View message

Цьогоріч, попри воєнний стан, у нашій країні вже всьоме відзначили Міжнародний день рослин. Заходи з цієї нагоди відбулися, зокрема, у наукових установах Національної академії наук України.

Міжнародний день рослин відзначають раз на два роки під егідою Європейської організації біології рослин (EPSO). Мета цього свята – формувати шанобливе й екологічно свідоме ставлення до природи. Попри те, що Міжнародний день рослин завжди припадає на 18 травня, приурочені до нього події – присвячені рослинній тематиці лекції, екскурсії та майстер-класи, що відбуваються у громадських місцях (площах, міських парках), ботанічних садах, наукових установах, освітніх закладах, – зазвичай тривають протягом усього місяця. А в Україні вони цього разу розпочалися навіть раніше – всередині квітня.

Організацією – координатором заходів до VII Міжнародного дня рослин в Україні став Інститут харчової біотехнології і геноміки НАН України (національний координатор – директор цього Інституту, представник України в EPSO академік Ярослав Блюм; локальний координатор – науковий співробітник відділу клітинної біології та біотехнології цього Інституту доктор біологічних наук Анастасія Бузіашвілі). Ця академічна наукова установа, а також Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, Криворізький ботанічний сад НАН України, Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України, Ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Сирецький дендрологічний парк загальнодержавного значення, Ворзельський заказник і Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» разом провели понад 20 заходів. Тож Україна потрапила до сімки європейських країн – лідерів за кількістю волонтерських заходів до Міжнародного дня рослин.

VII Міжнародний день рослин в Україні стартував іще 15 квітня 2024 року, коли в Криворізькому ботанічному саду НАН України з’явився Калиновий гай. Ветерани російсько-української війни й учасники бойовий дій висадили 20 кущів калини звичайної, калини Гордовина і калини зморщенолистої на згадку про своїх полеглих побратимів (оточують Калиновий гай колекції рослин природної флори України) Подія відбулась у межах проєкту психологічного відновлення українських захисників і їхніх родин «Терапевтичне садівництво», що його реалізує Криворізький ботанічний сад НАН України.

1 травня у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» відбувся еколого-просвітницький урок «Під прицілом науки: збереження Jovibarba globifera (L.) J. Parn. – рідкісного представника флори України». Цей та інші заходи організували перший заступник директора станції Олександр Мельник і провідний інженер з науково-технічної інформації Наталія Пацьора.

Вегетаційний період є найкращим часом для моніторингу представників флори України. Під час заняття працівники станції розповіли відвідувачам про раритетний вид Jovibarba globifera (L.) J. Parn. (борідник куленосний), занесений до Червоної книги України. Він формує нечисельні популяції, які нерідко складаються з кількох локусів (місць зростання). Площа популяції Jovibarba globifera (L.) J. Parn. у лісовому фонді Боярської лісової дослідної станції становить близько 2 га і – поряд із популяцією у Національному природному парку «Деснянсько-Старогутський» – є однією з найбільших відомих в Україні.

2 травня Боярська лісова дослідна станція провела еколого-просвітницький урок «Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ходосіївський дуб» (Quercus robur L.) – справжній свідок минулого». Цей дуб зростає у Боярському лісництві і фактично є одним із найбільших і найстаріших дерев на території лісового фонду Боярської лісової дослідної станції. За оцінками науковців, вік цього природного дива перевищує 450 років, обхват на висоті грудей сягає 4,87 м. Унікальною є і територія, де зростає це величне дерево: вона є частиною Ходосівського археологічного комплексу «Кругле городище» – одного з історико-культурних об’єктів на території лісового фонду Боярської лісової дослідної станції.

3 травня завідувач відділу дендрології Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України доктор сільськогосподарських наук Юрій Клименко провів для всіх охочих екскурсію «Реліктові улюбленці сучасних садів. Сад магнолій». Гості ознайомилися з Садом магнолій київського академічного ботанічного саду, створеним за проєктом доктора біологічних наук, професора Леоніда Рубцова – відомого науковця в галузі дендрології, паркознавства та ландшафтної архітектури. Сад магнолій є одним із моносадів Дендрарію Рубцова, розміщений в історичній місцевості і вписаний у рельєф високого правого берега Дніпра. Магнолії цікаві як одна з найдревніших груп покритонасінних рослин і дещо різняться від інших груп квіткових рослин будовою квітки та способом запилення. Відвідувачі роздивилися будову квітки магнолій, зокрема її примітивні ознаки, дізналися про біологічні особливості магнолій та особливості їхнього вирощування. На шляху до Саду магнолій і назад екскурсанти оглянули й інші цікавинки ботсаду.

