Організаторами заходу стали: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Український католицький університет, Комісія Української греко-католицької церкви (УГКЦ) з міжрелігійних та міжконфесійних відносин, Відкритий Православний університет Святої Софії-Премудрості за участі Національного заповідника «Софія Київська».
Зважена й критична оцінка можливих спільних засад і цінностей з боку відповідальних громадян-інтелектуалів, які безпосередньо та фахово займаються світоглядно-ціннісною проблематикою, є особливо актуальною сьогодні, коли українське суспільство накреслює шляхи свого подальшого розвитку.
Під час колоквіуму доповіді виголосили фахівці з різних наукових галузей. Першим виступив завідувач кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філософських наук, професор Євген Харьковченко з доповіддю на тему «Софійність київського християнства». Він наголосив на тому, що ідея софійності у Київській Русі була можлива за умови наявності толерантного ставлення як до Сходу, так і до Заходу, що дало змогу засвоїти догматичну спадщину обох традицій.
Радник патріарха Святослава зі стратегії комунікації, заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ Андрій Зелінський у своєму виступі зауважив наступне: «Народна самобутність — поняття не абстрактне. Цінності, артикульовані основними суспільними інститутами, стають визначальними механізмами організації суспільних відносин. Київська Церква стала серцем київської цивілізації, поширюючи на навколишні території, заселені слов’янськими племенами, консолідуючу культуру, творячи спільний семантичний та символічний простір, формуючи спільний дискурс, закладаючи засади інституційної організації народу. Таким чином «Софія Київська» проникає в усі виміри особистого та суспільного життя наших пращурів, визначаючи шлях їхнього розвитку».
Провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук, професор Петро Яроцький розповів про «Перших київських митрополитів софійної ідентичності», розкривши ключові історичні дати у становленні політичної та церковної самостійності Київської Русі.
Ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості протоієрей Православної церкви України (ПЦУ) Георгій Коваленко розповів про «живу Софійність та її вплив на суспільство і Церкву у ХХІ столітті», акцентуючи увагу на тому, що місце «софійності» – не лише в гуманітарних науках, але й у сфері точних наук і міждисциплінарному вимірі.
Старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук, доцент Олександр Киричок виступив із темою «Софійність та філософія: вітчизняний контекст», в якій окреслив специфіку розуміння феномену філософії у контексті вітчизняної традиції Х – ХІ ст.
Директор Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія» та науково-видавничого об’єднання «Дух і Літера», головний редактор часопису «Дух і Літера» кандидат філософських наук Костянтин Сігов виголосив доповідь «Софія як етос: ідея софійності у творчості С. Б. Кримського». Він, зокрема, пригадав, наскільки важливою ідея софійності була для генерації філософів академіків Сергія Кримського, Вілена Горського, Мирослава Поповича, які намагались відповісти на ключове запитання про етос – віднайдення спільних елементів комунікації.
Наостанок виступила завідувач науково-дослідного відділу «Свята Софія» Національного заповідника «Софія Київська» доктор історичних наук, професор Надія Нікітенко, яка розповіла про останні відкриття з історіографії української пам’ятки «Софія Київська» та дослідження, які по-новому відкривають історію Київської Русі ІХ – ХІ століть.
Завершився колоквіум спільною дискусією дослідників Інституту та запрошених науковців.
За інформацією ІФ імені Г.С. Сковороди НАН України