Організаторами заходу виступили Палеонтологічне товариство НАН України, Інститут геологічних наук НАН України, Градизька гімназія імені Героя України Олександра Білаша, музей «Історія Градизька від заплав Дніпра до Кременчуцького водосховища».
Міжнародна наукова конференція відбулася за участі 116 фахівців та аматорів з України, Польщі, Німеччини, Росії, Молдови, Грузії, Азербайджану, Кенії. Серед учасників були визнані палеонтологи, стратиграфи, геологи, зоологи, ботаніки, географи, археологи, молоді спеціалісти й аспіранти з академічних наукових установ, музеїв, вищих навчальних закладів, виробничих організацій, органів державної влади, аматори: Інституту геологічних наук НАН України (м. Київ); Національного науково-природничого музею НАН України (м. Київ); ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України (м. Київ); Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України (м. Київ); Інституту географії НАН України (м. Київ); Інституту археології НАН України (м. Київ); Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ) (м. Київ); Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України (м. Київ); геологічного та географічного факультетів і Палеонтологічного музею Львівського Національного університету імені Івана Франка (м. Львів); Інституту геології і геохімії корисних копалин НАН України (м. Львів); Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці); Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (м. Харків); АТ «Укргазвидобування», УкрНДІгаз (м. Харків); Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ); Рівненської комплексної геологічної партії ДП «Українська геологічна компанія» (м. Київ); Історико-краєзнавчого музею «Історія Градизька від заплав Дніпра до Кременчуцького водосховища» (смт Градизьк); Запорізького обласного краєзнавчого музею (м. Запоріжжя); Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації (м. Суми); Геологічного інституту РАН (м. Москва, РФ); Інституту океанології РАН імені П.П. Ширшова (м. Москва, РФ); Геологічного інституту СВ РАН (м. Улан-Уде, РФ), Бурятського державного університету (м. Улан-Уде, РФ); Новосибірського державного університету (м. Новосибірськ, РФ); ФДБУ науки «Тихоокеанський інститут географії ДСВ РАН» (м. Владивосток, РФ); Придністровського державного університету імені Т.Г. Шевченка (м. Тирасполь); Інституту зоології Міністерства виховання, культури і науки Республіки Молдова (м. Кишинів, Республіка Молдова); Грузинского національного музею (м. Тбілісі, Грузія); Грузинского технічного університету (м. Тбілісі, Грузія); Інституту нафти і газу НАНА (м. Баку, Азербайджан); British Petroleum AGTR (м. Баку, Азербайджан); Інституту геофізики і геології НАНА (м. Баку, Азербайджан); Інституту геологічних наук Польской академії наук (м. Краків, Польща); Інституту Систематики та еволюції тварин (м. Краків, Польща); Природничого університету (м. Вроцлав, Польща); Департаменту геоморфології та палеогеографії Університету Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Польща); Департаменту геоморфології та четвертинної геології Гданського університету (м. Гданськ, Польща); Зенкенберзького Інституту, Дослідницької станції четвертинної палеонтології (м. Веймар, ФРН); Консалтингової компанії «Наннопетроресерч» та Університету Найробі (м. Найробі, Кенія).
Міжнародна конференція та сесія працювали за такими науковими напрямами:
– палеонтологічні та біостратиграфічні дослідження Доно-Дніпровського прогину;
– систематика, таксономія палеобіоти;
– біорізноманіття, палеоекологія та палеогеографія викопних організмів;
– дослідження палеонтолого-стратиграфічного спрямування різних регіонів України та поза її межами.
На урочистому відкритті міжнародної наукової конференції та XXXIX сесії Палеонтологічного товариства НАН України вітальне виголошували слово Президент Палеонтологічного товариства НАН України, директор Інституту геологічних наук НАН України академік Петро Гожик, директор Градизької гімназії імені Героя України Олександра Білаша Алла Салімон; почесний гість селищний голова смт. Градизька Мирослав Носа. Було переглянуто відеопрезентацію Градизької гімназії та заслухано доповідь вчителя історії Градизької гімназії Людмили Ковалевської про історію Градизька та гори Пивиха. На урочистому відкритті були присутні також представники громадських організацій з охорони довкілля та краєзнавчого музею м. Кременчук.
