Сьогодні, 12 травня виповнюється 75 років від дня народження видатного вченого, відомого громадського діяча, талановитого організатора науки, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державних премій України в галузі науки і техніки, кавалера орденів князя Ярослава Мудрого IV та V ступенів, «За заслуги» III ступеня академіка НАН України Анатолія Петровича Шпака (1949–2011).
А.П. Шпак став широко відомий завдяки своїм роботам у галузі фізики конденсованого стану, кластерного матеріалознавства, фізики та фізикохімії невпорядкованих систем, наноматеріалів і нанотехнологій. Вченим були розвинуті уявлення про формування атомних кластерів, квазікристалів, аморфних і наноструктурних систем, розроблені принципи цілеспрямованої зміни їх теплових, електрофізичних, магнітних, механічних і оптичних властивостей, запропоновано оригінальну модель будови одно- і багатокомпонентних розплавів. Запропоновано технології використання нанодисперсних порошків апатитів для сорбції важких металів і довготривалого захоронення радіоактивних відходів. Розроблені сучасні системи і наукові прилади для фізичного матеріалознавства.
На основі фундаментальних досліджень атомної та електронної структури низьковимірних систем Анатолієм Шпаком були розроблені фізико-хімічні основи нового наукового напрямку – кластерного матеріалознавства.
Наукова спадщина А.П. Шпака складає понад 500 наукових праць у провідних вітчизняних і міжнародних фахових виданнях.
Анатолій Петрович Шпак народився 12 травня 1949 р. у м. Невинномиськ Ставропольського краю в родині службовців. У 1966 р., закінчивши із золотою медаллю середню школу, вступив на фізичний факультет Ростовського державного університету. В 1971 р. отримав червоний диплом, спеціалізувавшись на кафедрі фізики твердого тіла. На переддипломну практику А.П. Шпака було направлено до Інституту металофізики АН УРСР у відділ рентгеноспектральних досліджень, очолюваний майбутнім академіком НАН України Володимиром Володимировичем Немошкаленком. Саме він став керівником А.П. Шпака в аспірантурі, куди той вступив після закінчення університету. У 1974 р. він успішно захистив кандидатську, а в 1990 р. докторську дисертацію.
Починаючи з 1977 р., А.П. Шпак поєднував дослідницьку роботу в Інституті з науково-організаційною діяльністю в Президії АН УРСР. Розпочавши з посади наукового співробітника-консультанта у Науково-організаційному відділі (НОВ) Президії АН УРСР, Анатолій Петрович пройшов шлях до першого віцепрезидента – головного вченого секретаря НАН України.
У вкрай складні 1990-ті роки повністю розкрилися видатні організаторські здібності А.П. Шпака у сфері науки. У 1992 р. Анатолія Петровича (він тоді обіймав посаду начальника НОВ Президії Академії, у 1993 р. став головним вченим секретарем НАН України) було обрано членом-кореспондентом АН України, а в 1995 р. — академіком НАН України. У ці напружені роки активність наукової роботи А.П. Шпака не лише не знизилася, а, навпаки, ще більше зросла — розширилося коло методів і об’єктів досліджень , було розроблено нові діагностичні підходи до вивчення їх структури, складу і властивостей. За успіхи у науковій та інженерній діяльності А.П. Шпаку в 1997 р. указом Президента України було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Солідний науковий доробок, визнані досягнення у науково-організаційній роботі сприяли зростанню авторитету Анатолія Петровича, і вже наступного, 1998 р. А.П. Шпака було обрано на посаду першого віцепрезидента — головного вченого секретаря НАН України.
Питання інтеграції науки і освіти постійно перебували в центрі уваги Анатолія Петровича. Він проводив активну педагогічну діяльність з підготовки висококваліфікованих кадрів у галузі фізики конденсованого стану та матеріалознавства, брав участь у створенні спеціалізованих факультетів і кафедр у закладах вищої освіти, системи цілеспрямованого відбору талановитих молодих дослідників до магістратури та аспірантури. А.П. Шпак ініціював створення фізикотехнічного факультету НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» і впровадження в процес навчання студентів так званої «системи Фізтеху», яка була апробована і добре себе зарекомендувала у Московському фізико-технічному інституті — одному з найкращих вишів у СРСР. У 1998 р. на цьому факультеті було засновано кафедру прикладної фізики, яку Анатолій Петрович очолював до 2001 р.
У 2002 р. після раптової смерті академіка Володимира Володимировича Немошкаленка А.П. Шпак очолив Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України. На посту директора Анатолій Петрович зосередився на вирішенні головних проблем Інституту. Особистий приклад, організаційний талант, глибока віра А.П. Шпака в успіх спільної справи надихнули колектив Інституту на кардинальні зрушення в інтенсифікації наукових досліджень, в підготовці молодих кадрів, підтриманні оптимального режиму функціонування лабораторій, а головне — в позитивній налаштованості на результат. Академік НАН України А.П. Шпак підготував понад 30 кандидатів і докторів наук.
Безцінний науковий доробок, набутий Анатолієм Петровичем за роки дослідницької роботи, його вміння дивитися «за горизонт» подій, загострене відчуття нового дозволяли йому вільно орієнтуватися у проблематиці сучасної науки, концентрувати увагу і зусилля на проривних напрямах її розвитку. Одним з таких напрямів виявилися нанотехнології і наука про наносистеми, у становленні яких в Україні А.П. Шпак відіграв одну з ключових ролей.
Анатолій Петрович був одним з ініціаторів створення (2003 р.) і науковим керівником цільової комплексної програми фундаментальних досліджень НАН України «Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології». Він зробив визначальний особистий внесок у формулювання пріоритетних цілей і формування структури програми, створення її робочих органів, розроблення та написання її концепції, в організацію рецензування та наповнення програми дослідними і технологічними проектами.
А.П. Шпак зробив вагомий внесок у розвиток міжнародної співпраці Академії. Як член багатьох міжнародних наукових товариств, рад і комісій, зокрема Національної комісії у справах ЮНЕСКО, Ради Міжнародного інституту прикладного системного аналізу, наукової ради Міжнародного наукового фонду та INTAS академік НАН України А.П. Шпак дбав про зміцнення міжнародних наукових зв’язків Академії.
Академік НАН України А.П. Шпак здійснював велику науково-організаційну і координаційну роботу на рівні країни. Він був членом колегій ряду відомств, членом президії Вищої атестаційної комісії України, головою Міжвідомчої наукової ради «Фізика твердого тіла», науковим керівником Державної науковотехнічної програми «Нанотехнології та наноматеріали», керівником секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки.
Всі, кому випала честь безпосередньо працювати і спілкуватися з Анатолієм Петровичем Шпаком, пам’ятають його не лише як знаного вченого, видатного організатора науки, талановитого і вимогливого керівника, а й як інтелігентну, мудру, чуйну людину, щирого колегу і товариша.