26–27 жовтня 2023 року у Львові тривала щорічна Франківська наукова конференція «До великого моменту…», приурочена до 150-ї річниці від початку творчої діяльності Івана Франка та 175-річчя заснування кафедри української словесності у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Співорганізаторами заходу вже традиційно стали філологічний факультет та Інститут франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Інститут Івана Франка НАН України (Львів), Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (Дім Франка) і Наукове товариство ім. Шевченка.
 Учасники цьогорічної Франківської конференції у львівському Будинку вчених |
Відкриття конференції та секційні засідання відбулися 26 жовтня у львівському Будинку вчених.
Вітальну частину та пленарні доповіді модерувала директор Інституту франкознавства Львівського університету кандидат філологічних наук Наталія Тихолоз. «Франківська конференція має довгу і тяглу історію, і ми хочемо, щоб ця тяглість зберігалася», – зазначила вона, звернувшись із словами вдячності до захисників України за можливість і далі проводити наукові заходи, науковиця також попросила присутніх вшанувати загиблих українських воїнів хвилиною мовчання.
Вітальну частину розпочав проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка академік НАН України
Роман Гладишевський. Він наголосив, що тематика ювілейної конференції охоплює різні періоди творчості Івана Франка, його світоглядну еволюцію, науково-філософську, публіцистичну й художню парадигми. Директор Інституту Івана Франка НАН України член-кореспондент НАН України
Євген Нахлік у вітальному слові зазначив:
«Феномен Івана Франка невичерпний і надається до того, щоб досліджувати творчість Франка, рецепцію Франка і найрізноманітніші його погляди». Це підтвердила тематично розмаїта програма конференції. Євген Нахлік також подякував Львівському національному університетові імені Івана Франка, зосібна його Інститутові франкознавства, за багаторічну плідну співпрацю та подарував бібліотеці Інституту франкознавства два номери щоквартальника «Trimarium. The History and Literature of Central and Eastern European Countries. Academic quarterly» («Тримаріум. Історія та література країн Центрально-Східної Європи. Академічний щоквартальник»), один з яких містить
його франкознавчу статтю. Виконувачеві обов’язків декана філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка кандидатові філологічних наук, доценту
Романові Крохмальному Євген Нахлік передав свою монографію «Перипетії з приват-доцентурою Івана Франка у Львівському та Чернівецькому університетах» (Львів, 2018).
 Директор Інституту Івана Франка НАН України член-кореспондент НАН України Євген Нахлік (праворуч) і виконувач обов’язків декана філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат філологічних наук, доцент Роман Крохмальний |
По завершенні вітальної частини розпочалося пленарне засідання, на якому виступили члени оргкомітету конференції.
 Учасники конференції на пленарному засіданні |
Завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка доктор педагогічних наук, доцент Володимир Микитюк виголосив доповідь «До ґенези наукового франкознавства: Огоновський vs Возняк». Директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка кандидат філологічних наук Богдан Тихолоз розмірковував на тему «З чого починається Франко? (Проблема «точок відліку» в координатах формативного досвіду)». Завідувачка відділу наукових досліджень української періодики Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника доктор філологічних наук Марʼяна Комариця представила доповідь «Ювілейна франкіана міжвоєнної Галичини: пресовий дискурс». Заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Алла Швець розкрила тему «Історія хоч повторяється, але все з варіантами: антиімперський дискурс у творчості Івана Франка» на прикладі Франкової поезії «Царські слова». Завершилося пленарне засідання виступом виконувача обов’язків декана філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка кандидата філологічних наук, доцента Романа Крохмального «Реалії епохи інструментів AI: генерація тексту й насолода літературного читання».
 Заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Алла Швець |
Після пленарної частини розпочалися засідання у двох секціях.
