1 грудня 2023 року з ініціативи співробітників відділу економічної історії на майданчику Державної установи (ДУ) «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася публічна онлайн-дискусія з теми “Економічний зміст та історичні уроки Голодомору”.
Метою дискусії було обговорення і осмислення економічних причин та довгострокових наслідків голоду 1932–1933 рр. в Україні, а також вироблення консенсусної позиції щодо можливості використання історичного досвіду Голодомору як підґрунтя для розбудови ефективної моделі економічного розвитку України.
Захід був присвячений 90-річчю трагічних подій в Україні та 95-річчю з дня народження одного з перших дослідників економічних причин Голодомору Всеволода Голубничого (1928–1977).
Як відзначали учасники дискусії, з-поміж численних заходів, які цьогоріч відбувалися у Дні пам’яті жертв Голодомору, цей відрізнявся, по-перше, міждисциплінарним характером аналізу із фокусом на економічних питаннях; по-друге, спрямованістю не лише на осмислення історичного минулого, а й на визначення сучасних ризиків і майбутніх загроз продовольчій безпеці.
 |
Учасниками дискусії з питань були представники академічної спільноти (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України», ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України), науковці Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту культурології Національної академії мистецтв України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»; викладачі та студенти провідних закладів вищої освіти України (Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Державного торговельно-економічного університету, Національної академії статистики, обліку та аудиту, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Університету менеджменту освіти); співробітники органів державної влади, зокрема, Міністерства закордонних справ України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, а також представники громадських організацій (ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників», ГО «Наукове товариство імені Сергія Подолинського», ГО «Рух за життя та гідність людини»).
Модерувала захід головна наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Наталія Супрун.
На початку засідання з вітальним словом до учасників звернувся заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін. Він зазначив, що тема дискусії вкрай болюча і трагічна, але питання про те, чому на українських чорноземах люди вмирали від голоду, потребує всебічного і глибокого наукового аналізу. Промовець також наголосив на значенні сучасного широкого дискурсу із питань минулого задля майбутнього української держави і нації.
Відкриваючи дискусію, із доповіддю «Економічні причини та довгострокові наслідки Голодомору в Україні» виступила професор Наталія Супрун. Вона наголосила на внеску в дослідження економічних аспектів Голодомору в Україні Всеволода Голубничого (1928–1977), який як кореневу причину голоду визначив радянську економічну політику, націлену на тотальну монополізацію економічної влади, одним із механізмів якої стала колективізація сільського господарства. Доповідачка зупинилася на внутрішньоекономічних (неврожай, похибки в оцінці продуктивної спроможності усуспільненого господарства, політика форсованого експорту як джерела фінансування індустріалізації, завищені плани хлібозаготівель), та зовнішньоекономічних (світова економічна криза, «ножиці цін» на сільськогосподарські та промислові товари, необхідність виконання міжнародних договорів та фінансових зобов’язань) причинах голоду 1932–1933 рр.
У наступних виступах учасників дискусії було розкрито різні аспекти теми заходу. Так, у доповіді головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктора історичних наук Юрія Шаповала були висвітлені історичні джерела дослідження економічних передумов, політичних чинників та організаційних механізмів Голодомору. Історикиня, публіцистка Наталія Дзюбенко-Мейс у своїй доповіді «Джеймс Мейс про геноцид як першопричину кризових економічних явищ в сучасній Україні» представила доробок свого чоловіка – одного з перших дослідників Голодомору Джеймса Мейса у контексті завдань об’єктивізації вивчення економічної історії України, зокрема, радянської економічної політики, що призвела до Голодомору.
Сучасну політику росії щодо грабіжницького вивезення українського зерна, блокування портів та знищення торговельної інфраструктури України охарактеризувала у своєму виступі головна наукова співробітниця сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України член-коркспондент НААН України, доктор економічних наук Тамара Осташко. Проблематику моделювання української перспективи з огляду на сучасні тенденції структурних змін та економічної динаміки підтримав у своєму виступі провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України доктор економічних наук, професор Анатолій Мокій.
Старший науковий співробітник відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Назар Горін у ході дискусії зазначив, що український народ заплатив надто велику ціну за реалізацію більшовицьких планів модернізації економіки. Питання відродження національних культурно-господарських традицій солідаризму, українського культу землі і праці на ній, порушила у своєму виступі старша наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Леся Дідківська.
Компаративний аналіз аграрних реформ, які проводила радянська влада в Україні на межі 1920-х–1930-х років і перетворень, здійснених у 1960-х роках у Республіці Корея, зробила провідна наукова співробітниця відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» кандидат економічних наук Інна Шовкун. Старша наукова співробітниця ДУ «Інститут економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України» кандидат економічних наук Світлана Гречана відзначила, що науковий аналіз причин і наслідків Голодомору, що проводиться на системній фаховій основі, спрямований у майбутнє. В умовах війни та гібридних атак на українську державу і суспільство саме захист національних інтересів, зміцнення міжнародних позицій, розбудова ефективних економіко-правових інститутів та забезпечення їх функціонування можуть бути запорукою того, що трагічні сторінки залишаться в минулому, а українська політична нація збудує успішну й заможну державу.
Звертаючись до зовнішньоекономічного контексту Голодомору, зокрема критичного падіння світових цін на зерно в роки Великої депресії, завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» доктор економічних наук Вікторія Небрат наголосила на сучасних загрозах зовнішньоекономічної залежності економіки України, зокрема від кон’юнктури світових ринків аграрної продукції.
Підводячи підсумки дискусії, доктор економічних наук, професор Наталія Супрун зазначила:
- вивчення досвіду Голодомору і сьогодні зберігає актуальність, оскільки на порядку денному людства і надалі залишаються проблеми боротьби з голодом і бідністю, забезпечення продовольчої безпеки, збалансованого економічного зростання, які є пріоритетними цілями порядку денного Тисячоліття і ЦСР ООН;
- зараз, коли перед українським суспільством і державою постають завдання модернізаційної відбудови, структурних економічних реформ, ми перебуваємо на перетині між моделлю минулого і моделлю майбутнього, і тому потрібно врахувати історичні уроки, щоб Україні не довелося знову заплатити надмірну людську ціну за модернізацію. Вивчення історичних уроків Голодомору передбачає включення широкого кола дослідників у міждисциплінарний науковий дискурс, який має стати підґрунтям для розроблення і втілення людиноцентричної моделі економіки майбутньої успішної України;
- одним із цивілізаційних уроків Голодомору є те, що народ, який відмовляється від своєї незалежності й дозволяє приймати стратегічні рішення про своє майбутнє іншим геополітичним гравцям, які нав’язують свої сценарії і порядок денний, прирікає себе на такі катастрофічні наслідки, як голод і війна. Це означає що українська політична нація повинна взяти на себе відповідальність за своє майбутнє. Для побудови успішного майбутнього необхідно використати ті точки опори, які кристалізувалися саме внаслідок Голодомору – це самозарадність, витривалість, здатність відроджуватись і зберігати свою ідентичність, попри все.
Учасники погодилися з рекомендаціями, сформульованими в ході дискусії, щодо доцільності публікації її матеріалів із виокремленням порушених проблем для подальшого наукового розроблення та практичного розв’язання, а також поширення в електронному вигляді монографій та інших публікацій з питань економіки Голодомору для вільного доступу, зокрема студентської молоді.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України