Оскільки попередній перепис населення України відбувся 18 років тому, демографи здебільшого наводять наближені числа основних чинників сумної демографічної ситуації. Куди поділося 10 млн співвітчизників? Які наслідки може мати демографічна криза в Україні? Про це розповів у своєму інтерв’ю Олександр Гладун.
Вчений пояснює, які основні причини катастрофічного зменшення населення України: «Основна причина, яка найбільше вплинула на соціальне становище людей та демографічну ситуацію в цілому від початку 1990-х до сьогодні, — економічна криза. З погіршенням економічної ситуації, яка почалась за часів так званої «перебудови», коли держава була розбалансована, почалось погіршення і демографічної ситуації. За нашими підрахунками, на 5,5 млн нас стало менше через стрімке падіння народжуваності. Через зростання рівня смертності Україна не дорахувалася приблизно ще 1,2 млн осіб. Міграційні втрати після розпаду СРСР оцінюємо в 1 млн людей. Приблизно 2,3 млн українців залишилося на території Криму та Севастополя. Окрім того, зараз українці масово виїжджають на заробітки. Скільки з них повертається додому, а скільки не повернулось, оцінити складно. Багато людей виїхало за кордон у 2014−15 роках (період активних боїв з Росією), далеко не усі повернулися. (…) Щодо 20 млн українців, які, за словами пана Клімкіна, нині живуть за кордоном. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, зараз у світі 40−41 млн українців, з них — 34,5 млн живе в Україні. Якщо міністр мав на увазі населення, яке виїхало з території сучасної України, оцінити це важко хоча б тому, що невідомо, скільки з них померло вже після виїзду за кордон. (…) За оціночними розрахунками на неконтрольованій Урядом території Донецької та Луганської областей зараз проживає біля 3 млн людей, ще 2,3 млн — у анексованому Криму. (…) За п’ять років російсько- української війни загинуло понад 12 тисяч громадян. Цифра приблизна. Чому? Неможливо порахувати кількість загиблих у сірій зоні, на територіях так званих ДНР та ЛНР».
Олександр Гладун розказує і про останню демографічну статистику по Україні: «Статистика, на жаль, сумна. У 2018- му народилося 335,9 тисяч немовлят, померло ж 587,7 тис. осіб. Порівняно з 1991 роком, кількість дітей у віці до 18 років скоротилася майже удвічі: було 13 226 млн, на початок цього року — 7 580 млн. Найбільше дітей народжується в західних областях України. Найбільша смертність — на Чернігівщині та Сумщині, найстаріших за віком областях. За віковою структурою Україна є «старою» країною — населення у віці 60 років і старше становить 24%. Це є однією з причин високого рівня смертності. Середня тривалість життя в Україні у чоловіків — 66,7 років, жінок — 76,7 років (різниця у тривалості життя — десять років). У розвинутих європейських країнах жінки приблизно на три роки живуть довше за чоловіків, а не на десять років, як в Україні. Ще одне. В Україні велика смертність чоловіків працездатного віку. З цієї причини ми дуже втрачаємо і в демографічному, і в статевому співвідношенні. На сто жінок — 86 чоловіків. Чоловіки менше живуть в усіх країнах світу, навіть у найрозвинутіших. Один з чинників – біологічний. Крім того, чоловіки працюють на більш небезпечних роботах, ведуть нездоровий спосіб життя, менше дбають про своє здоров’я, тепер — гинуть на війні. Жінки більш адаптовані до стресів. На жаль, ми не вміємо цінувати найцінніше, що подарував Господь, — життя».
Учений відзначає: «Ще наприкінці 1960-х – на початку 1970- х демографи передбачали, що через декілька десятків років в Україні відбудеться процес старіння населення, відтак — його зменшення. Але настільки стрімкого скорочення населення навіть найдосвідченіші експерти не могли передбачити. Скорочення чисельності населення, особливо у сучасній ситуації, становить загрозу національній безпеці країни».
Із повним текстом інтерв’ю можна ознайомитись за посиланням:
https://wz.lviv.ua/interview/395643-naibilshe-ditei-narodzhuietsia-na-zakhidnii-ukraini
За інформацією газети «Високий Замок»