Святкування розпочалося з покладання квітів до пам’ятної дошки академікові Олександрові Яковичу Орлову — засновникові й першому директорові Обсерваторії. Перед покладанням квітів чинний директор ГАО НАН України академік Ярослав Яцків розповів про тематику конференції, наголосивши на різноманітності обговорюваних питань, котрі стосуються як археоастрономії, так і найсучасніших досліджень. Археоастрономія – царина науки про небо, котра сформувалася в другій половині XX століття, предметом її вивчення є астрономічні уявлення людей давнини. Ярослав Яцків відмітив, що на конференції будуть доповіді й з найсучаснішого напряму досліджень, котре стосується відкриття ще одного вікна у Всесвіт, яким є гравітаційні хвилі. Їхнє існування вчені теоретично передбачили давно − більш ніж півстоліття тому, а експериментально виявили 2015 року.
Промовець розповів про академіка О.Я. Орлова (1880−1954) – геолога, геофізика, астронома, талановитого організатора наукової діяльності, непересічну особистість, принципову людину, зусиллями якої засновано Головну астрономічну обсерваторію НАН України.
Перший день святкових заходів – День відкритих дверей Обсерваторії. ГАО НАН України відвідали діти й дорослі, аматори астрономії і ті, хто ще мало знає про цю надзвичайно цікаву науку. Відвідувачі побували в Музеї історії ГАО НАН України, в павільйонах телескопів, послухали цікаві розповіді.
Упродовж другого дня, 16 липня, відбулося урочисте відкриття конференції, а також пленарні й секційні засідання. Відкрив конференцію директор Обсерваторії академік Ярослав Яцків. Потому відбулися пленарні засідання, а у другій половині дня – секційні засідання.
Після секційних засідань з ініціативи молодих учених Обсерваторії до свята приєдналися гончарі. Вони допомогли всім охочим виготовити сувеніри на честь ювілею ГАО НАН України: чашку або тарілку, яку можна було розмалювати самостійно. Закінчився цей незвичайний день ще цікавіше – аматорськими спостереженнями затемнення Місяця!
В останній день свята, 17 липня, відбулися третє пленарне засідання, на якому було представлено 5 цікавих доповідей, а згодом – сесія стендових доповідей, зустрічі у відділах Обсерваторії. Зокрема, під час цих зустрічей ветеранам Обсерваторії вручено подяки ГАО НАН України.
У другій половині дня відбулося спільне засідання Вченої ради ГАО НАН України та Відділення фізики й астрономії НАН України, присвячене 75-річчю з дня заснування Обсерваторії. Засідання відкрив академік-секретар Відділення академік Вадим Локтєв. Після цього віце-президент Академії академік В’ячеслав Кошечко вручив співробітникам Обсерваторії почесні відзнаки НАН України.
Ще один вид нагородження у цей святковий день – Золота медаль імені академіка О.Я. Орлова ГАО НАН України. Цю почесну відзнаку директор Обсерваторії Ярослав Яцків вручив академікові Михайлу Андрієвському (НДІ «Астрономічна обсерваторія ОНУ ім. І.І. Мечникова», м. Одеса), академікові Олександру Коноваленкові (РІ НАН України, м. Харків), доктору фізико-математичних наук Василю Івченкові (КНУ ім. Тараса Шевченка), Володимиру Тарадієві (МЦ АМЕД НАН України, м. Київ), ветеранам ГАО НАН України О.В. Мороженку, членам-кореспондентам НАН України Р.І. Костику, Б.Ю. Жиляєву. Таку ж нагороду вручено і колишньому директорові Обсерваторії І.К. Ковалю, котрий тепер живе у м. Чернігові.
 |
Усі представлені на конференції доповіді (а їх було кілька десятків), як усні, так і стендові, надзвичайно цікаві. Зокрема, гість із Греції John H. Seiradakis (Університет ім. Аристотеля в Салоніках) розповів про деякі незвичайні факти античної науки, а саме про антикітерський механізм, який тепер уважають своєрідним аналоговим комп’ютером. Учений із Туреччини Zeki Eker (Середземноморський університет) повідомив про використання спостережень подвійних зір для перевірки величин паралаксів, визначених у ході космічних місій «Gaia» та «Hipparcos». Колишня співробітниця ГАО НАН України Людмила Колоколова (тепер працює в Мерілендському університеті, США) розповіла про специфіку дослідження планетних тіл в епоху великих масивів астрономічних даних.
Доцільно докладніше зупинитися на доповіді директора Міжнародного центру астрономічних та медико-екологічних досліджень (МЦ АМЕД) НАН України Володимира Тарадія – «Астрономія у Приельбруссі», яку він підготував разом з колегами. Адже однією з наукових баз МЦ АМЕД є високогірна обсерваторія на піку Терскол (Північний Кавказ; висота 3100 м над рівнем моря), котру зводили співробітники ГАО НАН України.
Володимир Тарадій розповів про інструменти, встановлені в обсерваторії на піку Терскол, зокрема про найбільший телескоп, діаметр головного дзеркала якого становить 2 м, а фокусна відстань – 5,6 м, про комплекс малих телескопів (Цейсс-600, робот-телескоп Celestron 11", робот-телескоп Meade 14”), а також про горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-26. Далі промовець назвав чотири міжнародних наукових програми в Приельбруссі. Перша з них: «Програма фундаментальних та прикладних досліджень проблем астрономії, медицини та екології у високогірних районах Приельбрусся» (1999 – 2003 рр.). У її рамках виконано 19 проектів фундаментальних, прикладних та пошукових досліджень (співробітники 18 наукових організацій з України і країн близького й далекого зарубіжжя). Друга програма − «Астрокосмічні дослідження у Приельбруссі» − тривала з 2004 до 2008 рр.; зусиллями 30 наукових організацій з України й країн близького та далекого зарубіжжя виконано 14 проектів фундаментальних, прикладних та пошукових досліджень. Третя програма «Астрономія у Приельбруссі» (2010−2014 рр.) охопила аж 42 проекти наукових досліджень і розробок (38 наукових організацій з України і 16 країн близького та далекого зарубіжжя). За результатами її виконання у 2015 р. проведено міжнародну конференцію «Навколоземна астрономія-2015». Четверта закінчиться цього року (31 проект фундаментальних, прикладних та пошукових досліджень за участю 22 наукових українських і зарубіжних організацій). Основні наукові напрями названих програм: дослідження тіл Сонячної системи та інших планетних систем; фізика зір і міжзоряного середовища; наземна підтримка космічних місій і проектів; дослідження галактик і гамма-спалахів. Серед іншого, в обсерваторії на піку Терскол науковці активно провадять астрометричні й спектральні спостереження астероїдів, визначають періоди обертання потенційно небезпечних астероїдів, досліджують міжзоряне середовище на основі вивчення особливостей спектрів поглинання, вивчають характеристики зоряних скупчень. Крім того, обсерваторія на піку Терскол є учасником наземної підтримки космічної місії «Gaia». Ще один цікавий напрям досліджень у цій високогірній обсерваторії: за цілевказівками супутника «Swift» терскольці провадять пошуки оптичного післясвітіння гамма-спалахів – надзвичайно потужних космічних явищ.
Завершилося святкування гостиною на галявині поблизу головного корпусу Обсерваторії.
Докладніша інформація – за посиланням:
https://www.mao.kiev.ua/index.php/ua/konferenciihmen
За інформацією Головної астрономічної обсерваторії НАН України