Про те, як створюється прогноз погоди і який прогрес відбувається останнім часом у галузі метеорології, журналістам Інтернет-видання «Вікенд у Києві» розповіли завідувач відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (УкрГМІ) кандидат географічних наук Віталій Шпиг, завідувач лабораторії супутникових досліджень УкрГМІ кандидат географічних наук Олексій Кривобок і старший науковий співробітник цієї ж лабораторії кандидат географічних наук Олександр Кривошеїн.
 Зліва направо: Олександр Кривошеїн, Олексій Кривобок та Віталій Шпиг |
«В залежності від потреб користувачів прогноз дається на різний термін і з різною деталізацією, – говорить учений. – Наприклад, для сільського господарства одна помилка в межах п’яти градусів не стане визначальною – це ніяк не зашкодить рослинам, а от для малої авіації може бути критичною. Короткострокові прогнози дають із завчасністю від 12 до 72 годин, вони мають високу точність. Середньострокові прогнози даються на сім діб, вони найзручніші для більшості користувачів. Синоптики не можуть прогнозувати з хорошою точністю на багато днів наперед. В Україні, як і в більшості країн світу найкраща точність – це на найближчі три доби, достатньо хороша – на п’ять діб. Потім точність зменшується, такий прогноз можна вважати лише орієнтовним. Атмосфера дуже мінлива, тому синоптики не тільки створюють нові прогнози, а ще й постійно роблять уточнення наявних. Є ще довгострокові прогнози, їх синоптики дають на термін від 30 днів до трьох місяців (в Україні до двох місяців). Цей прогноз вказує лише на те, буде погода в межах норми чи відхилиться від неї. Норма – це середня температура (або інша величина, наприклад, кількість атмосферних опадів) для місяця, розрахована за період 1961–1990 років».
Знання з яких наук потрібні метеорологу для роботи? Якими особливостями характеризуються різні групи методів прогнозування погоди? Яку роль у метеорології відіграє суб’єктивний чинник і чи відбувається автоматизація процесу створення прогнозу? Якими новітніми технологіями користуються для своїх професійних потреб учені УкрГМІ? Що таке аерологічне зондування і в чому полягає його обмеження? Чи можливо передбачити утворення грозових осередків і, навіть більше, місце удару блискавки? Які засоби та навіщо використовуються для штучного пришвидшення випадіння опадів? Про все це та багато іншого дізнавайтеся за посиланням:
http://project.weekend.today/ukrhmi?fbclid=IwAR1bkJxxj5LufR84k2SgieOPK7WansEloNlDKBqh9A7exPz44OYnQmNwwVE.
* * *
P.S. Прогноз погоди на найближчі п’ять днів від УкрГМІ: http://accuweather.org.ua/nwp/tabpage.php.
Прогноз вітро-хвильового режиму у басейнах Чорного та Азовського морів від УкрГМІ: http://accuweather.org.ua/swannew/mappage.php.