View message

3 квітня 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Із доповіддю «Комп’ютерно-інтегрована технологія проєктування та виготовлення індивідуальних ендопротезів» виступив науковий керівник Навчально-наукового механіко-машинобудівного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» член-кореспондент НАН України Микола Бобир. Він розповів про наукові та практичні результати зі створення методів проєктування та технологій виготовлення ендопротезів опорно-рухового апарату людини індивідуального призначення. Ці науково-дослідні роботи виконуються у співпраці з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, Державною установою «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» та Українською військово-медичною академією.

Як наголосив доповідач, сьогодні розроблення нових та вдосконалення сучасних методів проєктування і технологій виготовлення ендопротезів нижніх кінцівок та суглобів людини є нагальним питанням загальнодержавного значення. Вогнепальні поранення й травматичні пошкодження кісткової тканини потребують швидкого протезування з індивідуальним хірургічним рішенням, а також спеціальної реабілітації.

Нинішні дослідження науковців спрямовані на розв’язання однієї з важливих фундаментальних та прикладних проблем сучасної біомеханіки, а саме: створення науково обґрунтованих технологій індивідуалізованого проєктування та вітчизняного промислового виготовлення колінного та тазостегнового суглобів анатомічної форми з урахуванням особливостей вогнепальних і травматичних пошкоджень й використанням адитивної технології 3D-друку з сучасних та перспективних біосумісних порошкових сплавів.

Микола Бобир зазначив, що розв’язання наукової проблеми моделювання кісткової тканини кінцівок людини як складного композиційного матеріалу, вивчення основних його механічних характеристик розпочато з оптимізації методів фіксації у зонах переломів різної природи (вогнепальних, травматичних тощо). Основними параметрами оптимізації були жорсткість та мінімізація градієнтів напружень у зонах кріплення. Встановлено залежність між модулем пружності та рентгенологічною щільністю кісткової тканини, яка стала основою для класифікації якості кісткової тканини.

Моделювання напружено-деформованого стану за різних видів переломів гомілкової та стегнової кісток сприяло розробленню типових програм дослідження їх міцності, деформативності та несучої спроможності в основних режимах природних навантажень. Встановлено закономірності розпушення кісткової тканини внаслідок вогнепальних уражень, деградації її механічних властивостей та підготовлено практичні рекомендації щодо зони хірургічного втручання.

Як розповів Микола Бобир, важливим науковим результатом зазначених досліджень є розроблення біосумісних покриттів ендопротезів з регульованою щільністю та технологій їх нанесення. Цю проблему вирішують науковці Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України за рахунок підвищення якості проростання кісткової тканини в поверхневі шари індивідуального ендопротеза в процесі реабілітації. Така мета досягається також завдяки геометричному проєктуванню та виготовленню методами 3D-друку біосумісного імпланта складної геометрії, яка повністю відповідає анатомії конкретного пацієнта, та можливістю друкувати трабекулярну (пористу) поверхню з відповідними її параметрами для покращення процесу вростання кісткової тканини.

Також науковцями на основі теоретичних і експериментальних досліджень створено модель пошкоджуваності та визначено критерій граничного стану біомеханічної конструкції «імплант – кістка» в цілому під дією термосилових навантажень технологічного і експлуатаційного характеру з використанням основного положення термодинаміки незворотніх процесів.

Член-кореспондент НАН України Микола Бобир

У обговоренні цієї доповіді заступник директора з наукової роботи Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академік НАН України Леонід Лобанов  більш докладно розповів про спільні роботи з розроблення біосумісних покриттів ендопротезів.

Заступник начальника з наукової роботи Української військово-медичної академії Міністерства оборони України доктор медичних наук Андрій Швець наголосив на важливості впровадження новітніх наукових досягнень та сучасних технологічних винаходів у медицину. Він зазначив, що представлені результати роботи науковців у галузі біомеханіки успішно використовуються в клінічній практиці.

Завідувач Науково-практичного центру регенеративної ортопедії Державної установи "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" кандидат медичних наук Євген Голюк відзначив мультидисциплінарний характер робіт та їх важливе значення у вирішенні актуальних завдань.

