View message

26 липня 2017 року в інформаційній агенції «Голос. UA» відбулася прес-конференція, присвячена безпечності відпочинку на українських пляжах, у межах якої було також обговорено екологічний стан водойм нашої країни в цілому та її столиці зокрема. Спікерами заходу стали генеральний директор КП «Плесо» (Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з охорони, утримання та експлуатації земель водного фонду м. Києва) Денис Пікалов, начальник головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів(Держпродспоживслужби) в м. Києві Олег Рубан і заступник директора Інституту гідробіології НАН України доктор біологічних наук Володимир Юришинець.

Приводом для скликання прес-конференції послугувала оголошена міською владою заборона купання на 11 столичних пляжах. Як повідомив Д. Пікалов, КП «Плесо» наполегливо рекомендувало киянам і гостям міста утриматися від купання в цих місцях, оскільки у Дніпрі було зафіксовано перевищення встановленої нормою кількості лактозопозитивних бактерій групи кишкової палички, що є не лише умовно патогенним маркером бактеріологічного забруднення води, а й може свідчити про наявність у ній різноманітних мікроорганізмів, потенційно небезпечних для здоров’я людини (наприклад, ротавірусів, ентеровірусів, лептоспір, стафілококів тощо). Крім того, у річці спостерігається черговий пік цвітіння синьо-зелених водоростей. За словами О. Рубана, ситуація з ними постійно погіршується впродовж останніх 10 років.

В. Юришинець наголосив, що екологічні проблеми українських водойм, а також пляжів часто пов’язані з тим, що забезпечення умов безпечного користування ними не може стосуватися якоїсь окремої місцевості. У провідних країнах світу (в тому числі в Європейському Союзі) нині активно запроваджується інтегрована система управління водними ресурсами, оскільки керувати процесами у природі потрібно комплексно: зокрема, щодо водних ресурсів – за так званим басейновим принципом, тобто в межах не конкретних населених пунктів, чи інших місцевостей, а всього басейну тієї чи іншої річки або озера. Адже ситуація в певній точці завжди залежить від поверхневого стоку, водності року, температур, притоку біогенів тощо. Саме такий підхід дає змогу виявляти й ефективно вирішувати наявні проблеми. Вчений також зауважив, що синьо-зелені водорості, які цвітуть у Дніпрі, становлять загрозу для людини не тільки під час купання, а й при споживанні води з цієї водойми як питної, оскільки містять низку токсичних речовин (наприклад, нейро- і гепатотоксинів), метаболіти цих водоростей в процесі хлорування при водопідготовці  здатні утворювати низку небезпечних хлорорганічних сполук. Контакт людини з водою, яка «цвіте» синьо-зеленими водоростями, може спричинити алергійні реакції організму. Загалом, як підкреслив В. Юришинець, екологічні проблеми водойм є наслідком повсюдного порушення норм національного законодавства, яке також потребує вдосконалення, – використання фосфатовмісних мийних засобів, будівництва у водоохоронних зонах, неналежного зведення очисних споруд або їх відсутності тощо. Додатковий чинник – неконтрольоване застосування добрив у сільському господарстві, які з поверхневим стоком в великих кількостях змиваються у водойми і створюють сприятливу ситуацію для розвитку різних видів водоростей (улітку – переважно синьо-зелених), які є короткоциклічними, а отже, досить швидко розвиваються. Особливо з огляду на зростання середньорічних температур, яким супроводжуються глобальні кліматичні зміни.

За повідомленням О. Рубана, на київському відрізку течії Дніпра постійно спостерігається фосфатне забруднення з водостоків невідомого походження. Д. Пікалов додав, що відповідні контрольні органи регулярно виявляють і ліквідують несанкціоновані врізки в систему столичної каналізації.

В. Юришинець також прокоментував можливість прогнозування екологічного стану водойми й, відповідно, ризиків її використання, зокрема й для купання. Він зауважив, що система такого прогнозування в майбутньому зможе часто давати й малоймовірні передбачення, якщо максимально не виключити, наприклад, незаконні врізки у водогін, залпові забруднення й інші чинники. Адже у США, де подібна система прогнозування ефективно використовується, здійснюється постійний моніторинг, а діяльність водокористувачів суворо контролюється.

Крім Дніпра, на території Києва нараховується близько 300 малих водойм – переважно озер, значна кількість яких теж використовується для контактної рекреації (тобто відпочинку у вигляді активної взаємодії з довкіллям). Триває робота з поліпшення екологічного стану цих водойм, до якої залучено вчених НАН України, – повідомив Д. Пікалов. Зокрема, розпочато експеримент на о. Тельбин (глибина водойми – 12 м), яке вважається модельним, еталонним для столиці. Влітку екосистема цього озера страждає від стратифікації води: кисень присутній тільки у водній товщі не глибше 2 м від поверхні, внаслідок чого трапляються замори риби. В подальшому планується поширити роботи й на інші озера – Вербне, Райдужне тощо. Проте, як наголосили всі спікери прес-конференції, комплексне вирішення екологічних проблем українських водойм потребує стратегічних рішень на загальнодержавному рівні.

Відеозаписи з прес-конференції доступні за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=foUo_uM0ABY (частина 1)

https://www.youtube.com/watch?v=MDBs4K7Hmlw (частина 2)