 Зовнішній вигляд приладу «Флоратест» (кадр із відеосюжету телеканалу «UA|TV») |
Високий врожай дають лише ті сільськогосподарські рослини, які культивуються в належних, сприятливих для них умовах. Різкі зміни температури повітря, його підвищена (або, навпаки, занизька) вологість і забрудненість шкідливими промисловими викидами є чинниками, що негативно впливають на процеси вегетації та плодоношення. За умов дії цих чинників важливо своєчасно розпізнати зміни стану тієї чи іншої рослини, щоб додатково підживити її вологою або добривами чи обробити гербіцидами. Проте оскільки негативні внутрішні зміни не завжди одразу позначаються на зовнішньому вигляді агрокультури, вчені Академії створили спеціальний прилад – «Флоратест», – який дає змогу точно визначати стан рослини за особливостями перебігу в ній процесу фотосинтезу. Про цю унікальну розробку розповів у черговому випуску передачі «Зроблено в Україні» телеканалу «UA|TV» старший науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України кандидат технічних наук Ігор Галелюка.
Як зазначив науковець, традиційні методики визначення стану рослини передбачають реєстрацію й аналізування флуоресценції (світіння внаслідок опромінення) хлорофілу в зеленому листі та потребують для цього спеціальних лабораторних умов. А прилад «Флоратест» може здійснювати експрес-діагностування буквально впродовж лічених секунд (режим і тривалість операції можна обрати в окремому меню): до листка рослини прикріплюється мініатюрний датчик-«прищіпка», далі листок освітлюють у визначеному світловому діапазоні, а спеціальна інтелектуальна програма здійснює оброблення отриманої інформації та передає результат на дисплей – у вигляді кривої лінії, що має назву кривої Каутського. «Її можна умовно порівняти з кардіограмою», – пояснив І. Галелюка. На основі цих даних, які відображають стан рослини у конкретний часовий проміжок, користувач приладу приймає рішення щодо подальшого догляду за рослиною.
Вчений наголосив, що таке експрес-діагностування стає у пригоді й при боротьбі з бур’янами: якщо візуально рослина-бур’ян має задовільний вигляд, а крива Каутського свідчить про початок процесів в’янення, то це, відповідно, унепотрібнює внесення гербіцидів, адже бур’ян загине у природний спосіб. Таким чином, заощадяться хімічні речовини, а довкілля зазнає меншого техногенного навантаження.
 Старший науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України кандидат технічних наук І. Галелюка демонструє роботу приладу «Флоратест» на листі яблуні (кадр із відеосюжету телеканалу «UA|TV») |
Два роки тому «Флоратест» пройшов тривалі випробування в одній із німецьких наукових установ сільськогосподарського спрямування та за результатами численних тестувань отримав виключно схвальні відгуки. На даний час прилад уже досить широко застосовується у вітчизняному аграрному секторі.
Нині вчені вдосконалюють «Флоратест», аби він не лише відображав стан рослини, а й сам давав конкретні поради щодо догляду за нею, а також працюють над створенням бездротових сенсорних мереж, що уможливлять дистанційне спостереження за розвитком рослин на великих територіях.