Як мають співвідноситися соціальна справедливість і економічна ефективність? В який спосіб слід популяризувати наукові знання, зокрема історичні? Навіщо Україні потрібен Національний інститут стратегічних досліджень? Відповіді на ці й інші запитання шукайте у другій частині інтерв’ю віцепрезидента Національної академії наук України, голови Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академіка Сергія Пирожкова журналістам Щоденної всеукраїнської газети «День» (статтю опубліковано у випуску №104-105 цього друкованого видання (від 14 червня 2019 року)).
ПРО ВІДТІК МІЗКІВ:
«На жаль, процес міграційного відтоку відбувається. Для держави це, безумовно, негативний процес. Від’їжджають не просто люди без освіти тощо — від’їжджають люди з освітою та професією. Зараз існує висока конкуренція на освітянському ринку — у боротьбі за студентів, у зв’язку з тим, що відбувається демографічний спад та інтенсивний міграційний рух. У цьому плані міграція негативно формує віковий склад населення. Але це об’єктивний процес. Ми — вільна країна, ми будуємо цивілізовану державу, і ми не можемо заборонити комусь виїжджати. Тому єдиний вихід — створення умов для того, щоб люди залишалися тут і працювали або поверталися».
ПРО ПРІОРИТЕТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ:
«З моєї точки зору, економічна доцільність має трохи поступитися справедливості. У нас завжди формувалася думка про те, що ми маємо розвивати економіку, щоб більше споживати. По суті, це перетворилося на те, що економіка працює сама на себе, маркетинг і реклама спрямовані на формування споживацьких настроїв. На мою думку, ми далеко зайшли у цьому плані у суспільстві. Фактично все це започатковано процесами, які формували сучасну економіку як таку, що створює споживацькі настрої населення.
Але цих настроїв настільки багато, що люди вже не думають про те, потрібно їм щось чи ні, а йдуть у магазин і купують: потім воно лежить, згодом його викидають — відбувається своєрідний «кровообіг», який, по суті, вихолощує ресурси, що не відтворюються або відтворюються дуже довго — корисні копалини, деревина, наприклад. Ми не можемо миритися з цим і тут справедливість має переважати над економічною доцільністю.
Це міжгалузева системна проблема: у світі все пов’язано, не можна забирати щось і нічого не віддавати. Люди повинні усвідомити, що сенс життя — не у необмеженому споживанні, яке руйнує душу і природу, а у гармонійній, збалансованій взаємодії один з одним і навколишнім середовищем. У цьому, з моєї точки зору, має бути високий сенс справедливості».
ПРО ПРОПАГАНДУ НАУКОВИХ ЗНАНЬ:
«Я вважаю, що наука має виступати активним агентом пропаганди, в хорошому розумінні цього слова. Треба доводити до людей історичну правду. Інша справа, що робити це слід не авторитарно, а в ході аргументованих публічних діалогів і дискусій. <…> Є «пропагандисти», які відстоюють свою «правду», критикують навіть академічні висновки істориків-професіоналів. Це реалії життя, тому, з моєї точки зору, історикам треба не тільки писати книжки і самим їх читати — треба виносити свої теми на широкий загал. І перед тим, як робити це, ґрунтовно обговорювати в професійному середовищі — на симпозіумах, конференціях, із залученням фахівців з інших країн, справжніх професіоналів.
У Інституті прикладної фізики НАН України, що в Сумах, розробили метод оцінки артефактів, які викопують наші археологи. За допомогою фізичних методів можна встановити вік тієї чи іншої знахідки. Тож зараз ми ведемо розмову про те, щоб об’єднати зусилля зі спеціалістами у точних науках, які мають дослідження, що дозволяють чітко оцінити історичні артефакти.
Історична наука перш за все має спиратися на факти та реальні документи й робити глибокі теоретичні узагальнення. Інакше все це — міфологія».
ПРО СВОЇ НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:
«У галузі демографії, якою я займався 35 років, у мене є учні, є люди, які продовжують мої дослідження. Наприклад, нинішній заступник директора Інституту демографії і соціальних досліджень імені М. В. Птухи, доктор економічних наук, член-кореспондент НАН України Олександр Гладун, в якого я був науковим консультантом докторської дисертації. Є ще низка людей, з якими я працював у Інституті демографії та Об’єднаному інституті економіки, які поділяли мої погляди і продовжували мої дослідження.
Але крім демографії я ще — засновник Національного інституту стратегічних досліджень, у 1997 році організував Національний інститут українсько-російських відносин, який у 2001 році був перетворений в Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України. По суті я був одним із перших, хто заклав основи стратегічного аналізу в Україні. Сьогодні я працюю з колегою з Інституту філософії [імені Г.С. Сковороди] НАН України, розробляючи нові методологічні підходи щодо цивілізаційного проекту України й суб’єктності України в глобалізованому світі. <…> Завданням інституту стратегічних досліджень я бачив те, що ми маємо обґрунтувати мету і стратегію досягнення цієї мети. Оскільки ми маємо справу з суспільними процесами, які підпорядковуються не фізичним законам, а статистичним закономірностям, цих стратегій може бути кілька, залежно від умов.
Щоб вибудувати стратегію правильно, я прийняв для себе рішення, що треба навчитися моделювати три складові. Перша — те, що відображається в статистичних показниках, і те, що називається загальними тенденціями. Друга складова — те, що створює відхилення від цих загальних тенденцій, випадкові процеси, наприклад, катастрофи, як у Чорнобилі. Тому треба передбачити, чи можуть бути відхилення за рахунок дії випадкових процесів. Третя складова — психологія прийняття рішень. Треба навчитися моделювати психологію державотворців, які ухвалюють рішення щодо вибору суспільних стратегій держави, і це найскладніший процес. У світі, наскільки мені відомо, ще ніхто не навчився моделювати психологію прийняття рішень. Ось на основі цих трьох складових я вибудував стратегію. Виходив із того, що треба брати не якусь одну галузь — економіку, історію, соціологію тощо. Треба знаходити міждисциплінарні взаємозв’язки. Тому в інститут добирав різних спеціалістів, які можуть створювати системний погляд на те чи інше явище».
Повний текст публікації доступний за посиланням: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo-intervyu/my-povynni-naukovo-obgruntuvaty-metu-yakoyi-hochemo-dosyagty-yak.