У липні 2017 року фаховий рецензований журнал «Scientific Reports», що належить до групи «Nature», опублікував статтю українських авторів, присвячену дослідженню клітинних і молекулярних механізмів хронічного болю при так званому «синдромі спастичності».
Спастичність – підвищений тонус та довготривалі спазми м’язів при скороченні – є характерним ускладненням після пошкодження спинного мозку й часто супроводжується хронічним болем. Фізіологічне походження цього болю залишається невідомим, що є критичним для його лікування.
Групі вчених з Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України та Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України вдалося показати, що хронічний біль, який супроводжує синдром спастичності після травми спинного мозку, є результатом перебудови сенсорних мереж заднього рогу, в яких інтегруються ноцицептивні (больові) входи з периферії. Науковці довели, що хронічний біль при спастичності пов’язаний із підвищеною збудливістю одного типу й гальмуванням другого типу інтернейронів заднього рогу спинного мозку – двома взаємно протилежними процесами, які відбуваються синхронізовано у двох принципових типах нервових клітин. В основі таких змін на клітинному рівні лежить перебудова роботи певних глутаматних рецепторів у синапсах цих нейронів, що забезпечує підвищення активності збудливих інтернейронів із одночасним пригніченням гальмівних після пошкодження спинного мозку.
Загалом, у згаданій публікації висловлюється гіпотеза про те, що одночасне перемикання синхронізованого збудження/гальмування певних типів нейронів, які здійснюють обробку сенсорної інформації у спинному мозку, є фундаментальним нейрофізіологічним механізмом хронічного болю при спастичності.
Цей напрям досліджень є вкрай важливим для розуміння механізмів виникнення та підтримання хронічного болю при пошкодженні спинного мозку, а також для пошуку нових засобів боротьби проти болю.
Публікацію розміщено у вільному доступі. Переглянути її можна за посиланням: https://www.nature.com/articles/s41598-017-06049-7.
За інформацією Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України