Українська газета «День» публікує статтю наукового співробітника, докторанта Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Дмитра Дроздовського, присвячену історії становлення, а також сучасному стану цієї наукової установи.
Автор розповідає про першого директора Інституту Тараса Шевченка – члена президії Всеукраїнської Академії наук академіка Дмитра Багалія, а також вченого секретаря – Ієремію Айзенштока. За його словами, академік Д.Багалій наказом гетьмана Павла Скоропадського від 14 листопада 1918 року був призначений дійсним членом (академіком) Української Академії наук. Саме йому було доручено організувати «наукову установу всеукраїнського значення – Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка».
«Інститут вважав своїм найважливішим завданням зібрати рукописи Т.Шевченка, його малярську спадщину», – зазначає Д.Дроздовський.
За останні роки в Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка сформувалися і нові наукові стандарти, і нові наукові школи. Вийшли друком велика кількість монографій, зокрема уже покійного Григорія Сивоконя «У вимірах сприймання. Теоретичні проблеми художньої літератури, її історії та функцій», Дмитра Наливайка «Очима Заходу…», «Літературна теорія і компаративістика», «Компаративістика і історія літератури», Івана Дзюби «Тарас Шевченко», Тамари Денисової «Історія американської літератури ХХ ст.», Тамари Гундорової «Франко не Каменяр, Франко і Каменяр», «Транзитна культура», Лукаша Скупейка «Міфопоетика «Лісової пісні» Лесі Українки», Елеонори Соловей «Невпізнаний гість. Доля і спадщина Володимира Свідзінського», Ніли Зборовської «Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури», Лесі Генералюк «Універсалізм Шевченка: взаємодія літератури і мистецтва), Людмили Тарнашинської «Сюжет Доби: дискурс шістдесятництва в українській літературі ХХ століття» та ін.
«Інститут – це передусім науковці, які самовіддано працюють у своїх вимірах, прагнучи осмислити явища і процеси, які хоча і неможливо запустити у виробництво, проте які мають важливе значення для побудови самої держави», – підсумовує автор.