 Учасники ювілейної сесії виконують Державний Гімн України |
23 серпня 2016 року в приміщенні Великого конференц-залу НАН України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук України, присвячена 25-ій річниці Незалежності України. Під час заходу було представлено здобутки вітчизняної академічної науки та вагомий внесок учених у становлення й розвиток нашої незалежної держави.
Участь у сесії взяли керівники Національної академії наук, Національної академії аграрних наук, Національної академії медичних наук, Національної академії педагогічних наук, Національної академії правових наук та Національної академії мистецтв України, Президент України в 1991-1994 рр. Л. Кравчук, Президент України в 1994-2005 рр. Л. Кучма та Президент України у 2005-2010 рр. Віктор Ющенко, представники органів державної влади та засобів масової інформації, а також активні учасники подій кінця 1980-х – початку 1990-х рр. та провідні вчені, які відігравали значну роль у тогочасному суспільно-політичному житті й державотворчих процесах, і багато інших представників вітчизняної наукової спільноти.
 На фото (зліва направо): Президент України в 1991-1994 рр. Л. Кравчук, перший віце-президент Національної академії наук України академік НАН України В. Горбулін і Президент України в 1994-2005 рр. Л. Кучма
|
Розпочинаючи роботу ювілейної сесії, перший віце-президент НАН України академік Володимир Горбулін оголосив вітання, що надійшли на адресу учасників заходу від Президента України Петра Порошенка
(ПЕРЕГЛЯНУТИ ТЕКСТ ВІТАННЯ) та президента Національної академії наук України академіка НАН України
Бориса Патона.
(ПЕРЕГЛЯНУТИ ТЕКСТ ВІТАННЯ) Роботу сесії продовжив виступ академіка В. Горбуліна, в якому було коротко розглянуто внесок НАН України в розбудову незалежної Української держави. Як зазначив учений, Національна академія наук ніколи не залишалася осторонь проблем, з якими стикалося наше суспільство. І можна впевнено стверджувати, що вчені Академії робили все можливе, аби незалежна Україна відбулася, докладали і продовжують докладати значних зусиль для інноваційного розвитку її економіки, освіти й культури.
 Виступ першого віце-президента Національної академії наук України академік НАН України В. Горбуліна |
Академік В. Горбулін особливо наголосив, що за часів незалежності Національна академія наук здійснила докорінну переорієнтацію всієї сфери своїх соціогуманітарних досліджень. Було започатковано або відновлено низку наукових напрямів і, відповідно, засновано нові наукові установи, вкрай необхідні для становлення незалежної України. Це, зокрема, такі інститути, як демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, соціології, регіональних досліджень імені М.І. Долішнього, економіко-правових досліджень, політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса, української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського, українознавства імені І. Крип’якевича, народознавства, сходознавства імені А.Ю. Кримського. Крім того, соціогуманітарії Академії готують і оприлюднюють щорічні Національні доповіді із найбільш актуальних проблем суспільного розвитку. Результатом роботи науковців НАН України є низка багатотомних фундаментальних, у тому числі енциклопедичних, видань, серед яких – «Енциклопедія сучасної України», «Шевченківська енциклопедія», «Юридична енциклопедія», «Енциклопедія історії України». Розпочато створення Великої Української Енциклопедії, яка так само, як і Національний Атлас України, підготовлений вченими-географами нашої Академії, має стати обов’язковою візитівкою нашої суверенної держави. Як відзначив доповідач, щороку вчені-соціогуманітарії на замовлення або в інтересах органів державної влади надають близько тисячі експертних висновків, аналітичних матеріалів, пропозицій і рекомендацій з тих чи інших питань розвитку держави. Зараз значна увага приділяється окресленню концептуальних засад і стратегій реалізації цивілізаційного вибору України, проблемам реінтеграції Донбасу та Криму в політико-правовий і соціокультурний простір України, модернізації вітчизняних державних і суспільних інститутів відповідно до європейських і світових стандартів.
Другий важливий момент, на якому зупинився перший віце-президент НАН України, стосувався того, що зі здобуттям Україною незалежності – в умовах розриву економічних зв’язків і, фактично, цілковитої руйнації галузевої науки – Національна академія наук взяла на себе науково-технічне супроводження базових галузей національної економіки й окремих високотехнологічних виробництв. Укладалися договори про співпрацю з відповідними галузевими міністерствами, реалізовувалися програми та плани науково-технічного співробітництва. Чимало перспективних розробок і конкурентоспроможних технологій знайшли застосування в металургійній, видобувній, транспортній, енергетичній, аерокосмічній галузях. Учений також зазначив, що відповідно до потреб держави у розвитку нових сучасних науково-технічних напрямів, науковому забезпеченні технологічного оновлення виробництва за останні чверть століття в Академії створено, зокрема, інститути проблем математичних машин і систем, програмних систем, телекомунікацій та глобального інформаційного простору, космічних досліджень, фізики гірничих процесів, вугільних енерготехнологій, відновлюваної енергетики, геохімії навколишнього середовища, сорбції та проблем ендоекології, харчової біотехнології та геноміки, біології клітини, екології Карпат. У 2004 році до Академії увійшов Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» і було організовано Відділення ядерної фізики та енергетики, головним завданням якого є наукове забезпечення надійного й безпечного функціонування ядерно-енергетичного комплексу України.
