16 грудня 2017 року міжнародний громадсько-політичний тижневик «Дзеркало тижня» (№48, 16–27 грудня 2017 року) опублікував статтю директора Інституту економіко-правових досліджень НАН України доктора юридичних наук, професора Володимира Устименка, яка містить попередню оцінку процесу реалізації положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
На думку вченого, Угода має значний потенціал, який, однак, поки що далеко не повністю використовується. Про це свідчить, зокрема, не надто оптимістична, за словами В. Устименка, динаміка показників економічної взаємодії між Україною та ЄС, у першу чергу – стрімке зниження прямих інвестицій в нашу країну, котре спостерігається впродовж останніх кількох років, а також зростання імпорту. Як зазначає автор статті, існують економіко-правові чинники, що перешкоджають повноцінній реалізації потенціалу Угоди. Головними серед них є:
«– низька активність законотворчої роботи з імплементації правових актів ЄС у законодавство України;
– низький рівень відкритості ринків збуту на території ЄС для вітчизняних суб’єктів господарювання, що зумовлено незначними обсягами безмитних квот за групами товарів, які є пріоритетними для зовнішньоторговельних відносин (з одночасною забороною доступу на ринок ЄС за тими групами товарів, які є стратегічно важливими для розвитку експорту власних товаровиробників);
– наявність у тексті Угоди положень, реалізація яких створює певні ризики для національних економічних інтересів;
– істотні зміни, що відбулися в соціально-економічному стані України у зв’язку з анексією АРК і воєнними діями на Сході України з подальшим вибуттям окремих районів Донецької та Луганської областей з-під контролю влади України».
В. Устименко звертає увагу на те, що процес адаптації національного законодавства до європейського може бути значно швидшим, ніж нині в Україні (насамперед через несистемну роботу парламенту й уряду), й відбуватися на якісно іншій основі. В цьому переконує досвід окремих країн – членів ЄС, наприклад Польщі.
З іншого боку, варто зважати й на те, що Угода містить низку прихованих ризиків для України, зокрема, для захисту її національних економічних інтересів. З огляду на це, за словами науковця, доцільно доопрацювати зміст Угоди й доповнити її розділом, присвяченим форс-мажорним обставинам. «…з початком воєнної агресії з боку Російської Федерації економіка Україна перебуває у більш пригніченому стані, ніж у момент підписання Угоди. Відповідно, взяті Україною зобов’язання мають виконуватися з урахуванням можливостей вітчизняної економіки. <…> Також слід виходити з того, що наявність в Угоді глави про форс-мажорні обставини значно спростить дії сторін у неординарних ситуаціях, які можуть виникати у майбутньому, з відповідною економією часу та коштів», – підкреслює В. Устименко, підсумовуючи: «Тільки системний, науково обґрунтований підхід дасть змогу всебічно оцінити нові зміни, максимально врахувати інтереси вітчизняних суб’єктів господарювання та забезпечити належні гарантії захисту їх прав і законних інтересів».
Докладніше про це – в повному тексті публікації: https://dt.ua/macrolevel/ugoda-pro-asociaciyu-z-yes-mozhlivosti-ta-riziki-263548_.html.