Академік НАН України Леонід Лобанов

Кандидат медичних наук Євген Голюк

Другу доповідь «Про результати виконання Цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки» у 2021–2023 рр.» представив голова Наукової ради цієї Цільової програми член-кореспондент НАН України Олег Федоров. Він зазначив, що завдяки виконанню Програми отримано нові важливі результати, що сприяють вирішенню нагальних проблем екологічного моніторингу в Україні, оцінюванню шкоди, спричиненої воєнними діями, та розвитку співпраці науковців НАН України з європейськими партнерами у сфері аерокосмічних спостережень Землі.

Програма, що виконувалася протягом 2021–2023 рр., є продовженням програми 2018–2020 рр., яка мала спільне фінансування (проєкт Горизонт-2020 ERA-PLANET та Програма НАН України), а плани робіт узгоджувались із вимогами європейського проєкту. У межах програми разом з європейськими партнерами розпочато дослідження щодо оцінювання збитків у сфері агроресурсів унаслідок воєнних дій. Роботи за Програмою виконували 11 інститутів п’ятьох відділень НАН України.

Як розповів доповідач, пріоритетним результатом виконання Програми є розроблення та впровадження разом зі світовою спільнотою методів оцінювання індикаторів досягнення цілей сталого розвитку відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН  «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року». Для оцінювання ступеня деградації земель, спричиненої війною, створено інформаційну технологію, яку реалізовано в хмарному середовищі DIAS і протестовано для великих територій України й Німеччини.

Як стало відомо з доповіді, в ході виконання Програми розроблено методи комплексного аналізу аерокосмічних і наземних спостережень різних регіонів, зокрема промислових комплексів великих міст і міських агломерацій, ОТГ, а також методи комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на хімічно небезпечних об’єктах й прогнозування довгострокових ризиків надзвичайних ситуацій гідрологічного і гідрометеорологічного характеру регіонів з використанням дистанційних даних.

Науковцями створено методологію моніторингу надзвичайних ситуацій, що можуть спричинятися воєнними діями, у важкодоступних районах земної поверхні з використанням даних аерокосмічної зйомки. Розроблено програмне забезпечення для виявлення та аналізу потенційно надзвичайних ситуацій на основі аналізу супутникових знімків та інформації про воєнні дії, яка збирається та аґрегується з різних джерел вільного доступу.

Крім цього, за даними супутникових спостережень Sentinel-5P розроблено та запущено в автоматичну роботу систему оперативного моніторингу забруднення атмосферного повітря над містами Дніпро, Донецьк, Запоріжжя, Київ, Кривий Ріг, Львів, Миколаїв, Одеса, Харків. Встановлено закономірності зміни якості атмосферного повітря у містах України за вмістом діоксиду азоту (NO₂) та монооксиду вуглецю (CO), що сталося через повномасштабне російське вторгнення.

Проведено безперервний моніторинг аерозольного забруднення атмосфери за допомогою приладу мережі AERONET NASA та загального вмісту озону в атмосфері над Києвом мережі GAW (Global Atmosphere Watch). Здійснено наземні дистанційні визначення фізичних властивостей аерозолю за допомогою приладів, що розроблені та виготовлені в Головній астрономічній обсерваторії НАН України для космічного експерименту «Аерозоль UA».

Окрім іншого, науковцями отримано покроковий алгоритм визначення морських донних тіл та субаквальних ландшафтів за багатофакторним геоінформаційним аналізом супутникових даних Sentinel2(MSI) та Sentinel3(OLCI) на акваторії Українського сектору Південно-Західної частини Чорного моря. Проведено просторово-часове оцінювання динаміки площ покриття нафтопродуктами та «цвітінням води» морських акваторій регіону внаслідок воєнних дій (руйнування Каховської ГЕС).

Завдяки дослідженням впливу аерогенного та світлового забруднення за оцінкою стану урбоекосистем запропоновано алгоритм дій для захисту та відновлення ґрунтів у повоєнний період.

