Науковець пояснює: «Один із білків молока, β-казеїн, може стати джерелом β-казоморфіну, який утворюється в шлунково-кишковому тракті людини й здатен активувати наші морфінові рецепторі µ1. β-казоморфін може утворитися тільки з молока певного типу – його назвали А1. В іншому молоці, яке назвали А2, він не утворюється. Деякі дослідження показали, що споживання коров’ячого молока А1 пов’язане з ймовірністю розвитку синдрому раптової смерті новонароджених, діабету, ожиріння у дітей та серцевих патологій. У дорослих таке молоко сприяє розвитку цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, атеросклерозу, метаболічного синдрому і навіть онкології. Є також дані про вплив на мозок, на когнітивні властивості тварин та людей».
Деякі наукові дослідження підтверджують шкідливі наслідки споживання β-казеїну А1, які передбачають розвиток хронічного ентериту, коліту та запальних реакцій у інших органах. Але є наукові дослідження, які заперечують шкідливість бета-казоморфіну та навіть доводять його позитивні ефекти за певної патології: «Це очікувано, бо біологічно активний пептид, який утворюється з казеїну, може спричинювати негативні ефекти в здоровому організмі та мати позитивну дію у хворому («молочний диявол» може врятувати). В будь-якому разі, важливо знати, яке саме молоко ви споживаєте – А1 чи А2», – каже Віктор Досенко. Таким чином, наукова спільнота досі не досягла однозначного консенсусу щодо шкідливості А1 молока. Різні дослідження дають протилежні результати і наукова дискусія досі триває. Наразі у жодній з країн світу немає законодавчих заборон на виробництво А1-молока чи офіційних рекомендацій не вживати його.
 |
Щоб визначити, у якої корови яке молоко, у деяких країнах уже проводять генотипування. Для цього в корів беруть генетичний матеріал (кров, епітелій, молоко) і аналізують ДНК. У більшості країн домінує тип корів А1, розповідає Віктор Досенко. Щоправда, є порода корів в Індії, де корови тільки типу А2, але вони дають менше молока.
Нещодавно до Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України зателефонував фермер з Чернігівщини: «А ви не могли б провести генотипування молочних корів?». «Перша думка, що це рекламний хід, комерція, – пригадує вчений. – Я спокійно жив і про це не знав, вживаю молочну продукцію. Відкриваю наукову літературу – і просто новий світ». Вчені з відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, яким завідує Віктор Досенко, погодилися зробити генотипування корів. Поїхали до фермера, взяли біоматеріал у 10 випадково вибраних корів Голштинської породи (вона найпоширеніша у світі, та й в Україні таких корів багато). Аналіз цієї десятки показав, що більшість корів мають А2 генотип – дають безпечне молоко. «Але це тільки маленька вибірка з 10 корів – потрібно продовжувати! У нас 2 мільйони дійних корів в Україні. Нам би зібрати хоча б 100-200 корів з різних регіонів України й дослідити. Наукова методика нескладна», – каже Віктор Досенко.
Також українські науковці пішли в крамниці і купили там різних молочних продуктів на аналіз: молока, йогуртів, кефірів. Усі ці продукти містять обидва варіанти гена: і А1, і А2. І це зрозуміло, бо молоко від різних корів змішують і після обробки заливають в банки. Без сепарації корів не може бути по-іншому. Вчені перевірили і дитячі суміші. Там теж присутні і А1, і А2. Є діти, які не можуть харчуватися маминим молоком, тому вони не мають вибору. У зоні ризику і спортсмени, які споживають спортивне харчування. Просто тому, що в таких добавках багато казеїну.
 |
Генетичний тест корови коштує не дорожче, ніж будь-який біохімічний аналіз цієї тварини: «Певні складнощі були на етапі налагоджування методики, але в нас великий досвід роботи з аналізу ДНК і технологія створена. Процес генотипування не складний та не вартісний. Це зовсім недорого. Нам уже закидають, що ми зібралися заробляти гроші. Які гроші? Ми дійсно не можемо безкоштовно проводити генотипування, але якщо звернеться фермер, який захоче зробити лінійку такого молока і з майбутніх продажів якось розрахуватися, компенсувати нам реактиви, які потрібні для аналізу – ми підемо назустріч. Ми не бізнесмени (на жаль чи на щастя)».
Таке молоко уже є у США, Австралії, Бельгії та Великій Британії. Світовий ринок А2 молока у 2018 році досяг 5.4 мільйонів доларів США, але до 2024 року, за прогнозами експертів, зросте у 5 разів.
«Ми плануємо поїхати і подивитися, як працює найближча до нас ферма А2 у Бельгії. Ближче нічого нема», – каже Віктор Досенко. Україна може у східноєвропейському регіоні стати першою країною, яка впровадить такий розподіл корів і їхнього молока, додає вчений. Мова йде не про те, щоб примусити всіх фермерів позбутися А1 корів, а про можливість вибору для покупців, які не хочуть наражати себе і своїх дітей на такий ризик.
Докладніша інформація – за посиланням:
https://life.pravda.com.ua/health/2019/07/3/237404/
За інформацією українського інтернет-видання «Українська правда»