Під час конференції та сесії працювало дві секції: «Докембрій – Палеозой – Мезозой» та «Кайнозой». Учасники взяли активну участь у роботі секційних засідань: було оприлюднено й обговорено 74 доповіді, з них 45 усних та 29 стендових. Деякі усні доповіді рекомендовано до друку як статті у Збірнику наукових праць Інституту геологічних наук НАН України 2019 р.
На конференції та сесії було висвітлено історію, широкий спектр напрямів сучасної науки та окреслено перспективи палеонтологічних і стратиграфічних досліджень в Україні; представлено результати палеонтологічних та біостратиграфічних досліджень Доно-Дніпровського прогину, викладено нові результати вивчення викопної фауни і флори верхнього докембрію та фанерозою різних районів України та віддалених регіонів; представлено матеріали з вивчення міграції викопних організмів, палеогеографії і палеоекології басейнів седиментації, а також матеріали з музейної справи, популяризації науки та охорони об’єктів геологічної спадщини; порушено низку проблемних та дискусійних питань стратиграфії та палеонтології.
В рамках наукової конференції та сесії традиційно було проведено виставку друкованих видань Палеонтологічного товариства НАН України та демонстрацію постерів Відділення палеонтології та стратиграфії ІГН НАН України.
На конференції та сесії було презентовано видану у 2018 р. до 100-річчя Національної академії наук України та 40-річчя Палеонтологічного товариства НАН України монографію Палеонтологічне товариство України / Гожик П.Ф., Маслун Н.В., Єфіменко В.І., Жабіна Н.М., Очаковський В.Ю., Супрун І.С. – Київ, 2018. – 110 с. / Paleontological society of Ukraine / P. Gozhyk, N. Maslun, V. Yefimenko, N. Zhabina, V. Ochakovskyi, I. Suprun. – Кyiv, 2018, 110 p. (ISBN 978-966-02-8695-5), в якій викладено історію становлення Товариства, охарактеризовано його структуру, склад, напрями діяльності, сучасний стан та перспективи палеонтологічних і стратиграфічних досліджень, наведено інформацію про видатних палеонтологів України, діяльність та науковий доробок української палеонтолого-стратиграфічної школи у Київському, Львівському, Харківському, Донбаському, Дніпровському та Одеському відділеннях Товариства, наведено чинний персональний склад Товариства та представлені світлини з життя Товариства.
До початку роботи конференції та сесії оприлюднено видання Палеонтологічні дослідження Доно-Дніпровського прогину: матеріали міжнародної наукової конференції та XXXIX сесії Палеонтологічного товариства НАН України (Градизьк, 14–16 травня 2019 р.). – Київ, 2019. – 150 с. / Paleontological investigation of Don-Dnieper downwarp: materials of International scientific conference and XXXIX session of the Paleontological Society NAS of Ukraine (Hradyz'k, May 14–16, 2019). – Кyiv, 2019. – 150 p. (ISBN 978–966–02–8890–4), серед авторів якого фахівці-палеонтологи України, Польщі, Німеччини, Росії, Молдови, Придністров’я, Грузії, Азербайджану, Кенії.
В рамках конференції та сесії було проведено дві екскурсії: палеонтолого-культурологічну музеєм «Історія Градизька від заплав Дніпра до Кременчуцького водосховища» (смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл.) та геологічну – до ландшафтного заказника – геологічної пам’ятки природи «Гора Пивиха», під час якої було відібрано зразки для подальших наукових досліджень. Відео короткого інтерв’ю секретаря редколегії Палеонтологічного товариства НАН України – В.Ю. Очаковського доступне за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=YhP2UNYtgtg з 11.55 по 13.35 хв.