6 травня екскурсовод відділу еколого-освітньої роботи Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тамара Сергійчук провела екскурсію «Тропічний ліс під скляним дахом» – захопливу подорож у світ тропічних і субтропічних рослин, які походять із різних континентів. Формування колекції тропічних і субтропічних рослин розпочалося ще до заснування цього ботанічного саду. Згідно з архівними документами перші рослини для майбутньої колекції почали надходити до Києва у 1834 році. Її основу склали рослини, отримані від ботанічного саду Кременецького ліцею та медичного ліцею міста Вільна (Вільнюсу).  Гості саду познайомилися з найстарішими оранжерейними рослинами – 200-річною пальмою Лівістоною південною, слоновою пальмою та велетенськими фініковими пальмами, а також лавром благородним, оливою європейською, ріжковим деревом, фейхоа й багатьма іншими. Екскурсовод Тамара Сергійчук розповіла про історію створення колекції, навела цікаві факти про корисні властивості й використання рослин людиною.

6–10 травня у Дзвінківському лісовому заказнику загальнодержавного значення, підпорядкованому Боярській лісовій дослідній станції, відбувся цикл екскурсій у межах навчально-студентської практики «Дослідження унікальності лісової екосистеми Дзвінківського лісового заказника». Практиканти під керівництвом доцента кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів і природокористування України кандидата біологічних наук Андрія Чурілова вивчали унікальність лісової екосистеми території заказника, зокрема різноманітність рослинного світу, будову й фізіологію рослин в їхньому природному середовищі. Під час практики створено також гербарій рослин-індикаторів, який допоможе визначити характеристики і стан екосистеми.

9 травня помічниця куратора колекції Саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, провідний інженер відділу дендрології Наталія Довгалюк провела екскурсію «Найвідоміший сад України. Сад бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка». Нагадаємо, колекція Саду бузків академічного ботанічного саду – одна з найбільших у світі і найвідоміша колекція живих рослин в Україні. За латинською назвою роду Syringa місце, де розташована ця колекція, називається Сирингарієм. Там можна побачити майже всі описані види бузків світової флори й понад 150 сортів бузку звичайного. Розташування Саду бузків на терасах, що спускаються до Дніпра, з видом на куполи Видубицького монастиря створило картинку, яка стала визитівкою Києва.

Того ж дня, 9 травня, у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України відбулася ще одна екскурсія – «Де шукати квітки у хвойних рослин. Колекція голонасінних», – яку провела старший науковий співробітник відділу дендрології Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, кураторка садової колекції голонасінних кандидат біологічних наук Ольга Похильченко. Екскурсанти знову помандрували до дендрарію Рубцова, де найбільша різноманітність груп хвойних. Науковиця розповіла, що голонасінні рослини не формують спеціального органу під назвою «квітка» і їхні насінні бруньки лежать відкрито на насінній лусці, тому термінологічно неправильно вважати час запилення й запліднення рослин цієї групи «квітуванням», і продемонструвала, як саме виглядають прототипи квіток і плодів у різних груп хвойних.

10 травня старший науковий співробітник відділу ландшафтного будівництва Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, кураторка садової експозиційної ділянки «Партер» кандидат біологічних наук Валентина Пилипчук провела екскурсію «Партер Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка: минуле, сучасне, майбутнє». За словами науковиці, «Партер» – першу ділянку, що зустрічає відвідувачів на вході до київського академічного ботсаду, – проєктували як експозицію колекційних деревних рослин із партерним квітником у центрі. За десятиріччя існування рослини на цій ділянці змінили свої розміри, деякі виявилися менш стійкими, ніж інші. Основною метою догляду за ділянкою є збереження ідей, закладених під час проєктування, створення стійких груп рослин, збереження та поповнення колекції.

Того ж дня, 10 травня, завідувачка науково-дослідної лабораторії біотехнології рослин Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» кандидат сільськогосподарських наук Оксана Чорнобров провела майстер-клас «Розроблення протоколу введення цінних деревних рослин в умови in vitro». Учасники заходу поглибили знання про лісову біотехнологію і те, як зберегти, примножити і модифікувати деревні рослини в умовах in vitro; ознайомилися з технологією одержання із фрагменту тканини високоякісних рослин у стерильних умовах; освоїли методику приготування живильного середовища з огляду на індивідуальні особливості рослини; довідалися про структуру та напрями діяльності лабораторії й оглянули банк цінних рослин в умовах in vitro.

13 травня на території наукової частини Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася екскурсія «Стежками Ботанічного саду», що її провели екскурсовод відділу еколого-освітньої роботи Валентина Задворнова і куратор формово-декоративного плодового саду Олександр Чекалін. Екскурсанти оглянули колекційні деревні та трав’янисті рослини й відвідали формово-декоративний плодовий сад, де ростуть яблуні забутих старих сортів української селекції.

