Упродовж червня–жовтня 2023 року Львівська національна наукова бібліотека (ЛННБ) України імені В.Стефаника за підтримки Українського культурного фонду зреалізувала проєкт «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція», удоступнивши користувачам цінні й рідкісні видання, які є носіями важливих культурних сенсів, успадкованих від попередніх поколінь. Страхові електронні копії не лише убезпечать оригінали від пошкоджень під час читання, а й сприятимуть збереженості акумульованого на їхніх сторінках джерелознавчого «контенту» до історії української науки, культури й літератури, що особливо актуально з огляду на загрози, спричинені повномасштабною російською збройною агресією.
Проєкт репрезентує унікальний фонд ЛННБ України імені В.Стефаника, котра як спадкоємниця Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) володіє найповнішою збіркою друкованої продукції Товариства. Додатковим стимулом для реалізації проєкту послугував
150-літній ювілей НТШ, що його в Україні торік відзначили на державному рівні. Активну участь у реалізації проєкту взяли наукові співробітниці відділу бібліотекознавства: кандидатка історичних наук Надія Зубко, Галина Мельник-Хоха, Наталія Прокопенко. У виконанні проєктних завдань були також задіяні 12 бібліотечних працівників із різних структурних підрозділів книгозбірні, зокрема відділу каталогізації та організації електронного каталогу, відділу інформаційного та комп’ютерного забезпечення, відділу організації фонду та книговидачі, відділу формування інформаційних ресурсів, відділу бухгалтерського обліку та звітності. Керувала проєктом завідувачка відділу бібліотекознавства ЛННБ України імені В.Стефаника кандидатка наук із соціальних комунікацій Валентина Мудроха. Поточний, проміжний і фінальний моніторинг здійснював генеральний директор Бібліотеки кандидат педагогічних наук Василь Ферштей.
Загалом виконавці проєкту оцифрували 500 видань, випущених у друкарні НТШ протягом 1874–1913 років (у перші два періоди діяльності Товариства). Книжки відібрано зважаючи на їхню наукову, художню, історичну, джерелознавчу, ужиткову, мистецьку цінність, примірникові особливості, фізичний стан. Серед них представлені видання різної тематичної та типологічної належності, зокрема наукові, літературно-художні, довідкові, бібліографічні, ужиткові, відбитки із періодичних і продовжуваних збірників.
Страхові копії видань у форматі *.tiff збережено на сервері ЛННБ України імені В.Стефаника. Графічні файли, конвертовані у pdf-документи меншого розміру, оприлюднено у відкритому доступі в межах колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка».
 На повну сторінку – один зі способів перегляду цифрової копії друкованого видання з колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» |
Для кожного видання укладено бібліографічний запис, який охоплює комплекс метаданих: назву, підзаголовкові дані, надзаголовкові дані (відомості про відповідальність), повторність видання, місце видання, видавництво, друкарню, серію, обсяг, примірникові особливості (належність до колекцій), індекс Універсальної десяткової класифікації, предметні рубрики, що вказують на тематику видання, певною мірою розкривають його зміст тощо. До запису доєднано повнотекстову цифрову копію друкованого видання та подано покликання на URL-адресу.
Увійшовши до
цифрової колекції, користувач може побачити бібліографічні записи всіх оцифрованих книг або, задавши відповідні параметри пошуку, оглянути видання певного автора, тематики, року випуску, серії тощо. Доступні різні способи перегляду цифрової копії видання.
 Режим прев’ю як один зі способів перегляду цифрової копії друкованого видання з колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» |
Оцифровані примірники з фондів ЛННБ України імені В.Стефаника мають унікальні властивості, зокрема автографи, екслібриси, маргіналії та інші власницькі елементи, які не лише засвідчують історію побутування примірника, а й підсилюють його артефактну цінність. Кожну п’яту книжку, презентовану в цифровій колекції, успадковано від Бібліотеки НТШ й відповідно марковано різними видами шрифтових штемпельних екслібрисів. На верхніх форзацах книжок збереглися друковані екслібриси з текстом у складеній рамці «З Біблїотеки Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч[исло]_____», а на оправах – наліпки із зубчатими краями зі схожим текстом.
 Книжкові знаки, які засвідчують, що видання з колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» зберігались у фонді Бібліотеки НТШ |
Штампи засвідчують походження книжок і з громадських бібліотек Oссолінських, Народного дому, Студіону, Монастиря отців Василіян у Жовкві, Товариства «Просвіти», фундації Баворовських тощо, і з приватних книгозбірень Олександра та Володимира Барвінських, Михайла Возняка, Михайла Грушевського, Володимира Дорошенка, Івана Кревецького, Володимира Левицького, Омеляна Огоновського, Стефана Томашівського й інших знаних письменників, дослідників, культурних і політичних діячів. Окрім штампів, на власників вказують власноруч вписані імена та прізвища на обкладинці, форзацах, титульній та інших сторінках: «З книжок Левка Кістяківського», «Богдан Бачинський», «Осип Марков», «Ольга Рошкевич» (на форзаці альманаху «Дністрянка»), «П[етро] Войтович», «В[асиль] Щурат» тощо.
 Штемпельні екслібриси на виданнях із колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» |
Читачі цифрової колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913)» можуть відчитати низку дарчих написів, зокрема Івана Верхратського Олександрові Барвінському, Петра Карманського Михайлу Вознякові, Івана Кревецького Ілларіонові Свєнціцькому, Степана Томашівського Михайлові Грушевському, Івана Франка Федору Ґартнерові.
