У червні 2024 року Видавництво «Академперіодика» НАН України опублікувало наукову монографію «Атлас флюїдних включень у деяких мінералах України». Автор праці – знаний український-термобарогеохімік (термобарогеохімія – це наука про флюїдні включення у мінералах) і видатний експериментатор, головний науковий співробітник Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України доктор геологічних наук Дмитро Возняк (1938–2023). В Атласі розглянуто способи реконструкції умов кристалізації мінералів за флюїдними включеннями для відтворення РТ-параметрів їхньої консервації. Описано важливість процесів, що відбуваються зі включеннями після консервації (перенаповнення, розтріскування, зміна форми порожнини) для достовірного відтворення умов формування геологічних об’єктів. Подано інформацію про нові генетичні типи включень. Обґрунтовано участь ліквації у формуванні інтрузивних масивів. Ілюстративний матеріал Атласу підтверджує отримані генетичні висновки. Книга стане у пригоді мінералогам, геохімікам і геологам, які вивчають ендогенні родовища корисних копалин.
 |
У геологічній літературі є чимало атласів макрооб’єктів — корисних копалин, форм і структур кристалів, мінералів, порід і руд, але дуже мало атласів, що віддзеркалюють світ мікро- та наночастинок. Насамперед через малий розмір об’єктів дослідження, у цьому випадку — включень мінералоутворювального середовища, які ускладнюють, інколи унеможливлюють їхню діагностику, аналіз хімічного і фазового складу, генетичну інтерпретацію, тобто утруднюють виявлення наукового та практичного значення включень.
Потреба мати спеціалізовані атласи флюїдних включень існувала завжди, попри наявність рясно ілюстрованих статей і монографій. Основна мета «Атласу флюїдних включень у деяких мінералах України» — не лише показати фотографії та діагностику включень, а й надати стислу інформацію про специфіку їхнього утворення та ролі у реконструкції умов формування геологічного об’єкта. Тут описано і включення, пояснення умов формування яких тривалий час було суперечливим. Міжнародні атласи, що їх випускають великі наукові видавництва (наприклад, “Springer” чи “Elsevier”), зазвичай можуть охоплювати ширший спектр мінералів і флюїдних включень зі всього світу, що відкриває можливості для широкого порівняння й аналізу. «Атлас» Дмитра Возняка посідає особливе місце завдяки описові широкого спектра українських мінералів і візуалізації високої якості. Ці особливості посприяють кращому розумінню регіональних геологічних процесів і зроблять вагомий внесок у розвиток освіти й науки в Україні.
Інформацію про флюїдні включення в цьому Атласі висвітлено у двох частинах. Весь текстовий матеріал зосереджено у першій, яка складається з передмови, невеликого глосарію та восьми тематичних розділів. У ній стисло подано інформацію про флюїдні включення у мінералах — значення основних термінів, використаних для їхнього опису: генетичний тип включень, перенаповнення, змінення форми, розтріскування флюїдних включень тощо. Основний обсяг цієї частини займають дані про специфіку реконструкції умов формування геологічних об’єктів за допомогою результатів вивчення флюїдних включень; новий тип вторинних включень із «шапочкою», розтріскані включення золота тощо. У другій частині, власне атласі флюїдних включень, представлено лише фотографії, що доповнюють описи першої частини. Фотографії флюїдних включень несуть інформацію про форму, розміри, наповнення, агрегатний стан тощо, важливу для реконструкції умов їхнього захоплення мінералами та подальших змін.
Включення — це будь-яка ізольована з усіх боків у процесі кристалізації ділянка в тілі мінералу, яка має з ним фазову межу. Межа розділу між флюїдним включенням і мінералом є нестабільною і перебуває в динамічній рівновазі за зміни РТ-параметрів мінералоутворення. З погляду внутрішньої будови кристалів: включення — це об’ємний дефект, заповнений у процесі кристалізації мінералоутворювальним флюїдом або іншою речовиною.
Флюїдні включення — важливий елемент анатомії кристалів, практично немає мінералів, що їх не містять. Їхні розміри коливаються в широких межах — від кількох сантиметрів до невидимих в оптичному мікроскопі (менше 0,25—0,30 мкм). Розмір включень може зменшуватись до розміру молекул Н2О (0,23 нм) або СО2 (0,35 нм).
Захоплення включень кристалом здійснюється внаслідок будь-якої втрати гранню або її ділянками стійкості росту включення після консервації кристалом зазнають змін, часто суттєвих. Причиною можуть бути розшнуровування, зміни форми в процесі набуття включенням форми рівноважного негативного кристала, перенаповнення, розтріскування, вплив радіаційного опромінення тощо.
Флюїдні включення — джерело достовірної та значної за обсягом інформації про зміну температури, тиску, агрегатного стану, хімічного складу, динамічної в’язкості, рH, Еh та інших параметрів кристалізації мінералів. Отримані дані є важливою складовою реконструкції умов формування геологічних об’єктів.
У пропонованому Атласі мова йде про флюїдні включення в таких об’єктах:
- у мармароських «діамантах»;
- в анортоклазі Чорної гори (Закарпаття), у рості якого брав участь сольовий розплав;
- у кристалах кварцу і топазу із заноришових (камерних) пегматитів Волині, результати дослідження яких склали основу сучасних уявлень про генезис цих порід (Волинський мегаблок Українського щита (УЩ) та у кварці Майського родовища золота (Голованівська шовна зона УЩ), у формуванні яких відіграли роль високотермобаричні потоки СО2-флюїду;
- у цирконі Азовського Zr-REE-родовища й Великовисківського сієнітового масиву (Приазовський мегаблок УЩ), що зафіксували ліквацію магматичного розплаву в становленні сієнітового масиву.
Інформацію про включення викладено так, щоб вона викликала інтерес не лише фахівців геологічного профілю, але й інших читачів, яких цікавлять можливості вивчення флюїдних включень у відтворенні умов формування геологічних об’єктів.
Бібліографічний опис видання:
Атлас флюїдних включень у деяких мінералах України / Дмитро Возняк; НАН України, Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка. — Київ: Академперіодика, 2024. — 92 с.: іл. — ISBN 978-966-360-506-7
За інформацією Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України