2023 року вийшла друком колективна наукова монографія «Аd fontes. Джерела діалектологічних студій», яка висвітлює важливі й актуальні проблеми добору й опрацювання джерел із діалектології. Цю працю спільно підготували вчені-мовознавці Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук (НАН) України (Львів) та Інституту славістики Польської академії наук (ПАН) (Варшава).
 Ad fontes. Джерела діалектологічних студій / відп. ред. Т. Ястремська, Д. К. Рембішевська; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України; Інститут Славістики Польської академії наук. Львів–Варшава, 2023. 418 с.(Серія «Діалектологічні студії / Studia Gwarowe», т. 1(14)). |
Нова книга продовжила засновану 2003 року в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
серію наукових збірників «Діалектологічні студії», в межах якої вийшло вже 13 томів (відповідальні редактори 1–12 томів: доктор філологічних наук, професор
Павло Гриценко та кандидат філологічних наук
Наталя Хобзей, 13-го – доктор філологічних наук, професор
Павло Гриценко та доктор філологічних наук
Тетяна Ястремська). Ця серія не лише репрезентує актуальні питання діалектології, а й містить лексикографічні матеріали, унікальні архівні матеріали, діалектні тексти, рецензії. Кожен із томів тематично об’єднує наукові праці, присвячені конкретній проблемі, а саме: функціонуванню діалектів у діахронії та синхронії, діалектним особливостям різних рівнів мови (фонетики, морфології, словотвору, лексикології, фразеології), ареальному варіюванню та лінгвогеографії, діалектній лексикографії, традиційній культурі й етнолінгвістиці, історії діалектології, лінгвістиці тексту, запозиченням і міжмовним контактам тощо.
 |
«Ad fontes. джерела діалектологічних студій» – 14-й том у серії «Діалектологічні студії», проте перший – у новому форматі колективної монографії міжнародної серії «Діалектологічні студії / Studia Gwarowe». Видання стало підсумком наукової зустрічі діалектологів, істориків мови, етнографів, ономастів із різних наукових та освітніх осередків України (Києва, Львова, Дніпра, Черкас, Ужгорода, Луцька, Чернівців, Ізмаїлу), Польщі (Варшави, Познані, Лодзі, Любліна, Кельця), Чехії (Праги), Норвегії (Тромсьо), яка в онлайновому форматі тривала 24–25 листопада 2022 року в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України в межах ХVІІІ Міжнародної діалектологічної конференції «Актуальні питання діалектології». Серед авторів розділів книги – і знані в науковому світі дослідники з України, Польщі, Чехії (автори різноаспектних праць із діалектології, відомі лексикографи й лінгвогеографи, упорядники й видавці діалектних текстів), і молоді дослідники, які генерують нові цікаві ідеї та пропонують нетривіальні творчі рішення.
 |
Відповідно до наукової проблематики монографії виокремлено чотири частини, тематично означені питаннями, зокрема, методології діалектологічних студій, добору джерел для дослідження різних аспектів діалектних явищ, залучення джерел суміжних наук (етнології, фольклористики), особливостей лексикографічного та лінгвогеографічного опрацювання мовних одиниць.
 |
 |
У першій частині «Діалектна картина світу: емпіричний аспект» висвітлено проблеми повноти добору джерел для відтворення портрету говірки, формування та репрезентації діалектної картини світу за допомогою концептів (автори – доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, доктор філологічних наук, професор Ганна Мартинова, кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Щербина, кандидат філологічних наук Ірина Романина), використання діалектологічних досліджень для усної історії та моделювання мовного світу діалектоносіїв (доктор габілітований, професор Януш А. Ріґер, доктор філологічних наук Ганна Дидик-Меуш, кандидат філологічних наук Леся Хомчак, кандидат філологічних наук Людмила Колєснік).
Проблеми діалектної лексикографії та лінгвогеографії, зокрема методології збору й аналізу матеріалу, дослідження динаміки в говорах на підставі атласів, створення інтерактивних звукових карт (доктор філологічних наук, професор Іван Сабадош, доктор габілітований, професор Ірена Ярос, аспірантка Ірина Дружук), специфіки укладання діалектних словників і залучення діалектних матеріалів для створення різних типів словників (доктор габілітований, професор Єжи Сєроцюк, кандидат філологічних наук Оксана Сімович, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Хібеба), висвітлено у другій частині монографії «Атласи та словники як джерела й результати діалектологічних студій».
Розділи, що сформували третю частину «Діалектне явище в контексті добору джерел», відтворюють унікальність діалектного мовлення, яка виявляється на підставі діалектних джерел, розкриває проблеми дослідження різних рівнів мови, зокрема лексико-семантичного (доктор габілітований, професор Дорота К. Рембішевська, доктор габілітований, професор Януш Сятковський, доктор габілітований Юстина Кобус), морфологічного (доктор філологічних наук, доцент Тетяна Гуцуляк, доктор філософії Міхал Вашичек), текстового (кандидат філологічних наук Наталія Вербич).
Четверту частину «Діалектологія – етнологія – фольклористика: точки перетину» присвячено проблемам взаємозв’язку цих галузей науки (доктор історичних наук, професор Михайло Глушко, доктор габілітований, професор Фелікс Чижевський, Юрій Бідношия).
«Ad fontes. джерела діалектологічних студій» спонукає замислитися над вибором нових методів і підходів у вивченні говірок, заглибитись у теорію та практику лінгвогеографії, діалектного словникарства, розширити й поглибити джерельну базу досліджень із діалектології.
За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України