24 січня 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Цього дня учасники зібрання заслухали дві наукові доповіді.
З доповіддю “Ефективні технології порошкової металургії для отримання спечених композиційних матеріалів на основі чорних та кольорових металів, модифікування ливарних сплавів та утилізації техногенних відходів” виступив в.о. директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України член-кореспондент НАН України Геннадій Баглюк.
 |
Другу доповідь “Стан досліджень і розробок зі створення матеріалів та елементів для поглинаючих стрижнів системи керування та захисту ядерних реакторів України” виголосив директор Науково-технічного комплексу «Ядерний паливний цикл» (НТК “ЯПЦ”) Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ “ХФТІ”) кандидат фізико-математичних наук Володимир Красноруцький. Він розповів про вагомі результати, отримані в ННЦ ХФТІ під час створення нейтронпоглинаючих матеріалів як для діючих атомних енергоблоків України, так і для застосування в будь-яких типах реакторів, включаючи малі модульні реактори (ММР), які передбачається впровадити в структуру атомної енергетики України.
Як зазначив доповідач, ННЦ “ХФТІ” використовує досвід, накопичений в результаті розроблення матеріалів і конструкцій систем управління та захисту (СУЗ) реакторів з високими показниками працездатності та надійності. Так, фахівці установи вперше застосували складні оксидні сполуки нейтронпоглинаючих елементів у конструкціях поглинаючих елементів (ПЕЛ) для реакторів з водою під тиском. Було створено нові дисперсійні матричні композиції у вигляді нейтронпоглинаючих матеріалів з особливо високою надійністю під час роботи в різних теплоносіях і при високих температурних параметрах (високотемпературні газоохолоджувальні реактори), реактори на швидких нейтронах з газовими теплоносіями, спеціальні пристрої, зокрема космічного призначення та ін.).
Окрім цього, за словами Володимира Красноруцького, надзвичайно важливими виявилися розробки науковців з використання металічного гафнію як металічного нейтронпоглинаючого матеріалу. Розроблені в ННЦ “ХФТІ” технології дають можливість створювати визначений структурно-фазовий стан матеріалу з високою радіаційною стійкістю і працездатністю, завдяки чому гафній можна використовувати у конструкціях ПЕЛ без оболонки. На основі фізичних розрахунків і результатів реакторних випробувань з’ясовано, що ПЕЛи з металевого гафнію є працездатними протягом 20-30 років експлуатації, що створює можливість реалізації довготривалих циклів роботи ядерних установок.
Фахівці НТК “ЯПЦ” ННЦ “ХФТІ” також розробили спеціальні конструкції ПЕЛів і поглинаючих вставок для контейнерів сухого зберігання ВЯП.
Ще одним важливим досягненням науковців Центру є те, що з використанням власного лабораторного обладнання було виготовлено й поставлено на одну з АЕС першу експериментальну партію поглинаючих стрижнів (ПС) СУЗ для реакторних випробувань.
Доповідач зазначив, що одночасно з виконанням завдань щодо забезпечення експлуатації реакторних блоків України тривають роботи зі створення нейтронпоглинаючих матеріалів для підвищення ресурсу роботи ПС СУЗ і безпеки реакторних блоків в умовах удосконаленого циклу роботи.
У підсумку, Володимир Красноруцький наголосив, що для реалізації Стратегії розвитку атомної енергетики України до 2050 року надзвичайно важливим є завдання створення і масового виробництва ПС СУЗ для ядерних блоків шляхом впровадження вітчизняних розробок.
В обговоренні доповіді головний інженер філії «Відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія (АТ НАЕК) «Енергоатом» Олег Годун розповів про основні напрями діяльності Центру, проєкти, що реалізуються у співпраці з установами НАН України, а також наголосив на важливості подальшого науково-технічного супроводу атомної енергетики країни.
Головний інженер-технічний директор філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» АТ НАЕК «Енергоатом» Сергій Лавров підтримав роботу науковців та акцентував на співпраці з ННЦ “ХФТІ”, зокрема щодо практичного впровадження розробок.
Генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» НАН України академік НАН України Володимир Семиноженко вказав на провідну роль Національної академії наук у супроводі та вирішенні низки важливих завдань атомної енергетики України, а також необхідність розширення участі науковців у виробничих процесах.
До дискусії також долучилися директор Інституту ядерних досліджень НАН України академік Василь Слісенко, який наголосив на високому рівні результатів, отриманих в ННЦ “ХФТІ”, та директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко, який акцентував на важливості розв’язання не лише поточних питань атомної енергетики України, а й побудові довгострокового бачення розвитку галузі.
Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях цього дня.
Далі було розглянуто кадрові й поточні питання.
Зокрема, віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов виступив з інформацією про стан виконання у ІІ півріччі 2023 року Плану заходів з реалізації Концепції розвитку Національної академії наук України на 2021–2025 роки.
Фото: Пресслужба НАН України