З вітальним словом виступив директор Інституту всесвітньої історії НАН України член-кореспондент НАН України Андрій Кудряченко, в якому він наголосив на актуальності теми конференції. Директор зазначив, що метою конференції є з’ясування сутності та змісту людських цінностей та визначення трансформації ціннісних орієнтирів суспільства й людини за умов глобалізації, наголосив на важливості таких проблем, винесених на порядок денний, як проблема еволюції цінностей у зарубіжному та вітчизняному науковому дискурсі; традиційні й нові цінності у міжнародних відносинах в умовах глобалізації; вплив глобалізації на культуру й ціннісні орієнтації людини і соціуму, та побажав плідної роботи.
 |
У конференції взяли участь представники Інституту всесвітньої історії НАН України, науковці академічних установ – Інституту історії України НАН України, Інституту соціології НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інституту економіки і прогнозування НАН України, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України, Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка, НДІ праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України та НАН України. В конференції взяли участь викладачі та науковці Національної академії державного управління при Президентові України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, представники регіональних закладів вищої освіти – Запорізького національного університету та Навчально-наукового інституту історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Особливо варто відзначити участь у заході зарубіжних гостей – представників Інституту іноземної філології Університету Яна Кохановського (Польща), Інституту журналістики Білоруського державного університету (Білорусь), Варшавського університету (Польща) та Інституту слов’янської філології Університету Марії Кюрі-Складовської (Польща).
Засідання вела завідувач відділу глобальних і цивілізаційних процесів Інституту всесвітньої історії НАН України доктор політичних наук Ольга Зернецька.
Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України доктор історичних наук Андрій Мартинов виступив з доповіддю ««М’яка сила» Європейського Союзу як інструмент презентації європейських цінностей». У доповіді було зазначено, що поняття «м’яка сила» має глибоке історичне коріння. Європейський Союз, на відміну від США і Китаю, має менше можливостей для послідовного застосування інструментів «м’якої сили», – зазначив доповідач. Перешкоди у застосуванні політики «м’якої сили» ЄС пов’язані з проблемами формування та послідовної реалізації спільної зовнішньої політики ЄС.
З доповіддю «Особливості формування національної інформаційної системи в умовах активізації глобалізаційних перетворень» виступив заступник генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор історичних наук Валерій Горовий. У доповіді йшлося про можливості національного розвитку в умовах активізації глобальних впливів в усіх регіонах світу на основі широкого розповсюдження електронних інформаційних технологій. Зокрема, наголошувалось на необхідності врахування при використанні ресурсів глобального інформаційного простору в національній трансформації як позитивних факторів даного процесу, пов’язаних із прискоренням інноваційної діяльності, так і можливого негативного впливу – заміщення національного інформаційного процесу уніфікованою інформацією, що негативно впливала б на національну самобутність, можливості подальшого розвитку націй і держав.
Провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України доктор політичних наук Тетяна Ляшенко виступила з доповіддю «Центральна Азія: новий формат міждержавних відносин», в якій вона зазначила, що це регіон, де відбувається боротьба провідних геополітичних гравців (насамперед, Китаю, США та Росії) за розподіл впливу і ресурсів. Тому у країн регіону з’являється можливість проведення все більш варіативної і багатовекторної політики. Тетяна Ляшенко визначила й основні проблеми інтеграційних процесів у цьому регіоні.
Цікаві доповіді були представлені науковими співробітниками Інституту всесвітньої історії НАН України. Так, завідувач відділу трансатлантичних досліджень кандидат історичних наук Сергій Толстов у своїй доповіді «Проблеми війни і миру в контексті еволюції міжнародної системи ХХІ ст.» відзначив, що після фінансово-економічної кризи 2008 р. глобалізація втратила свій первісний характер керованого процесу, контрольованого західними політико-економічними структурами, й триває у хаотичному режимі, який посилює міжнародну конкуренцію в різних сферах взаємодії. Зрушення в системі міжнародних відносин віддзеркалюють черговий етап трансформації світоглядних принципів і підходів.
З доповіддю «Конкуренція альтернативних систем цінностей в сучасному світі» виступив провідний науковий співробітник Інституту кандидат філософських наук Олександр Шморгун. Він розглянув такі поняття, як альтернативні системи цінностей, гуманізм, невід’ємні права і свободи людини, толерантність, політкоректність, і зазначив, що під впливом глобалізму змінюються цінності людини. Автор привертає увагу до значної дегуманізації, яка відбулася за останні 20 років, й робить висновок про необхідність дослідження альтернативних систем цінностей.
