Гостями програми «Особливий погляд», присвяченої досягненням вітчизняної ракетної галузі, стали перший віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Наумовець, перший віце-президент НАН України академік НАН України В.П. Горбулін, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України Я.С. Яцків.
У програмі також взяли участь заступник директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України академік НАН України Л.М. Лобанов, проректор з наукової роботи Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік НАН України М.Ю. Ільченко, директор Інституту міцності імені Г.С. Писаренка НАН України член-кореспондент НАН України В.В. Харченко, завідувач відділу Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України доктор технічних наук О.В. Ноговіцин, генеральний конструктор-генеральний директор КБ «Південне» імені М.К. Янгеля академік НАН України О.В. Дегтярьов, перший заступник генерального конструктора-генерального директора КБ «Південне» імені М.К. Янгеля О.П. Кушнарьов.
Лише сім країн світу виготовляють ракетні двигуни. Україна – в елітному клубі. Незважаючи на втрату довготривалої співпраці з деякими країнами, українська наука спромоглася мобілізувати свої ресурси та забезпечити технологіями світового рівня не лише ракетну галузь, а й весь воєнно-промисловий комплекс.
Академік В.П. Горбулін зазначив: «Те, що зробила Україна, що зробило КБ «Південне» – такої сторінки немає в історії жодної країни світу».
Вчений також зауважив, що старі заслуги мало чого варті без нових досягнень науки, ініціатором яких є Національна академія наук України. З метою наукового забезпечення вирішення актуальних проблем галузі 10 жовтня 2012 року було підписано Генеральну угоду про науково-технічне співробітництво між НАН України та КБ «Південне».
«Практично всі галузі науки задіяні в цій програмі. Це і процеси балістики, і процеси динаміки космічних апаратів, а також двигуни – як твердопаливні, так і рідинні», – наголосив академік В.П. Горбулін.
Значний внесок у розвиток ракетної галузі здійснюють нанонауки та нанотехнології. В Україні одним із перших потенціал цього напряму розгледів академік А.Г. Наумовець. 11 жовтня 2016 року він отримав престижну нагороду ЮНЕСКО за внесок у розвиток нанонауки та нанотехнології. Слід зазначити, що першими медалями у 2010 році було нагороджено нобелівських лауреатів Жореса Алфьорова та Бай Чуньлі.
«Нано – це мільярдна частка метра. Якщо чотири атоми заліза влаштувати у ланцюг, якраз буде один нанометр», – зазначив вчений. Нанотехнології є основою сучасних композитних матеріалів. Вони дають змогу створювати легші, більш економні та міцні вироби.
Потужна співпраця між Академією та конструкторським бюро відбувається в космічній галузі. Сьогодні Головна астрономічна обсерваторія (ГАО) спільно з КБ «Південне» розробляє космічний апарат «АерозольUA», головна мета якого полягає у дослідженні складової навколоземної атмосфери.
«За рахунок грошей КБ «Південне» розробляється платформа, а все наукове навантаження розробляє ГАО, і ми сподіваємося, що у 20-ті роки – космос, на жаль, довго робиться – зможемо запустити цей космічний апарат і тим самим зробити вагомий внесок у світову науку і вирішення світової проблеми, пов’язаної зі зміною клімату», – розповів академік Я.С. Яцків.
Космічна промисловість є рушійною силою всієї економіки.
«Космос – це мультиплікатор. Це стимул розвитку промисловості. Щоб зробити космічний апарат або космічну ракету, треба мати знання в галузі математики, фізики, матеріалознавства тощо, і мати виробництво. Космос стимулює наш поступ як високотехнологічної держави», – підсумував вчений.
Повний запис передачі «Особливий погляд» доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=e7OLU4R8QS8