В останні роки Національна академія наук значно розширила співпрацю з найбільшими вітчизняними науково-виробничими об’єднаннями та компаніями, серед яких – ДП «Антонов», ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля», ДК «Укроборонпром», ДП «НАЕК «Енергоатом»». Так, у межах співпраці з Енергоатомом виконання робіт із подовження ресурсу експлуатації 4 із 15 діючих енергоблоків вітчизняних атомних електростанцій дало змогу на 10-20 років (а в перспективі – на 30 років) відтермінувати будівництво нових потужностей і заощадити значні бюджетні кошти. Слід зауважити, що вартість робіт в Україні з подовження ресурсу типового блоку потужністю 1000 МВт становить близько 350-400 млн доларів США, а вартість будівництва нового блоку на тому ж майданчику – 4-7 млрд доларів США. За оцінками ДП «НАЕК «Енергоатом»», економічний ефект від подовження терміну експлуатації одного енергоблоку на рік становить близько 1,5 млрд доларів США. Внесок нашої Академії у розроблення відповідних технологій та їх впровадження складає близько 50%.
Окремо академік В. Горбулін відзначив започаткування в 2015 році цільової науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави». За його словами, вже розпочато виконання відібраних за конкурсом найперспективніших проектів, обов’язкове впровадження результатів яких в оборонно-промисловому комплексі є винятково важливим завданням наступного періоду.
Доповідач особливо наголосив на тому, що, розвиваючи насамперед фундаментальні дослідження, Національна академія наук завжди була і зараз залишається орієнтованою на широке практичне використання наукових результатів, у тому числі в соціально значущих сферах суспільного життя. Свідченням цього є низка високоефективних академічних розробок для медицини та сфери охорони здоров’я, для забезпечення продовольчої безпеки нашої держави. Так, високопродуктивні сорти озимої пшениці селекції вчених-генетиків Національної академії наук щорічно висіваються майже на 2,0 млн. га, що складає 30% площ посіву цієї культури в Україні. Врожай, зібраний із цих площ, здатен повністю задовільнити річні потреби нашої держави у продовольчому зерні.
Академік В. Горбулін також зазначив, що переважну частину із заснованих за часів незалежності наукових установ Академії, було створено в регіонах – у межах регіональних наукових центрів НАН України та МОН України. Діяльність цих центрів нині відіграє особливу роль у справі організації та практичного впровадження результатів наукових досліджень. Зусилля центрів зосереджено насамперед на вирішенні конкретних регіональних проблем, а також залученні наукового потенціалу відповідних регіонів та всієї країни до вирішення актуальних проблем соціально-економічного, науково-технічного й культурного розвитку регіонів України. За умов децентралізації державної влади роль регіонів і, відповідно, регіональних наукових центрів лише зростатиме. На жаль, у зв’язку з анексією Криму та збройним конфліктом на Донбасі регіональна мережа наукових установ НАН України зазнала суттєвих змін. На території Автономної Республіки Крим залишилося 9 наукових установ Академії. З 12 бюджетних наукових установ НАН України Донецького регіону одинадцять переміщено з не підконтрольних українській владі територій до Києва, Дніпра й інших міст, а Донецький науковий центр НАН України та МОН України переїхав цього року до м. Краматорськ Донецької області. Академія вживає всіх можливих заходів для збереження наукового потенціалу цих установ і налагодження їх ефективної роботи на новому місці.
На завершення свого виступу вчений зауважив, що зараз вітчизняна наукова сфера, як і вся країна, перебуває у вкрай важкому становищі. Але попри всі негаразди Українська держава ще не втратила шансів на інноваційний розвиток і майбутнє процвітання. Академік В. Горбулін запевнив, що Національна академія наук залишатиметься й надалі надійною опорою українського народу в досягненні цієї мети, а також підкреслив, що без науки неможливі повноцінний суверенітет держави, її міжнародний авторитет та ефективна національна безпека. Тому обов’язок всієї академічної громади полягає, на його думку, в тому, щоб не тільки зберегти безцінні наукові надбання, створені видатними умами минулих епох і сучасності, а й примножити та передати їх у спадок наступним поколінням українців.
Про здобутки вітчизняної академічної науки також розповіли у своїх виступах президент Національної академії аграрних наук (НААН) України академік НААН України Ярослав Гадзало, президент Національної академії медичних наук (НАМН) України академік НАМН України Віталій Цимбалюк, президент Національної академії педагогічних (НАПН) наук академік НАН України та НАПН України Василь Кремень, президент Національної академії правових наук (НАПрН) України академії НАПрН України Олександр Петришин і віце-президент Національної академії мистецтв (НАМ) України академік НАМ України Віктор Сидоренко.
Від імені трьох президентів незалежної України, присутніх на сесії, до учасників зібрання звернувся Президент України в 1991-1994 рр. Леонід Кравчук, від імені Уряду України – Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, від імені парламенту – перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександр Співаковський.
 Виступ першого Президента незалежної України (1991-1994 рр.) Л. Кравчука |
 На фото (зліва направо): Президент України в 2005-2010 рр. В. Ющенко, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти О. Співаковський, перший віце-президент НАН України академік НАН України В. Горбулін, Президент України в 1994-2005 рр. Л. Кучма та президент Національної академії педагогічних (НАПН) наук академік НАН України та НАПН України В. Кремень
|
Про суспільно-політичне життя на межі 1980-х – 1990-х рр. та свою участь у державотворчих процесах розповіли почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, академік НАН України, Герой України Ігор Юхновський, член Президії НАН України, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України Ярослав Яцків і член Президії НАН України, академік-секретар Відділення мови, літератури та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академік НАН України Микола Жулинський.
На завершення зібрання віце-президент НАН України академік НАН України Володимир Горбулін оголосив вітання, що надійшло від Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич
(ПЕРЕГЛЯНУТИ ТЕКСТ ВІТАННЯ), і ще раз привітав усіх учасників ювілейної сесії із Днем Державного Прапора та прийдешнім Днем Незалежності України.
 На фотографіях угорі – учасники ювілейної сесії |
Фото: прес-служба НАН України та журнал «Вісник Національної академії наук України»