Головний науковий співробітник Інституту доктор філологічних наук Павло Рудяков виступив з доповіддю «Як не заблукати у «трьох соснах»: цінності – норми – практики». В доповіді аналізуються цінності як такі, а також система цінностей як специфічний формат, у рамках якого цінності існують. На думку автора, з часом змінюються не так цінності, як їхня інтерпретація. Або – реінтерпретація. Внаслідок цього у постмодерному світі одна й та сама річ, подія, ситуація набуває здатності бути представленою й осмисленою у різних варіантах, нерідко – прямо протилежних один одному.
З доповіддю «Фактори, які впливають на цінності» виступив провідний науковий співробітник Інституту кандидат економічних наук Сергій Фомін. Як зазначив доповідач, цінності можна поділити на декілька категорій, зокрема: цінності релігійні, моральні, культурні, ідеологічні, політичні, соціально-економічні, національні, етнічні, екологічні тощо. Всі цінності тією чи тією мірою пов’язані між собою. Від політичної і соціально-економічної моделі (яка базується на відповідних ідеологічних, політичних і соціально-економічних цінностях) залежить збереження і подальший розвиток або, навпаки, – занепад, – моральних, культурних, національних, етнічних і екологічних цінностей. Протягом всієї історії людства цінності постійно еволюціонують, а в деяких випадках навіть відбуваються революційні зміни в системі цінностей. У доповіді також були виділені зовнішні та внутрішні фактори впливу на цінності.
Провідний науковий співробітник Інституту кандидат історичних наук Олег Цапко виступив з доповіддю «Проблема цивілізаційного вибору пострадянських країн Центральної Азії в умовах глобалізації», в якій розкрив основні проблеми цивілізаційного вибору цих країн в умовах глобалізації. Зокрема були показані основні культурно-цивілізаційні чинники, а також визначена ступінь впливу основних геополітичних гравців на розвиток країн регіону. Він акцентував увагу присутніх на тому, що від подальшої цивілізаційної визначеності пострадянських країн Центральної Азії залежатиме і їх подальший економічний розвиток.
З доповіддю «Еволюція історичних цінностей незалежних країн Балтії у контексті впливу їхніх еліт на культурно-гуманітарну сферу науки в регіоні» виступив старший науковий співробітник Інституту кандидат історичних наук Олександр Кириченко. Він зазначив, що тлумачення історії є невід’ємним елементом державного будівництва. У Східній Європі після розпаду СРСР політичний вимір історії набув особливо яскравого характеру. Історична політика, втілювана елітами країн Балтії, презентує даний процес у концентрованому вигляді та заслуговує на уважний розгляд.
Старший науковий співробітник Інституту кандидат політичних наук Олександр Деменко у доповіді «Вплив глобалізації на національний розвиток Республіки Казахстан» наголосив на існуванні реальних проблем та небезпек. Перед казахським народом стоїть проблема збереження своєї культурної, мовної, ментальної ідентичності й самобутності в умовах глобалізації. Тому важливим для Казахстану є балансування між інтересами і тиском США, Росії та Китаю.
У конференції взяли участь провідні спеціалісти (теоретики і практики) – історики, політологи, філологи, філософи, економісти (65 чол.). Завдяки широкій і актуальній тематиці конференції на ній було проаналізовано формування нової цивілізаційної парадигми розвитку людства за умов глобалізації; розглянуто трансформацію ціннісних систем за умов глобалізації та її вплив на розвиток суспільств; визначено сучасні глобальні загрози як фактор формування єдиного соціокультурного простору; розглянуто еволюцію європейських цінностей за умов глобалізації; показано цінність комунікацій та комунікаційних технологій в епоху глобалізації; визначено пріоритети політичного, соціально-економічного, екологічного та культурного розвитку за умов трансформації системи цінностей. В результаті підведення підсумків конференції, поставлених питань та жвавої дискусії, яка точилася протягом роботи конференції, сформувалися нові підходи до досліджуваної проблеми, виявлені сильні та слабкі сторони та окреслено напрями подальших наукових досліджень.
Докладніша інформація – за посиланням:
http://ivinas.gov.ua/uk/novini/mizhnarodna-naukova-konferents563673473.html
За інформацією Інституті всесвітньої історії НАН України