Помітною подією в житті вітчизняної академічної спільноти став вихід у світ збірника наукових праць «Стан сучасного українського суспільства: цивілізаційний вимір» (2017), підготовленого колективом науковців Інституту соціології НАН України на основі даних соціологічного моніторингового дослідження, щорічно здійснюваного цією установою.
В центрі уваги авторів збірки – проблема історичного вибору українського суспільства. Такий історичний вибір, здавалося б, уже зроблено, однак проблема пошуків свого шляху для країни з кожним роком лише загострюється. Це пояснюється, в першу чергу, невдоволеністю кризовим станом, у якому перебувають суспільство в цілому та його окремі підсистеми (соціальна, економічна, культурна), а також ключові соціальні інститути (освіта, наука, охорона здоров’я). В результаті тривалої системної кризи виник новий якісний стан суспільства – кризовий. Тому українське суспільство знову стоїть перед історичним викликом щодо вибору варіанту свого подальшого поступу. Дехто вважає причиною такого стану суспільства нашу цивілізаційну матрицю та пропонує її змінити. Соціологи Академії висловлюють свої міркування щодо такого пошуку подальшого шляху виходу з кризи.
Основною одиницею аналізу для вчених у даному випадку виступає така метакатегорія суспільних наук, як цивілізація – ціннісно-культурна система, що складається впродовж тривалих історичних періодів, має власні просторові й часові межі та визначає спосіб життя одного або багатьох соціумів.
Заслуговує на увагу висловлена авторами збірника думка про те, що вибір шляху суспільного розвитку можливий лише як раціональний, виважений крок суспільства, що спирається на глибокий, чесний аналіз реального стану справ. У виданні подано запропонований науковцями соціальний діагноз стану суспільства – місцями досить жорсткий і неприємний, однак об’єктивний і неупереджений, а загалом – такий, без якого неможливо вийти з кризи. В цьому полягає головна ідея роботи.
Фахівці виокремлюють кілька основних рис зазначеного дослідження. Насамперед це – аналіз українського суспільства з точки зору його цивілізаційних ознак і його місця в системі сучасних світових цивілізацій. У руслі такого підходу в даному дослідженні виявлено розмаїтість цивілізаційно-культурних ідентичностей соціальних груп українського суспільства – регіональних, освітніх, вікових, етнічних, релігійних тощо, а також з’ясовано суттєві відмінності соціальних і культурних цінностей, норм, традицій українських громадян та громадян країн ЄС. У роботі розглянуто проблеми нестабільності соціальної структури й цифрової нерівності. Значну увагу приділено дослідженню політичних, ідеологічних, культурних і релігійних цінностей, феноменам довіри та соціальної відповідальності. Окремий великий розділ присвячено стану й ролі науки в суспільстві, а також ставленню населення до науки та науковців. Усі ці соціальні феномени досліджено в динаміці – за 25 років незалежного існування України.
Аналізуючи вказані соціальні явища, вчені встановили значущі відмінності в цінностях, традиціях і нормах між регіональними групами українських громадян. Важливо, що протягом понад двох десятиліть соціальних трансформацій у населення відбувалися стрімкі зміни зразків бажаного життя. Нині моделі споживання, стандарти життя наших громадян мало відрізняються від відповідних моделей життя мешканців країн ЄС. У збірнику також підкреслено, що процесам інформатизації українського суспільства притаманна суттєва дигітальна нерівність (нерівність у доступі до інформаційно-комунікаційних технологій) як одна з форм прояву соціальної нерівності.
Крім того, в цій роботі зроблено висновок, що останніми роками відзначалося помітне падіння довіри населення до засобів масової інформації. Вперше за десятирічний період показники недовіри до медіа в нашій країні перевищують показники довіри до них.
Привертає увагу і вкрай низький рівень довіри суспільства до державних інститутів – Президента, Уряду, парламенту, правоохоронних органів, судів тощо (влітку 2016 року Президентові, Уряду, парламенту та ЗМІ довіряли 11%, 7%, 6% і 21% відповідно). Натомість, високим ступенем довіри (48% опитаних) користуються вчені НАН України (найвищим цей показник є у волонтерів – 53%). 74% населення країни вважає неможливим розвиток української держави та економіки без розвитку вітчизняної науки.
*До речі, сприйняття населенням вітчизняної науки та її ролі в суспільстві соціологи оцінювали за кількома показниками: ставленням до вибору професії вченого; рівнем довіри до учених; уявленням про можливість/неможливість розвитку української держави та економіки без розвитку вітчизняної науки; авторитетністю вітчизняних учених серед українських громадян. Як зазначають фахівці, порівняно з 2003 роком серед пересічних громадян України вдвічі збільшилася частка тих, хто оцінює нинішній стан науки як поганий: таку оцінку дав кожен п’ятий респондент (а кожен десятий оцінив його як дуже поганий). На думку більшості опитаних (78%), уряд сьогодні замало робить для того, щоб стимулювати інтерес молоді до науки. Обнадійливим є той факт, що кожен другий українець цікавиться новинами науки й техніки (для 13% опитаних вони дуже цікаві, для 38% – досить цікаві). Високою залишається привабливість професії вченого в масовій свідомості, зокрема схвальне ставлення до вибору цього фаху переважає в усіх соціально-демографічних групах. «На тлі фактично незацікавленості нинішньої держави і бізнесу в науці в Україні існує суспільний запит на розвиток вітчизняної науки», – підсумовують соціологи.
(ПЕРЕГЛЯНУТИ РОЗДІЛ ПРО НАУКУ)
Прикрим, але застережливим є висновок щодо тривожно низького рівня власної відповідальності громадян за стан справ у суспільстві.
У цілому, як підкреслюють автори збірника, з його публікацією суспільство отримало об’єктивне, чесне та професійне наукове дослідження, в якому запропоновано розгорнутий діагноз, звіт про те, яким є реальне суспільство – з усіма його вадами й характерними для нього ризиками і небезпеками. Видання є надійним науковим підґрунтям для всіх, хто розробляє та втілює в життя проекти і програми соціально-економічного розвитку країни з урахуванням стану світового системного контексту.
Бібліографічний опис видання
Стан сучасного українського суспільства: цивілізаційний вимір / [О.Г.Злобіна, Н.В.Костенко, М.О.Шульга та ін.]; за наук.ред. М.О.Шульги. – Київ: Інститут соціології НАН України, 2017. – 198 с.
За інформацією Інституту соціології НАН України