 Дарчі написи на виданнях із колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» |
Окремі книжки зберегли свідчення перебування у відділі спеціального зберігання, створеному 1940 року, щоб обмежити доступ до літератури, яка не відповідала ідеологічним установкам окупаційної радянської влади. На обкладинках, титулах або форзацах можна відчитати «вироки» книжкам («нац[ионалистическая]», «католич[еская]», «устарев[шая]», «макулатур[ная]») або номери і дати затвердження проскрипційних списків, за якими цензори вилучали видання.
 Позначки цензорів на виданнях із колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» |
Згідно з контент-планом у межах проєкту поширено понад 70 повідомлень у соціальних мережах і месенджерах.
Дописи в Instagram висвітлювали конкретну книжку, наголошуючи на її особливостях (перше видання, прижиттєвий друк, цензурований примірник, примірник із дарчим написом, збереженою видавничою палітуркою тощо).
Повідомлення у Telegram популяризували діяльність НТШ, розкривали історію його структурних підрозділів, презентували видання, об’єднані певною темою, персоналією, серією.
Facebook слугував інформуванню про перебіг проєкту, його проміжні результати.
 Повідомлення на Telegram-каналі проєкту «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція» |
Досвідом участі у реалізації проєкту його виконавці поділилися на професійних майданчиках під час конференцій, воркшопів, круглих столів, а також у низці наукових публікацій, зокрема англомовних – у фахових виданнях, індексованих у науковометричній базі даних Scopus.
Восени 2023 року у виставковій залі Бібліотеки було розгорнуто книжкову виставку, яка репрезентувала друковані видання, оцифровані у межах проєкту. На виставці експонувалися:
- статути й інші нормативні друки, що регламентували діяльність НТШ;
- видання, що відображали видавничий, книготорговельний, бібліотечний та інші напрями роботи Товариства;
- наукові видання з історії, філології, етнографії, права, статистики, медицини, природознавства й інших дисциплін;
- поодинокі навчальні, популярні, довідкові й духовно-просвітницькі книжки.
Центральне місце в експозиції посіли видання «Руської історичної бібліотеки», «Пам’ятки українсько-руської мови і літератури», «Жерела до історії України», «Українсько-руський архів» тощо. На виставці експонувались і художні книжки: видання різножанрових ліро-епічних, прозових і драматичних творів, авторських збірок поезій, афоризмів, оповідань, новел і «образків», колективних альманахів й антологій («Перший вінок», «Левада»), вибраних і «повних критичних» зібрань творів Бориса Грінченка, Степана Руданського, Юрія Федьковича, Тараса Шевченка. Окремий блок репрезентували перші та прижиттєві видання творів Петра Карманського, Михайла Кононенка, Михайла Коцюбинського, Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Левицького, Лесі Українки, Івана Франка, Андрія Чайковського й інших українських письменників.
 Зібрання творів українських письменників, представлені на виставці видань, оцифрованих у межах проєкту «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція» |
 Відвідувачі виставки книжкових видань, оцифрованих у межах проєкту «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція» (виставкова зала ЛННБ України імені В.Стефаника, 26 жовтня 2023 року) |
Цифрову колекцію презентували в ЛННБ України імені В.Стефаника 26 жовтня 2023 року. Виконавці проєкту висвітлили основні етапи його реалізації та головні результати. В обговоренні взяли участь заступниця завідувача кафедри інформаційних систем та мереж Національного університету «Львівська політехніка» докторка наук із соціальних комунікацій Наталія Кунанець, голова НТШ, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України академік НАН України Роман Кушнір, доцентка кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи Української академії друкарства кандидатка філологічних наук Ольга Антоник та інші гості заходу.
 Гості презентації результатів грантового проєкту «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція» (читальна зала ЛННБ України імені В.Стефаника, 26 жовтня 2023 року) |
 Голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір виступає на презентації результатів грантового проєкту «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція» (читальна зала ЛННБ України імені В.Стефаника, 26 жовтня 2023 року) |
Як наголошували доповідачі, цифрова колекція «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» розвиває український сегмент у віртуальному інформаційному просторі, доповнює вже наявні цифрові збірки на сайтах ЛННБ України імені В.Стефаника й інших бібліотек України та світу, дарує друге життя культурному продуктові, створеному на межі ХІХ–ХХ століть, і запроваджує його в найширший суспільний, фаховий, науковий, освітній обіг у межах не лише західного регіону, а й усієї Української держави.
Реалізацію проєкту «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція» супроводжував інформаційний резонанс у загальноукраїнських (газети
«Україна молода», «День») і регіональних
(інформаційно-аналітична аґенція «Galinfo», портал Zaхid.net, сайт західної редакції телеканалу «Еспресо-ТВ», газета «Ратуша») громадсько-політичних медіях.
Важливим каналом комунікації стали інтернет-ресурси, сфокусовані на книжковій або культурно-мистецькій проблематиці. Йдеться про
український видавничий портал «Книгобачення», сайт «Критика: міжнародний огляд книжок та ідей», портал про культуру читання і мистецтво книговидання «Читомо», «Українську літера¬турну газету», інтернет-ґазету «Збруч».  Публікації про проєкт «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція» в онлайн-медіях |
За інформацією ЛННБ України імені В.Стефаника