Перша секція «ТЕКСТИ. ОБРАЗИ. СЕНСИ: сучасні акценти інтерпретації Франкової спадщини» поділялася на два очні й одне дистанційне засідання. На першому засіданні виступив завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Микола Легкий – із теми «До історії творчих задумів Івана Франка кінця ХІХ – початку ХХ ст.».
 Засідання першої секції конференції. Доповідає завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Микола Легкий |
Учасники другого засідання, яким керували старший науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Олена Луцишин і виконувачка обов’язків ученого секретаря Інституту кандидат філологічних наук Катерина Шмега (вони також виступили з доповідями «"Історія кожуха" Івана Франка» та «"...Чути себе знов між людьми людиною": штрихи й акценти до Франкової одноактівки "Чи вдуріла"» відповідно), обговорили художню прозу і драматургію Івана Франка. Зокрема, доповідь «Сатирично-політична казка "Звірячий бюджет" (спроба стереометричного прочитання)» виголосила наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Христина Ворок, тему «Нарис Івана Франка "Ліси і пасовиська": проблематика й поетика» висвітлила молодша наукова співробітниця відділу франкознавства цього ж Інституту Ірина Горошко, а про дві редакції Франкового «Ріпника» говорила наукова співробітниця відділу франкознавства цього Інституту кандидат філологічних наук Катерина Дронь.
Друга секція «КОНТАКТИ. РЕЦЕПЦІЇ. ПАРАЛЕЛІ: "людський світ" та історичні контакти» теж відбулась у трьох засіданнях.
 Засідання другої секції конференції |
На першому з них доповіді виголосили директор Інституту Івана Франка НАН України член-кореспондент НАН України Євген Нахлік («Франкознавча бібліографія Івана Калиновича»), науковий співробітник відділу франкознавства цього ж Інституту кандидат історичних наук Андрій Франко («Візити Петра Франка на Калущину. Лист Ольги Білевич до Оксани Франко про пошуки її зниклого чоловіка») та наукова співробітниця відділу франкознавства цієї установи кандидат філологічних наук Олександра Салій («Перехресні стежки Івана Франка й Петра Шекерика-Доникова»).
Під час другого засідання тему «Поет Мелетій Кічура та його дотичність до Івана Франка» розкрила старша наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Оксана Нахлік, а старша наукова співробітниця відділу франкознавства цього Інституту кандидат філологічних наук Марія Лапій, яка головувала на засіданні, виступила з доповіддю «"Титул "друга" приймаю для себе як велику честь од Вас": творчо-видавнича співпраця Михайла Павлика та Агатангела Кримського».
У заочній секції виступила наукова співробітниця відділу літературного процесу Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Марія Котик-Чубінська – з теми «Життєві зв’язки, видавнича, громадська співпраця Костя Паньківського та Івана Франка: від "підозрінь у соціалізмі" (1879) до освободження від московської кормиги (1915)».
Другий день конференції – 27 жовтня – розпочався з відкриття круглого столу «Проблеми і перспективи оцифрування творчої спадщини Івана Франка» у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Директор «Дому Франка» кандидат філологічних наук Богдан Тихолоз окреслив актуальні питання, пов’язані з оцифруванням Франкової спадщини. З-поміж них він виокремив технічні, промоційні й комунікативні, безпекові, юридичні, фінансові та інші аспекти. З аналітично-історичним коментарем щодо збереження й оцифрування Фонду й Архіву Івана Франка, що зберігається в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України у Києві, виступила молодша наукова співробітниця відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Тетяна Голяк.
 Програма конференції |
Підсумком круглого столу та конференції загалом стало рішення провести у 2024 році тематичну науково-практичну конференцію, зосереджену на проблемі оцифрування спадщини Франка, а також посилити міжінституційну співпрацю, спрямовану насамперед на оцифрування прижиттєвих видань творів Івана Франка.
 Науковці Інституту Івана Франка НАН України – учасники ХХХVІІ щорічної Франківської наукової конференції |
За інформацією Інституту Івана Франка НАН України