокрема, на секції №2 виступили:
- декан хімічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна кандидат хімічних наук, професор Олег Калугін, який виголосив доповідь «Барвник D205 на межі розділу TiO2/іонна та молекулярна рідини: молекулярне моделювання», наголосивши, що одержані результати можуть стати у пригоді під час розроблення сонячних елементів на основі сенсибілізованих барвниками напівпровідників;
- асистент кафедри теоретичних основ високих технологій Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат фізико-математичних наук Тарас Васильєв, який поінформував про результати дослідження резонансних властивостей сумішей живильного середовища та стабілізованих кверцетином наночастинок срібла, які можуть бути корисними для подальшого застосування в антибактеріальних технологіях;
- науковий співробітник відділу фізики і технології фотоелектронних та магнітоактивних матеріалів Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України (Київ) кандидат фізико-математичних наук Олексій Байбара, який розповів про вплив магнітного поля на термоелектричні властивості феромагнітних нанокомпозитів Co/TiO2;
- аспірант Інституту хімії Вільнюського університету (Литва) Довидас Каробліс (Dovydas Karoblis), який представив простий, низькотемпературний, економічно ефективний підхід для отримання марганцевмісних пірохлорів (R2Mn2O7, R = Y, Ho-Lu) шляхом синтезу солей за атмосферного тиску (через велику варіативність різних хімічних елементів ці сполуки можна використовувати як кисневі електрокаталізатори, твердооксидні паливні елементи і фотокаталізатори).
 |
 Виступ декана хімічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна кандидата хімічних наук, професора Олега Калугіна |
На секції №3 обговорювалися досягнення науковців у створенні й застосуванні наноматеріалів для медицини. Лікар-комбустіолог Центру термічної травми та пластичної хірургії Вінницької обласної клінічної лікарні Віталій Кравчук розповів про перспективи практичного впровадження ранових пов’язок для лікування термічних уражень шкіри, порівняв функціональні властивості українських розробок із закордонними аналогами.
Магістр Білостоцького технологічного університету (Польща) Евеліна Ґолембієвська (Ewelina Gołębiewska) презентувала синтез нових гібридних матеріалів з антирадикальними й антимікробними властивостями на основі металокомплексів танінової кислоти і гідроксиапатиту.
Старший науковий співробітник відділу фізико-хімії вуглецевих матеріалів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України (Київ) кандитат хімічних наук Катерина Сенча-Глевацька розповіла про іn situ антиоксидантну активність модифікованого оксиду графену за реперфузійного пошкодження міокарда. Ці дослідження виконувалися за фінансової підтримки Національного фонду досліджень України.
Аспірантка Незалежного підрозділу тканинної інженерії та регенеративної медицини відділу біомедичних наук факультету біомедицини Медичного університету Любліна (Польща) Марта Тшасковська (Marta Trzaskowska) представила доповідь «Нові нанокомпозитні гранули з високою біосумісністю та оптимальними мікроструктурними властивостями для заповнення невеликих кісткових дефектів».
Викладач Незалежного підрозділу тканинної інженерії та регенеративної медицини відділу біомедичних наук факультету біомедицини Медичного університету Любліна (Польща) кандидат фармацевтичних наук Владислав Вівчаренко поділився результатами своєї роботи у створенні біосумісного гідроксиапатит/полімерного каркасу для інженерії хрящової тканини in vitro.
Запрошений дослідник хімічної інженерії та інженерії матеріалів хімічного факультету Папського католицького університету Ріо-де-Жанейро (Бразилія) кандидат хімічних наук Михайло Назарковський розповів про структуру та протипухлинну активність фулеренових амінокремнеземних нанокомпозитів, декорованих комплексами Pd(II).
 Доповідь кандидата хімічних наук Катерини Сенчі-Глевацької (Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України, Київ) |
Робота секції №4 розпочалася з доповіді провідного дослідника Інституту хімії Молдовського державного університету (Кишинів, Молдова) кандидата хімічних наук Петру Спатару (Petru Spataru), який розповів про результати лабораторного моделювання процесу очищення стічних вод шляхом ініціювання амонію в присутності катіонних органічних забруднювачів, які надалі дадуть змогу оптимізувати технології очищення міських стічних вод.
Старший науковий співробітник відділу теоретичної та експериментальної фізики наносистем Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидат фізико-математичних наук Таїсія Корочкова представила результати теоретичних досліджень моделі броунівського мотора, що пульсує, зі стаціонарним потенціалом – подвійною синусоїдою та збурювальним гармонійним сигналом, яка розглядалась у наближенні малих флуктуацій потенціальної енергії та продемонструвала можливість температурно-частотного керування напрямом руху броунівських моторів із плавними модельними потенціалами.
