Видавничий дім «Академперіодика» НАН України опублікував колективну наукову монографію «Атрибуція й експертиза книжкових пам’яток: з досвіду Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського». Описані у ній наукові й науково-методичні розробки будуть корисними для опрацювання книжкових, музичних, образотворчих пам’яток у бібліотеках, музеях, архівах, в антикварно-букіністичній торгівлі, бібліофілії. Видання засвідчує пріоритет книгознавчої школи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського за цим напрямом досліджень.
 |
 |
 |
 |
Дослідження ретроспективних фондів, конкретних цінних і рідкісних примірників у фондах великих бібліотек потребує експертизи їхньої цінності, а для цього часто й атрибуції, тобто встановлення основних вихідних відомостей: автора, назви видання, місця й дати виходу, обсягу, формату. Експертиза книжкових пам’яток – специфічний напрям роботи з історико-культурними фондами великих бібліотек, необхідний і безперечно актуальний. Усвідомлюючи назрілу необхідність уніфікувати розуміння суті експертизи книжкових пам’яток, яка має встановити автентичність книги чи іншої пам’ятки, правильність її бібліографічного опису, історико-культурну цінність, рідкісність, фізичний стан, грошову вартість, науковці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ) вирішили:
- поділитися досвідом атрибутування й експертизи ретроспективних видань;
- узагальнити нормативну базу цієї діяльності;
- ознайомити дослідників-початківців із основними термінами, поняттями, принципами і методиками атрибуції різних видів книжкових та інших пам’яток у бібліотеках, їхньої експертизи;
- показати можливості використання різноманітних довідників і професійних публікацій для правильного визначення конкретної книги, образотворчого чи нотного документа.
В основу цього видання покладено результати, що їх отримали фахівці Інституту книгознавства НБУВ, а саме відділів стародруків та рідкісних видань, бібліотечних зібрань та історичних колекцій, зарубіжної україніки, образотворчих мистцетв, музичних фондів, а також відділу пресознавства, упродовж 2019–2021 років виконуючи дослідження з теми «Атрибуція та експертиза як складова дослідження книжкових та інших бібліотечних пам’яток: основи теорії та практики». Ці результати є доволі різноаспектними. Наприклад, в Інституті книгознавства НБУВ здійснювали експертизу книжок і за запитами поліції, митниці, і за заявами власників книг з метою вивезення їх за кордон (державну експертизу), і для оцінки книг, плакатів чи нот для їх тимчасового експонування на виставках. Звісно, атрибуцію та певну внутрішню робочу експертизу здійснюють під час наукових досліджень, а також укладаючи описи пам’яток для різних каталогів, друкованих і електронних. Завдяки цьому напрацьовано методику експертизи, виконано історико-книгознавчі дослідження пам’яток із застосуванням різних методів дослідження (філігранологічного, шрифтологічного, мистецтвознавчого, бібліографічного й інших), атрибутовано видання та їхні примірники за різними параметрами (за видавничими марками, мовою, пошуками зображень в інтернет-ресурсах чи друкованих публікаціях, шрифтами, папером тощо).
 |
Здійснивши історіографічний пошук за темою атрибуції стародруків, рідкісних і цінних видань, гравірованих портретів, науковці НБУВ виявили значні (в історіографічному плані) відомості з праць істориків, книго-, релігіє-, мистецтвознавців початку ХХ століття про неординарні книжкові раритети, важливі для відтворення повноцінної історії книжкової культури, для книгознавства як спеціальної історичної дисципліни.
Досвід атрибуції та експертизи цінності видань учені використали, серед іншого, у багатьох публікаціях, що їх вони підготували й оприлюднили останніми роками. Це – монографії, наукові каталоги, що фіксують конкретні пам’ятки з фондів НБУВ; довідник-путівник бібліотеками дореволюційних навчальних закладів Києва; тематичний збірник публікацій ХІХ – початку ХХ століття з історії Аскольдової Могили і Миколо-Пустинного монастиря; тематичні бібліографічні покажчики за фондами зарубіжної україніки; робоча програма дисципліни «Експертиза рідкісних книг». Крім того, кожен із відділів, працівники якого брали участь у цих дослідженнях, продовжив вести й оприлюднювати в інтернеті бази даних на основі каталогізації та рекаталогізації пам’яток.
За підсумками атрибуції й експертизи пам’яток у фондах відділів Інституту книгознавства НБУВ з’явилися нові колекції. Наприклад, у відділі музичних фондів завдяки фронтальному евристичному пошуку у фондах і атрибуції примірників створено колекцію нотних видань київського (з філіалом у Баку) видавництва Їндржиха Їндржишека 1902 – 1919 років, який також володів музичним магазином на Хрещатику й майстернями з ремонту і виробництва музичних інструментів, заснував фірму грамзапису «Екстрафон», засідав у Київській міській думі, був активним діячем громадського й політичного життя Києва. У відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій за печатками атрибутовано книги з різних давніх бібліотек, зокрема з бібліотеки Леона Ідзіковського при його «Книжково-музичному магазині», Інституту польської пролетарської культури, Педагогічного музею при Київському навчальному окрузі тощо.
Найбільшу увагу автори монографії приділили проблемам атрибуції видавничих фальсифікатів, видань без вихідних даних; методиці атрибутування й експертизи різних категорій пам’яток (стародруків, гравюр тощо).