14 травня завідувачка відділу еколого-освітньої роботи Ботанічного саду імені академіка О.В Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат біологічних наук Віра Нікітіна провела екскурсію «Колюче диво». Відвідувачі помандрували оранжереями, де ростуть кактуси й інші сукуленти, дізналися про сукуленти та їхні адаптивні властивості, почули цікаві факти, пов’язані з відкриттям цих рослин у природі та їхнє значення для людей у минулому й сьогоденні. До речі, колекція кактусів та інших сукулентних рослин Ботанічного саду імені академіка О.В Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка є найбільшою в Україні та налічує понад 2500 видів.

Далі естафету заходів підхопив Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України. 16–18 травня 2024 року там в онлайн-форматі тривала IV конференція молодих учених «Біологія рослин і біотехнологія», в межах якої працювали п’ять секцій: молекулярна та клітинна біологія; структурна та функціональна геноміка; біотехнологія рослин і нанобіотехнологія; рослинні ресурси для біопалива; мікробіологічна біотехнологія. До заходу долучилися понад 60 молодих дослідників – науковців, студентів, аспірантів, докторантів з українських та іноземних наукових установ і освітніх закладів. Збірник тез конференції буде опубліковано на сайті Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України.

Крім того, 17 травня в Інституті відбулися три майстер-класи від молодих учених. Заходи відвідали учні лабораторії експериментальної біології відділу біології Київського палацу дітей та юнацтва.

Зокрема, молодший науковий співробітник відділу клітинної біології і біотехнології Євген Кустовський розповів про CLSM як інструмент для дослідження в реальному часі в живих рослинних клітинах. CLSM (конфокальна лазерна сканувальна мікроскопія) – це незамінний інструмент, який широко використовують для найсучасніших молекулярно- і клітинно-біологічних досліджень у різних галузях біології та біомедицини. Завдяки високій роздільній здатності – у десятки разів вищій, ніж у світлової мікроскопії, – цей метод дає змогу отримувати прижиттєві зображення клітинних органел і навіть молекулярних структур на зразок мікротрубочкових філаментів. Високої роздільної здатності досягають, опромінюючи зразок когерентним світлом лазера та відсікаючи позафокусові промені точковою діафрагмою. Під час сканування зразка у фокальній площині з кількох оптичних зрізів можна також отримувати тривимірне зображення об’єктів, а застосування різних флуоресцентних барвників (флюорохромів), які зв’язуються з певними молекулами, дає змогу аналізувати динаміку процесів, що відбуваються у клітині.

Науковий співробітник відділу клітинної біології і біотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України кандидат біологічних наук Анастасія Бузіашвілі провела майстер-класи з візуалізації мітотичних хромосом цибулі Allium cepa L. і виділення протопластів тютюну Nicotiana tabacum L.

Учена розповіла, що цибуля городня (Allium cepa L.) є популярним модельним об’єктом цитогенетичних досліджень у біотехнології рослин, оскільки вона має 8 пар великих хромосом, що їх легко візуалізувати за допомогою методів світлової мікроскопії. Для візуалізації хромосом використовують тимчасові давлені препарати кореневих апексів, які фіксують у розчині дев’яностошестивідсоткового етанолу та льодяної оцтової кислоти (у співвідношенні 3:1) та фарбують одновідсотковим розчином ацетоорсеїну. Цей метод дає змогу кількісно та якісно оцінювати вплив різних мутагенних чинників або хімічних речовин на рослини за зміною мітотичних і фазних індексів, а також частотою хромосомних аберацій під час мітозу.

Іще один популярний модельний об’єкт у біотехнології рослин – протопласти тютюну Nicotiana tabacum L. Протопласти – це позбавлені клітинної стінки живі рослинні клітини, спроможні підтримувати життєздатність в ізотонічному розчині. Протопласти отримують, обробляючи рослинні тканини (зазвичай листя) ферментами базидіомікотових грибів, які розчиняють клітинну стінку. Протопласти є дуже чутливою тест-системою – у нормальному стані вони мають ідеальну сферичну форму, проте внаслідок впливу різних чинників втрачають її, і такі клітини вважаються мертвими. За словами Анастасії Бузіашвілі, рослинним клітинам притаманна тотипотентність – здатність із однієї клітини відновити цілий рослинний організм, тому протопласти є зручним об’єктом для генетичної трансформації, коли інші методи трансформації неефективні.