Свої доповіді у цій секції представили також старший науковий співробітник відділу аморфних та структурно-впорядкованих оксидів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидат хімічних наук Людмила Андрійко, аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Дорощук і аспірант Ужгородського національного університету Олександр Сич.
 Виступ кандидата хімічних наук Петру Спатару (Petru Spataru) (Інститут хімії Молдовського державного університету, Кишинів, Молдова) |
Секція №5 присвячувалася дослідженням у галузі гетерогенного каталізу. Завідувачка лабораторії кінетики та механізмів хімічних перетворень на поверхні твердих тіл відділу фізико-хімії вуглецевих наноматеріалів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України доктор хімічних наук, професор Тетяна Кулик розповіла про механізми отруєння активних центрів оксиду алюмінію на прикладі модельної молекули ферулової кислоти, а також про ефективність регенерації каталізаторів після піролізу біомаси.
Завідувач відділу фізики і технології фотоелектронних та магнітоактивних матеріалів Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України (Київ) кандидат фізико-математичних наук Арсеній Євтушенко презентував результати дослідження впливу допуючих елементів – Co, Mg і Cd – на фотокаталітичні властивості покриттів на основі ZnO, які можна використовувати для очищення води.
Молодший науковий співробітник відділу пористих речовин та матеріалів Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України (Київ) кандидат хімічних наук Михайло Курмач презентував синтез різних за структурою Ti-вмісних ієрархічних цеолітів і розповів про їхню каталітичну активність у процесах циклічного епоксидування олефінів.
Старший дослідник Інституту каталізу та неорганічної хімії (Баку, Азербайджан) кандидат хімічних наук Севінж Османова (Sevinj Osmanova) виголосила доповідь «Вплив умов попередньої обробки на структуру поверхні та активність MnOx-Na2WO4/бентонітового каталізатора для прямого перетворення метану на вуглеводні С2».
Аспірантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Пригунова розповіла про нанесені на порожнисті скляні мікросфери різного діаметру біметалічні наночастинки NiFe, використані для каталітичного гідрування CO2.
 Кандидат хімічних наук Михайло Курмач (Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України, Київ) відповідає на запитання |
У секції №6 було презентовано теоретичні й експериментальні результати дослідження нових вуглецевих матеріалів.
Завідувач відділу фізики і хімії поверхні наносистем Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України доктор фізико-математичних наук Олександр Семчук виголосив доповідь «Безвипромінювальна передача енергії від оптично збуджених молекул барвника до графену».
Молодший науковий співробітник відділу квантової хімії та хімічної фізики наносистем Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидат хімічних наук Оксана Карпенко представила результати квантово-хімічних досліджень стійкості одноатомних комплексів заліза з дефектовмісним графеном.
Науковий співробітник відділу фізико-хімії вуглецевих наноматеріалів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидат хімічних наук Людмила Ушакова розповіла про вивчення вуглецевих матеріалів за допомогою аналітичного ультрацентрифугування й удосконаленої електронної мікроскопії.
Доповідь провідного інженера відділу фізико-хімії вуглецевих наноматеріалів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України Юлії Гребельної присвячувалася теоретичним дослідженням взаємодії фрагментів поліхлортрифторетилену з графеноподібними площинами.
Старший науковий співробітник відділу фізики і хімії поверхні наносистем Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидат хімічних наук Олександр Золотаренко розповів про методи одержання та властивості вуглецевих нанотрубок, а також про перспективний напрям їх використання як наповнювачів керамічної матриці у технології 3D друку (CJP).
 Доповідь кандидата хімічних наук Оксани Карпенко (Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України) |
Загалом учасники конференції виголосили 26 усних доповідей і обговорили понад 100 стендових презентацій.
Найкращі доповіді було нагороджено дипломами. Відзнаки за усні доповіді отримали кандидати хімічних наук Оксана Карпенко (Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України), Михайло Курмач (Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України) і Олександр Золотаренко (Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України), за стендові – кандидати хімічних наук Світлана Гринь (Інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка) й Андрій Кусяк (Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України) та доктор фізико-математичних наук Ольга Ващенко (Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Харків).
Після рецензування статті за матеріалами поданих доповідей буде опубліковано у журналі «Хімія, фізика та технологія поверхні» або збірнику «Поверхня».
Усі матеріали конференції, зокрема виступи всіх доповідачів і стендові презентації, доступні
на сайті Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України.  Колективне фото офлайнових учасників конференції |
За інформацією Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України