Унаслідок погодних умов, що призвели до формування надзвичайного рівня пожежної небезпеки у більшості областей України, суттєво зросли ризики виникнення лісових пожеж на радіоактивно забруднених територіях Зони відчуження (ЗВ). Згідно з даними сайту
“The Fire Information for Resource Management System” (FIRMS) (рисунки 1 і 2), 3 вересня 2024 року виникла природна пожежа у центральній частині ЗВ неподалік сіл Ільїнці та Стечанка.
За повідомленням Державного агентства України з управління Зоною відчуження, було зафіксовано займання сушняку та лісової підстилки площею до 19,6 га. Протягом двох діб пожежа на цій ділянці була локалізована та практично припинилася до кінця доби 4 вересня. Однаку ніч проти 5 вересня, згідно з супутниковими даними, виникли два нові осередки природних пожеж – один із них розташований приблизно на 5 км на південний схід від попереднього поблизу села Корогод, а інший – у західній частині ЗВ (рисунки 1 і 2). Протягом 6 вересня природні пожежі на цих двох ділянках тривали. Крім того, 5 вересня зафіксовано виникнення локальної пожежі у східній частині ЗВ поблизу кордоні з Білоруссю (рисунок 1).
 Рисунок 1. Точки активного горіння в межах Зони відчуження від 3 вересня до першої половини доби 6 вересня 2024 року за даними сайту FIRMS: https://firms.modaps.eosdis.nasa.gov/ |
 Рисунок 2. Розташування основних осередків пожеж у ЗВ: 3 вересня (жовті кола), 4 вересня (помаранчеві), 5 вересня (зелені) та перша половина доби 6 вересня (червоні) 2024 року |
Науковці Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України оцінили забруднення території пожеж цезієм-137 за даними, наведеними на рисунку 3. Згідно з цими даними, середня щільність випадінь Cs-137 для ділянки пожеж №2 приймалась рівною 32 кБк/м2 (кілобеккерелів на квадратний метр), відповідно для ділянок №1 і №3 – 980 кБк/м2 і 43 кБк/м2.
 Рисунок 3. Карта забруднення ґрунту Cs-137 в осередках сітки з кроком 250х250 м і за точками моніторингу на 2024 рік (кБк/м2) (1, 2, 3 – локалізація пожеж) |
Інтенсивність підйому 137Cs з території природної пожежі в атмосферу науковці Інституту оцінили за допомогою підходу, запропонованого в [1, 2]. Метод використовує супутникові дані вимірювань потужності радіаційного випромінювання (величина FRP) в осередках пожеж згідно з інформацією сайту FIRMS, а також дані про щільність радіоактивних випадінь унаслідок Чорнобильської аварії на території пожежі, скориговані на 2024 рік. Результати оцінювання наведено у таблиці 1.
 Таблиця 1. Оцінки емісії 137Cs в атмосферу (вказані у гігабеккерелях, ГБк) унаслідок природних пожеж (протягом півдобових інтервалів) |
Фахівці відділу радіаційної екології Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України змоделювали атмосферне розповсюдження 137Сs, піднятого в повітря через лісові пожежі у Зоні відчуження протягом 3–6 вересня 2024 року. Для розрахунків було використано розроблений в Інституті модельний комплекс підйому, атмосферного перенесення й осадження радіонуклідів на підстильну поверхню LEDI.
Як вхідну метеорологічну інформацію для здійснення модельних розрахунків науковці скористалися результатами моделі чисельного прогнозу погоди WRF, яка забезпечує метеорологічними даними роботу системи підтримки ухвалення рішень RODOS в Україні. Було використано результати прогнозування погоди на період від 00:00 3 березня до 00:00 8 березня 2022 року з кроком у часі одна година на чисельній сітці 121 х 121 вузлів у горизонтальній площині (розміри сітки 45 – 53 градуси північної широти, 22 – 34 градуси східної довготи, крок сітки – 6 хвилин по довготі та 4 хвилини по широті). По вертикалі використовувалися 13 нижніх рівнів розрахункової сітки – до рівня 700 гПа (гігапаскалів).
На рисунках 4–8 наведено деякі результати модельних розрахунків полів об’ємної концентрації активності 137Cs у приземному шарі повітря, осереднені за 6-годинні інтервали, що зумовлені підйомом продуктів горіння протягом окремих діб від 3до 6 вересня 2024 року.
 Рисунок 4. Концентрація активності 137Cs у приземному шарі повітря (вказано у мікробеккерелях на кубічний метр, мкБк/м3), зумовлена емісією продуктів горіння протягом періоду 00:00–12:00 3вересня 2024 року |
 Рисунок 5. Концентрація активності 137Cs у приземному шарі повітря (мкБк/м3), зумовлена емісією продуктів горіння протягом періоду 12:00–18:00 3 вересня 2024 року |
 Рисунок 6. Концентрація активності 137Cs у приземному шарі повітря (мкБк/м3), зумовлена емісією продуктів горіння протягом періоду 06:00–12:00 4 вересня 2024 року |
 Рисунок 7. Концентрація активності 137Cs у приземному шарі повітря (мкБк/м3), зумовлена емісією продуктів горіння протягом періоду 06:00–12:00 5 вересня 2024 року |
 Рисунок 8. Концентрація активності 137Cs у приземному шарі повітря (мкБк/м3), зумовлена емісією продуктів горіння протягом періоду від 18:00 5 вересня до 00:00 6 вересня 2024 року |
Протягом середини доби 3 вересня зберігався південно-західний напрям перенесення активності із ЗВ, внаслідок чого радіоактивні продукти горіння могли досягати Вінницької, Хмельницької, Чернівецької областей, а також північної частини Молдови (рисунок 4). Водночас величина розрахункового середньодобового значення активності 137Cs могла сягати одиниць–десятків мкБк/м3. Слід зазначити, що значення допустимої концентрації 137Cs у повітрі для населення категорії В становить 800 мБк/м3.
Наприкінці доби 3 вересня напрям перенесення активності змінився на західний і надалі зберігався протягом 4 вересня (рисунок 6). До кінця доби 4 вересня практично припинилося горіння на ділянці №2 неподалік сіл Ільїнці та Стечанка. Від 5 вересня на радіаційну ситуацію впливають нові осередки пожеж (осередки пожеж №1 і №3, вказані на рисунку 3 і в таблиці 1). При цьому напрямок перенесення змінився на північно-західний (рисунки 7 і 8). Значення об’ємної активності 137Cs у приземному повітрі в цей період могли сягати десятків мБк/м3 на відстані до 10 км від району пожежі в західній частині ЗВ (ділянка пожежі №1). Винесення активності в цей час відбувається переважно у бік Білорусі.
Від 3 до 6 вересня перенесення радіоактивних аерозолів – продуктів горіння в ЗВ – на Київ практично не відбувалося.
Отже, поточні наслідки лісових пожеж 3–6 вересня 2024 року призвели до додаткового радіоактивного забруднення довкілля як у самій ЗВ, так і до винесення радіоактивних аерозолів за її межі. При цьому рівні концентрації активності радіонуклідів у повітрі та пов’язані з ними дози додаткового опромінення людини лишаються на кілька порядків меншими за встановлені нормативи. Основна частина радіоактивних продуктів протягом зазначеного періоду виноситься на територію Білорусі.
1. Талерко М.М. Застосування величини FRP (Fire Radiative Power) для оцінки емісії радіонуклідів в атмосферу внаслідок лісових пожеж у зоні відчуження у квітні 2020 р. // Ядерна енергетика та довкілля. – 2020. - Вип. 4(19). – C. 66-74.
2. Таlerko M., Коvalets I., Lev Т., Igarashi Y., Romanenko O. Simulation study of radionuclide atmospheric transport after wildland fires in the Chernobyl Exclusion Zone in April 2020 // Atmospheric Pollution Research – 2021. Vol. 12, Issue 3. - P. 193-204.
https://doi.org/10.1016/j.apr.2021.01.010.
За інформацією Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України