View message

Вийшов друком 4-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» (липень–серпень) за 2024 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України.

Про роль ООН в урегулюванні нової системи міжнародних відносин внаслідок їхнього суттєвого ускладнення розмірковує член-кореспондент НАН України Степан Віднянський (Інститут історії України НАН України, м. Київ) у статті «Організація Об'єднаних Націй і війна Росії проти України». Перша частина статті «Ялта–1945: наслідки та уроки Кримської конференції» нагадує аксіому історії міжнародних відносин: за столом дипломатичних переговорів можна виграти й програти стільки ж, скільки й на полі битви. Друга частина «ООН та Українська дипломатія в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України в умовах широкомасштабної російсько-української війни» – це аналіз роботи української дипломатії в складних умовах військової агресії Росії від 24 лютого 2022 року і кризи ООН та усієї системи міжнародної безпеки.

Мистецтвознавиця Олена Шапіро (м. Київ) у замітці  «"Світло у темряві світить…" графіка Тимофія Осипова» розповідає про молодого художника родом із Сумщини, який нині воює на фронті, та представляє дві його визначні роботи на тему війни.  

Сила духу була притаманна і Матею Чорноморцю, фізику, одному з найдавніших благодійників фонду «Повернись живим», про якого пишуть редакторка журналу «Світогляд» Євгенія Рябченко та відомий волонтер Антон Сененко  у матеріалі «З Україною в серці».

Дві збірки своїх поезій презентує Оксана Рубаняк – військовослужбовиця, командир взводу Збройних сил України, водночас українська поетеса, письменниця та громадська  активістка. На шпальтах «Світогляду» представлено її вірші з книг «Назустріч смерті» та  «Дорога життя», присвячених борцям за незалежність України.

Герсон С. Шер, доктор філософії, член Міжнародної консультативної ради Національного фонду досліджень України (США) та член редакційної колегії журналу «Світогляд» пропонує увазі читачів есе «Інституційні виклики трансферу технологій в Україні як країні з перехідною економікою»  («THE INSTITUTIONAL CHALLENGES OF TECHNOLOGY TRANSFER IN UKRAINE AS A TRANSITIONAL ECONOMY»).

Академік НАН України Вадим Локтєв (Відділення фізики і астрономії НАН України, м. Київ) у статті «Одна і єдина константа історії науки – це неперервність змінювання» ділиться думками про необхідність реформ та найзагальніші принципи їх проведення в Національній академії наук України.

Кандидатка фізико-математичних наук Світлана Гапоченко та кандидатка педагогічних наук Ірина Синельник (Національний університет України «Харківський політехнічний інститут», м. Харків) у публікації «Естетичний чинник "Дуги Айнштайна"» запевняють, що наукова творчість пов’язана із естетичними відчуттями вченого і доводять це на прикладах.

Чи потрібна популяризація науки під час війни? Доктор фізико-математичних наук Олексій Ігнатенко та доктор філософії Ярослав Притула (Український католицький університет, м. Львів) стверджують, що «Популяризація науки потрібна як ніколи» і розповідають про ініціативу Львівського товариства науковців.

«Педагогічні ідеї та педагогічна діяльність німецького філософа Іммануїла Канта. До 400-річчя від дня народження» представили доктор історичних наук Анатолій  Павко і кандидатка педагогічних наук Людмила Курило (НДІ українознавства МОН України, м. Київ).

«Центр інноваційних медичних технологій: сучасна команда, інноваційний підхід» – в інтерв’ю Олесі Чадюк (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ) директор Центру член-кореспондент НАН України Іван Михайлович Тодуров та головний лікар Центру кандидат медичних наук Олександр Іларійович Плегуца розповідають про сьогодення ЦІМТ, історію його створення та успішного функціонування в умовах війни.

Кандидат філологічних наук Костянтин Буркут (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, м. Київ) побував на Луганщині, відвідав храм Різдва Іоанна Предтечі та пропонує увазі читачів  «Спогад про Мілуватку».

«Юрій Бадзьо крокує Україною» – кандидат фізико-математичних наук Ілля Шманько (Ужгородський національний університет, м. Ужгород) розповідає про видану у цьому році видавництвом «Карпати» (Ужгород) книгу Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: філософія антиімперського/антифашистського спротиву України», яка знайомить  громадськість з творчістю й духовним світом дисидента-шістдесятника Юрія Бадзя.

Кандидатка геологічних наук Анна Радченко (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ) у огляді «Три мистецькі книги. Красиве і корисне» рекомендує читачам «Світогляду» нові видання: «Українська народна тканина ХІХ–ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості» (Львів, 2023. 608 с.); «Галицька сатира як феномен графічного мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: еволюція художньо-образної системи та рефлексії «сміхової культури» (Київ: Наук. думка, 2024. 318 с.); «У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття» (Львів, 2023. 364 с.).

У рубриці «Нам пишуть»: До редакції «Світогляду» надійшло цікаве повідомлення про «Окремі моменти з життя геніального українського письменника і філософа Івана Франка та матеріали про його сина –  Петра Франка» (Інформацію надіслав П. Кузьмич, м. Львів).

«НеБуденні розмови про науку».

10 серпня цього року в кампусі American University Kyiv відбулося науково-артистичне дійство. Мета заходу – «зробити науку ближчою до суспільства». Також був проведений  благодійний аукціон, кошти з якого спрямують на підтримку науковців у лавах ЗСУ, а саме – на придбання безпілотного комплексу DJI Matrice 30T / DJI Matrice 300RTK для 5-ї окремої штурмової бригади, де проходить службу науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників НАН України кандидат фізико-математичних наук Юрій Рябченко. Небайдужі можуть долучитися до збору коштів на https://send.monobank.ua/jar/2pYpt5RpLi з приміткою «на DJI Matrice 30T».

«Музи не мовчать»:  У рамках Сьомого фестивалю високого мистецтва "Bouquet Kyiv Stage 2024" 17 серпня на території заповідника «Софія Київська» відбувся концерт відомого барокового аматорського хору (БАХ) під керівництвом Наталії Хмелевської. В межах заходу відбулося понад 50 мистецьких подій.

За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»