5 червня 2024 року відбулись організовані Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського ХХ Біографічні читання «Сучасна біографіка та біобібліографія: нові форми і методи дослідницької та інформаційної роботи, інтеграції та поширення біографічних знань», присвячені 30-річчю Інституту і пам’яті його засновника й першого директора доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003).
Це зібрання стало нагодою згадати й оцінити здобутки української біографіки та досягнення Інституту в теоретико-методологічному забезпеченні її розвитку, а також обговорити актуальні проблеми і завдання української спільноти дослідників-біографістів у нинішній драматичний час.
Ювілейні читання охопили широкий спектр проблем, пов’язаних зі:
- зростанням уваги суспільства до біографіки як важливої частини української гуманітарної науки й культури, осмисленням шляхів актуалізації внеску біографів у патріотичну консолідацію українського суспільства;
- подоланням рудиментів радянської та колоніальної спадщини;
- впровадженням новітніх досягнень європейської та світової гуманітаристики, нових форм і методів реконструкції й репрезентації біографій у дослідницьку, видавничу та бібліотечно-інформаційну роботу;
- вдосконаленням комунікації між дослідниками, видавцями й різними цільовими читацькими аудиторіями;
- розбудовою електронних ресурсів біобібліографічної інформації;
- поширенням біографічного знання, заохоченням біографічного читання.
Програма заходу передбачала понад пів сотні доповідей і повідомлень від дослідників з українських наукових установ, закладів вищої освіти, бібліотек, архівів, музеїв. Більшість виступів присвячувалися колективному портретові наших співвітчизників – як відомих, так і невідомих, – а також проблемі оцифрування та збереження інформації про них.
 |
Директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Володимир Попик привітав учасників читань і підкреслив, що протягом 30 років плідної роботи Інституту навколо нього згуртувалося широке коло дослідників з усіх куточків України. Учений також виступив із доповіддю «Біографіка ХХІ століття: нові виміри», в якій звернув увагу на динамізм розвитку сучасної української біографіки, котра переходить від ілюстрування історії на прикладах життя окремих людей до багатовимірного, критичного бачення особи в усіх її складних і суперечливих реаліях. За словами Володимира Попика, визначальний вплив на українську біографіку справляє нова інформаційна парадигма, адже мережеві комунікації удоступнили багатоваріантну інформацію з різноманітними потрактуваннями й оцінками.
Провідний науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор історичних наук, професор Лариса Буряк у доповіді «Жіночі траєкторії життя на тлі викликів ХХ століття» розповіла про українських мисткинь ХХ століття, чия творча доля була пов’язана з еміграцією. Ця тема знову набула актуальності з огляду на нинішню повномасштабну війну Росії проти України та масові переміщення українських громадян за кордон.
Завідувачка відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат історичних наук Надія Любовець у повідомленні «Спогади про сучасну російсько-українську війну: наукова рецепція» крізь призму кількісних і якісних показників виходу мемуарних видань за 10 років війни означила їхній потенціал для суспільства.
Науковий співробітник лабораторії дослідження даних та машинного навчання Київського академічного університету кандидат біологічних наук Олексій Болдирєв у доповіді «Науковці Української академії наук у період соціальних криз 1918–1937 років: спроба кількісного аналізу» представив результат спільної праці очолюваної ним дослідницької групи, а також окреслив подальші плани, зокрема щодо збирання даних про вчених – жертв сталінських репресій та створення бази даних задля повернення історичної пам’яті про всіх репресованих науковців, незалежно від їхніх посад і наукового внеску.
 |
Старший науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат філологічних наук Оксана Плющик виступила з теми «Біограми/наративи загиблих захисників України на сайтах освітніх закладів», наголосивши, що задля консолідації суспільства, утвердження національної свідомості та громадянської позиції молоді необхідно зберігати пам’ять про всіх загиблих захисників України, зокрема популяризуючи інформацію про них в Інтернеті – наприклад, на вебсайтах освітніх закладів.
Заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України доктор історичних наук Олександр Маврін виголосив доповідь «Перспективи взаємодії біографіки та археографії: теоретичні аспекти», в якій підкреслив важливість співпраці між профільними установами, а також окремими науковцями у міждисциплінарних дослідженнях, зокрема у біографіці й археографії.
Учасники читань також поділилися досвідом і результатами роботи з архівними, біографічними матеріалами за окремими персоналіями, розповіли про відомі й не відомі широкому загалові імена та факти з їхніх біографій. Скажімо, постаті «Андрія Куцинського – жандарма, який посприяв Тарасові Шевченкові» присвячувався виступ наукового співробітника відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидата філологічних наук Галини Карпінчук.
За інформацією Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського