25 травня 2016 року у Львові відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція «Українсько-польські відносини в контексті суспільно-політичних і етнокультурних процесів в Центрально-Східній Європі (ХХ – початок ХХІ століття)», співорганізаторами якої традиційно виступили Центр дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України й Міжнародний центр правових та історико-політичних досліджень країн Центрально-Східної Європи Київського університету права (КУП) НАН України.
Проведення чергової такої конференції зумовлене необхідністю обговорення проблем громадсько-політичних, культурно-освітніх і релігійних відносин між українцями й поляками у ХХ – на початку ХХІ ст. в контексті європейської історії, а відтак і аналізу ролі історичної спадщини у формуванні етнокультурних та політичних пріоритетів сучасних України й Польщі.
Участь у роботі цього наукового зібрання взяли вчені з багатьох міст України (Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Луцька, Острога, Житомира, Харкова й інших), а також польські, чеські та німецькі гості.
З вітальними словами до присутніх звернулися директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Микола Литвин і директор Міжнародного центру правових та історико-політичних досліджень країн Центрально-Східної Європи КУП НАН України кандидат юридичних наук Уляна Андрусів. Під час пленарного засідання доповіді виголосили представники Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Андрій Боляновський (із теми: «Українсько-польське прикордоння у роки Другої світової війни») й кандидат історичних наук Олег Піх («Місце України в східній політиці Республіки Польща (1991–2004)») та представники Центру міждисциплінарних польських досліджень Європейського університету «Віадріна» (Франкфурт-над-Одером, ФРН) – чеський славіст, етнолог та історик доктор Ондржей Кліпа («Радянська правова спадщина в незалежній Українській державі») та німецький історик доктор Франк Ґрелька («Діяльність лібералів в Україні (1905–1944)»).
Робота конференції тривала у межах двох секцій, тематика однієї з яких стосувалася особливостей суспільно-політичного життя й відносин України та Польщі, а іншої – широкого кола проблем, пов’язаних із етнокультурними та релігійними процесами. У виголошених наукових доповідях було висвітлено низку питань як історичного минулого, так і сучасного розвитку двох країн. Учені, зокрема, приділили увагу проблемам функціонування політичних партій, їхнім ідеологічним платформам і взаємовпливам у контексті східноєвропейського суспільно-політичного розвитку першої половини ХХ ст., а також обговорили різні аспекти українсько-польських відносин у соціальній та військовій сферах. Крім того, доповідачі всебічно проаналізували складні сторінки двосторонніх українсько-польських відносин у часи Другої світової війни й перші повоєнні роки та розглянули потенціал історичної пам’яті спільнот.
У виступах учасників конференції порушувалися проблеми розвитку та співпраці українського й польського дисидентських середовищ, особливості постсоціалістичного розвитку двох країн, формування нової якості польсько-українського співробітництва на сучасному історичному етапі – в контексті політичних, суспільних і культурних змін у Центрально-Східній Європі наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.
Особливий інтерес присутні виявили до наукових повідомлень присвячених національно-культурному життю українців і поляків та взаємовпливам цих народів у науковій і освітній сферах. Тематика виступів охоплювала в тому числі й питання функціонування українських наукових і культурних осередків на Галичині, значення галицьких вищих навчальних закладів для становлення української інтелігенції на межі ХІХ і ХХ ст.ст., а також духовно-просвітницької й консолідуючої ролей греко-католицької та римо-католицької церков.
Загалом конференція засвідчила високий фаховий рівень учасників, а широкий спектр порушених питань і активні дискусії щодо них продемонстрували значну зацікавленість науковців у подальшому поглибленому вивченні проблем українсько-польських відносин у контексті етнополітичних процесів у Центрально-Східній Європі. Це, у свою чергу, дає змогу констатувати важливість і необхідність проведення таких наукових зустрічей у майбутньому – із розширенням тематики й географії учасників.
За інформацією Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України