Підсумовуючи свій виступ, Олег Федоров зазначив, що протягом виконання Програми одержано вагомі результати, які вже використовуються як наукове підґрунтя управлінських рішень, а також для оцінювання індикаторів сталого розвитку у створюваній глобальній системі систем спостереження за Землею GEOSS.

Член-кореспондент НАН України Олег Федоров

У обговоренні доповіді голова Науково-координаційної ради Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік НАН України Вадим Локтєв дав позитивну оцінку результатів, отриманих під час виконання цієї Програми. Він зазначив, що висновок незалежного рецензента також дозволяє говорити про успішне досягнення поставлених цілей та завершення проєкту.

Директор Головної астрономії обсерваторії НАН України академік НАН України Ярослав Яцків вказав на важливість збереження подібних цільових програм наукових досліджень у різних галузях.

Далі доповідь «Філософія Імануеля Канта і виклики сучасного суспільства: до 300-річчя з дня народження мислителя» виголосив директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко. Він акцентував, що творча спадщина Імануеля Канта, до якої належать теоретична, практична та філософська антропологія, має непересічне філософське та соціально-політичне значення, що залишається актуальним і сьогодні. Особливо це стосується його практичної філософії, яка стала важливим складником провідних тенденцій сучасної практичної філософії в світі: філософії комунікації і дискурсу.

Доповідач наголосив, що в Україні склалася потужна історико-філософська традиція досліджень німецької класичної філософії, зокрема й філософії Канта. Їй присвячені дослідження Йогана Баптиста Шада, Памфіла Юркевича, Дмитра Чижевського та інших. Упродовж усього існування НАН України її науковці посідали провідні позиції у дослідженні філософської спадщини видатного німецького мислителя. В Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України ця традиція була відновлена у творчості Володимира Шинкарука, а також у публікаціях його учнів та колег – Михайла Булатова, Вілена Горського, Віктора Малахова, Юрія Кушакова та інших, які заклали методологічні підвалини сучасної Кантіани.

Анатолій Єрмоленко також розповів, що за радянських часів українська Кантіана, як і філософія загалом, розвивалась у річищі марксистсько-ленінської парадигми. Нового ж розвитку традиція дослідження філософії Канта набула за часів незалежної України. Так, 1997 року було створено Кантівське товариство в Україні, головою якого обрано Анатолія Лоя. Cьогодні очільником товариства є співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Віталій Терлецький. Започатковано також і Щорічник Кантівського товариства в Україні – Кантівські студії. Розвитку української Кантіани сприяла й велика перекладацька робота. Сьогодні сформована школа наукового перекладу західної філософської літератури українською мовою.

За словами дослідника, актуальність практичної філософії І. Канта дається взнаки особливо сьогодні, за умов сучасної технологічної цивілізації, кризи та війни. Адже вкрай важливий аспект його філософської спадщини полягає в тому, що він спирався на примат практичного (морально-етичного) розуму над теоретичним, технічним та інструментальним розумом, що відкриває шляхи для розв’язання глобальних проблем сучасності.

На думку Анатолія Єрмоленка, ювілей І. Канта збігається з особливими моментами української історії, модернізації українського суспільства, орієнтацією на загальнолюдські цінності та європейський вибір. Особливої значущості ця подія набуває з огляду на воєнну агресію Росії проти України. Експлуатуючи той факт, що Кант був підданим Російської імперії, в Росії намагаються використати це в ідеологічно-пропагандистських цілях, спотворюючи просвітницьке, морально-етичне та універсалістичне спрямування Кантової філософії. Саме тому, заходи, присвячені ювілею Канта, є важливим складником у боротьбі проти російського агресора.

Член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко

У обговоренні цієї доповіді виконувач обов'язків завідувача кафедри української філософії та культури філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філософських наук Михайло Бойченко наголосив на тісній і тривалій взаємодії філософського факультету Університету й Інституту філософії, у тому числі, в напрямі дослідження філософської спадщини Канта. Він акцентував на непересічному значенні вчення видатного філософа для сучасного суспільства.

Доктор філософських наук Михайло Бойченко

Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях цього дня. 

Насамкінець традиційно було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.

Під час засідання

Фото: Преслужба НАН України