Крім того, 18 травня 2024 року кандидат біологічних наук Анастасія Бузіашвілі провела екскурсію «Ботанічна прогулянка стежками Ворзельського заказника». Ворзельський заказник – одна з перлин природно-заповідного фонду України. Це місце унікальне не лише чистим повітрям і рослинними угруповуваннями, а й своєю історією, адже там жили та працювали відомі українські меценати, митці й науковці. Попри місяць російської окупації у 2022 році, активне культурне життя у Ворзелі триває і сьогодні. Екскурсанти помилувалися красою флори українського Полісся та Лісостепу, а також скуштували чаю з лікарських трав, зібраних на території Ворзельського заказника.

17–18 травня 2024 року фахівчині Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України (Біла Церква, Київська область) – завідувачка Науково-просвітницького центру Людмила Гандовська, завідувачка відділу збагачення дендрофлори цього дендрологічного парку кандидат біологічних наук Наталія Дойко і провідний інженер лабораторії насінництва та первинного випробування індтродукованих рослин Лариса Кривдюк – провели цикл екскурсій «Таємниці вічнозелених красунь».

Хвойні рослини – цінність і окраса будь-якого ландшафту, будь-якого парку чи саду. Переважна більшість хвойних – вічнозелені, тож завдяки цьому парк чи навіть невеличкий сад привабливі цілорічно. Серед провідних в Україні колекцій хвойних рослин – сучасна колекція Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України, який є одним із найстаріших парків України (його створили 1788 року). Його нинішня площа – 400,67 га. Хвойні рослини вводилися до паркових ландшафтів від початку заснування парку, і сьогодні там зростають чудові вікові дерева – «Фамільне дерево графів Браницьких» (чотиристовбурова сосна звичайна), сосна Веймутова та сосна чорна (їх іще називають «трьома граціями»), а також ялини звичайна та канадська, модрини сибірська, європейська та японська. 2003 року фахівці «Олександрії» заклали науково-експозиційну ділянку «Коніферетум» площею 0,44 га. Саме туди й попрямували гості дендропарку. Відвідувачів ознайомили з історією інтродукції хвойних рослин в «Олександрії», їхнім (рослин) формовим і кольоровим різноманіттям, розповіли про особливості вирощування хвойних у наших кліматичних умовах. Екскурсанти також мали нагоду зробити гарну фотосесію та долучитися до вікторини «Що ти знаєш про хвойні рослини?».

18–19 травня 2024 року фахівчині Сирецького дендрологічного парку загальнодержавного значення – виконувачка обов’язків директора Світлана Глухова і старший науковий співробітник Світлана Михайлик – провели екскурсії «Релікти Сирецького дендропарку». Парк розташований у північно-західній частині Києва, його площа – 7,5 га. Це науково-дослідна, природоохоронна, культурно-освітня установа, що належать до природно-заповідного фонду України. Серед насаджень Сирецького дендрологічного парку загальнодержавного значення є такі екзоти, як тис гострокінцевий (висаджений 1875 року), туя західна (висаджена 1895 року) та групи рослин, висаджені 1900 року: ялина колюча «Срібляста», туя західна «Ельвангера», кипарисовик горіхоплідний «Нитчастий», ялина звичайна, клен гостролистий «Шведлера», липа кримська, тюльпанове дерево. Нині в дендропарку росте понад 900 таксонів рослин, більшість із них – інтродуценти з Північної Америки, Китаю, Японії, Далекого Сходу.

Закінчилися цьогорічні українські заходи до Міжнародного дня рослин, як і почались, у Кривому Розі. 28 травня Криворізький ботанічний сад НАН України за підтримки Ради оброни Кривого Рогу, міського управління культури та сервісного офісу «Ветеран» провів реабілітаційну акцію за проєктом «Мистецтво нескорених» – відкрив нову локацію «Як пахне спокій». Це затишний куточок, створений на основі хвойних рослин і доповнений ефіро-олійними травами, різними за габітусом, текстурою, кольорами й ароматами. Експозиція супроводжується інформаційними табличками з цікавими фактами про всіх цих представників флори. На відкриття локації завітали криворізькі ветерани з родинами. Для відвідувачів організували творчі майстер-класи, підготували концертну програму і пригостили справжнім ботанічним трав’яним чаєм.

Програма заходів до VII Міжнародного дня рослин в Україні (українською)

Програма заходів до VII Міжнародного дня рослин в Україні (англійською)

Короткий звіт про українські заходи на офіційному сайті Міжнародного дня рослин

За інформацією Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України

Фото: Інститут харчової біотехнології і геноміки НАН України,
Криворізький ботанічний сад НАН України,
Боярська лісова дослідна станція,
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України,
Ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна,
Дзвінківський лісовий заказник загальнодержавного значення,
Сирецький дендрологічний парк загальнодержавного значення,
Лабораторія експериментальної біології Київського палацу дітей та юнацтва