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Головний висновок монографії: атрибуція книжкових пам’яток минулого й інших видів пам’яток, що зберігаються у фондах великих бібліотек (давніх гравірованих портретів, нот, грамофонних платівок), є важливим, складним і часто необхідним елементом книгознавчих досліджень ретроспективних бібліотечних фондів, частиною книжкового пам’яткознавства, яке ґрунтується на конкретних джерелах – історико-культурних фондах бібліотек (в Україні, зокрема і в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, цих фондів немало). Водночас, як зауважують автори, атрибуція книжкових та інших пам’яток, безумовно, є одним із видів багатогранної наукової роботи, що передбачає високу професійну підготовку дослідника, яка часто проростає з практичної діяльності із такими джерелами. Отже, книгознавство і книжкове пам’яткознавство як його галузь є не лише теоретичними дисциплінами, а й науково-практичними напрямами діяльності.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Проте сама по собі атрибуція здебільшого не вирішує всіх завдань наукового дослідження книжкової пам’ятки чи масиву книжкових або інших бібліотечних пам’яток. По-справжньому ці джерела досліджують під час експертизи цінності таких пам’яток, і атрибуція є лише першим, але не єдиним етапом визначення історико-культурної цінності та, що теж дуже важливо, прогнозної грошової вартості книги.
Експертиза передбачає також виконання історико-книгознавчого дослідження певної книги чи іншої пам’ятки, усвідомлення її цінності в суспільстві у час її створення й активного побутування, її впливу на розвиток науки, культури, мови чи літератури, суспільних відносин, і визначення на підставі цього її історико-культурної цінності. Крім того, цінність книжкової пам’ятки визначають не лише її зміст, мовна культура тексту, наявність коментарів, загалом культура видання в розумінні належного довідкового апарату тощо, а й спосіб утілення цього змісту, тобто характеристики матеріального його відтворення в конкретному виданні (якість і своєрідність поліграфії, художнього оформлення, їхня відповідність форматові книги, шрифтам і загальному дизайну, технічне оформлення книги).
Дуже важливими є характеристики конкретного примірника, набуті ним у процесі його використання: наявність на ньому екслібриса, особливо виконаного визначним художником або присвяченого видатній особі; печатки історичної бібліотеки; дарчого напису відомій особі чи автографа відомого діяча науки, культури тощо; цікавих маргінальних записів на форзацах, титулі, берегах книги. Усе це потребує вивчення в процесі експортування і може суттєво вплинути на визначення історико-культурної цінності та грошової вартості саме цього примірника, тоді як інший примірник цього ж видання, без таких додаткових особливостей, які перетворюють його на артефакт культури, можуть визнати пересічним виданням, що не становить особливої історико-культурної цінності.
Важливим для історичної книжкової пам’ятки є стан її збереження у вигляді, якомога найближенішому до первинного, тобто з автентичною обкладинкою, повним комплектом аркушів, ілюстрацій, навіть чистих аркушів, що загалом передає образ книги певного часу.
Як підсумовують науковці, експерт із книжкових пам’яток повинен уміти ідентифікувати книгу з певним виданням, скласти бібліографічний опис видання і звірити його з авторитетними бібліографічними джерелами; визначити формат стародруку і реальний обсяг книги в аркушах чи сторінках, вказавши можливі помилки в нумерації тощо. Досвід, зокрема досвід авторського колективу монографії, відображений в її тексті, показує, що експерт-книгознавець має опанувати механізм розпізнавання видавничих фальсифікатів, варіантів видань стародруків і знати бібліографічні джерела, в яких можна перевірити таку інформацію. Саме тому до основних тематичних розділів монографії додано рекомендований список літератури про експертизу й атрибуцію книжкових пам’яток (зокрема, нормативні документи), а також словник основних термінів, які використовують фахівці під час атрибуції та експертизи таких книжок.
 |
 |
Монографія «Атрибуція й експертиза книжкових пам’яток: з досвіду Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» буде корисною фахівцям зі спеціалізованих відділів бібліотек, музеїв, архівів, які працюють із ретроспективними фондами, а також стане у пригоді бібліофілам і всім, хто цікавиться українською історико-культурною спадщиною.
Авторський колектив:
- директорка Інституту книгознавства НБУВ доктор історичних наук, професор Галина Ковальчук;
- завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ кандидат історичних наук Наталія Бондар;
- старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ кандидат історичних наук Ірина Ціборовська-Римарович;
- старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ кандидат філологічних наук Наталія Заболотна;
- провідний науковий співробітник відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ доктор історичних наук, доцент Тетяна Антонюк;
- старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ кандидат історичних наук Юлія Рудакова;
- старший науковий співробітник відділу стародруків і рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ кандидат філологічних наук Олена Курганова;
- молодший науковий співробітник відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства НБУВ Ірина Цинковська;
- науковий співробітник відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства НБУВ кандидат мистецтвознавства Гліб Юхимець;
- молодший науковий співробітник відділу музичних фондів НБУВ Олена Цибульська;
- старший науковий співробітник відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ кандидат історичних наук Тетяна Мяскова;
- завідувачка відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ кандидат історичних наук Олена Заєць;
- науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ кандидат філологічних наук Ольга Максимчук;
- старший науковий співробітник відділу музичних фондів НБУВ кандидат наук з мистецтвознавства Людмила Руденко;
- завідувачка відділу музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ кандидат мистецтвознавства Лариса Івченко;
- адміністративний спеціаліст Варшавського політехнічного університету (Польща) доктор гуманістичних наук у галузі мистецтвознавства Оксана Шкурган.
За інформацією НБУВ
Фото: пресслужба НАН України