На підсумковому засіданні міжнародної конференції та XXXIX сесії Палеонтологічного товариства НАН України «Палеонтологічні дослідження Доно-Дніпровського прогину» заслухано доповіді кураторів секцій «Докембрій – Палеозой – Мезозой» та «Кайнозой» про їх роботу, обговорено результати Міжнародної конференції та XXXIX сесії Палеонтологічного товариства НАН України, діяльності Товариства в цілому. Рішенням сесії до складу Товариства було прийнято чотирьох (4) нових членів.
У резолюції міжнародної конференції та XXXIX сесії Палеонтологічного товариства НАН України зазначено:
- Палеонтологічне товариство НАН України висловлює подяку директору Градизької гімназії імені Героя України Олександра Білаша Аллі Салімон, директору музею «Історія Градизька від заплав Дніпра до Кременчуцького водосховища» Ігорю Чернікову за сприяння в проведенні міжнародної конференції та сесії Палеонтологічного товариства НАН України. Одноголосно вирішено підготувати листа до Міністерства освіти та науки з проханням висловити подяку Градизькій гімназії імені Героя України Олександра Білаша, керівництву гімназії, директору музею та педагогічному колективу за сприяння у підготовці та проведенні зазначеного заходу, підготовку кадрів.
- Палеонтологічному товариству НАН України брати під захист геологічні пам’ятки природи. Порушити питання перед уповноваженими органами влади та місцевого самоврядування щодо збереження геологічної пам’ятки природи «Гора Пивиха» – унікального гляціотектонічного і палеонтологічного об’єкту, відомого геологічній спільноті світу, підготувати листа до Градизької селищної ради та Глобинської райради щодо ситуації навколо пам’ятки природи, залучити до вивчення та популяризації цього об’єкту вітчизняних та іноземних фахівців, аспірантів і студентів.
- Підтримати пропозицію щодо надання Барилівському відслоненню верхньокрейдових відкладів (біля с. Барилівка Краснопільського р-ну Сумської обл.) охоронного статусу з дотриманням вимог чинного законодавства України, як об’єкту перспективної заповідної території та пам’ятки природи, що може бути використаний у природоохоронних, наукових та освітніх цілях, як полігон геологічних і палеонтологічних (палеоекологічних) досліджень, для екскурсій учнів та студентів закладів освіти всіх рівнів.
- Налагодити тісну співпрацю академічної науки з виробницвом, сприяти поширенню рішень Національного стратиграфічного комітету, офіційно прийнятих стратиграфічних схем тощо серед виробничих організацій геологічного профілю.
- Сприяти зберіганню та передачі до музеїв, зокрема Національного науково-природничого музею НАН України, монографічних палеонтологічних колекцій, що становлять національне надбання України, спонукати до співпраці приватних колекціонерів та передачі їх колекцій до музеїв; залучати до участі у конференціях працівників музеїв з метою поширення інформації про палеонтологічні колекції тощо.
- Популяризувати палеонтологічну науку: проводити квести з молоддю, залучати до наукової роботи учнів шкіл, брати над ними шефство та сприяти роботі Малої академії наук; розробити методичний посібник з палеонтології для аматорів; поширювати інформацію про діяльність Палеонтологічного товариства НАН України через засоби масової інформації та соцмережі.
- Розширювати коло міжнародної співпраці Палеонтологічного товариства НАН України шляхом проведення спільних міжнародних наукових досліджень та заходів.
Учасники конференції, у тому числі іноземні, у своїх виступах відзначили масштабність і високий рівень організації та проведення міжнародної наукової конференції, що відповідає світовим стандартам і є однією з найбільших у Східній Європі. Вони зауважили, що Палеонтологічне товариство НАН України є потужним науковим інтегруючим центром багатьох наукових напрямів вивчення біосфери минулого та палеонтолого-стратиграфічних досліджень, а сесії Товариства – найбільшим палеонтолого-стратиграфічним форумом в Україні, і побажали в подальшому пропагувати та поширювати інформацію про науковий доробок і діяльність Палеонтологічного товариства НАН України у колі світової науки.
За інформацією Палеонтологічного товариства НАН України