View message

27–30 серпня 2019 року у Національному університеті «Львівська політехніка» проходила VІI Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» («НАНО–2019»), в межах якої відбувся ще один масштабний захід – Міжнародний форум «Innovation–2019», спрямований на підтримку розвитку інновацій та міжнародну кооперацію.

Колективне фото учасників конференції «НАНО–2019» на сходах центрального корпусу Національного університету «Львівська політехніка»

Цьогорічну конференцію організували Інститут фізики НАН України, Національний університет «Львівська політехніка», Туринський університет (Італія), Університет П’єра та Марії Кюрі (Франція), Тартуський університет (Естонія) та Представництво Польської академії наук у Києві – за підтримки Консорціуму «EEN-Ukraine». Захід відвідало понад 500 науковців із 35-ти країн світу, а всього для участі зареєструвалося близько 800 осіб.

«НАНО–2019» складалась із власне конференції та спеціальної секції – Міжнародного форуму «Innovation–2019», сфокусованого на формуванні інноваційної стратегії України й обміні досвідом із міжнародними експертами щодо побудови інноваційної інфраструктури.

Під час урочистого відкриття учасників конференції привітали генеральний директор Директорату науки Міністерства освіти і науки України кандидат економічних наук Дмитро Чеберкус і ректор Національного університету «Львівська політехніка» доктор технічних наук, професор Юрій Бобало.

Зі вступними словами до присутніх звернулися також директор Національного фонду досліджень України, завідувач відділу когерентної і квантової оптики Інституту фізики НАН України академік Леонід Яценко, керівник локального організаційного комітету конференції «НАНО–2019», віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець і завідувач відділу міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.

Вітальні слова

Пленарне засідання розпочалося з виступу професора Крістофа Лінау (Інститут фізики Університету Ольденбурґа, Німеччина), присвяченого роботі з вивчення когерентних процесів ультрашвидкого заряду та передачі енергії в наноструктурах. Професор Мінгмей Ву (Університет Сун Ят-Сен, Китай) розповів про дослідження в галузі контрольованого росту й застосування наночастинок титану та наномасивів. Доктор Жульєн Кардан (Науково-дослідний центр із дослідження іонів, матеріалів та фотоніки, Франція) презентував свої результати у сфері розроблення кремнієвих сонячних батарей, допійованих рідкоземельними іонами. Виступ професора Анатолія Попова (Інститут фізики твердого тіла, Латвійський університет) стосувався проблеми агрегації точкових дефектів і утворення металевих наноколоїдів в іонних твердих тілах. Професор Анджей Сухоцький (Інститут фізики Польської академії наук у Варшаві, Університет Казимира Великого в м. Бидґощ, Польща) виступив із доповіддю «Межа ближнього інфрачервоного випромінювання Mn2+ в твердих тілах», а професор Олександр Носич (Інститут радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова НАН України) представив роботу з електромагнітної інженерії мікрорезонаторних лазерів і плазменних нанолазерів. Робота професора Мустафи Їлмаза (Університет Сельчук, Туреччина) пов’язана з дослідженням процесів біокаталізу у таких системах, як нанокорзини та каліксарени. Завершив пленарну сесію доктор Кристоф Лаббе (Лабораторія CIMAP (Науково-дослідний центр з іонів, матеріалів та фотоніки) Університету Кан-Нормандія, Інженерна школа (ENSICAEN), Франція) – доповіддю, присвяченою розробленню та вивченню напівпровідникових наноплівок, допованих рідкоземельними елементами, що використовуються для Si-вмісних світловипромінювальних пристроїв.

Виступи пленарних доповідачів конференції

Загалом, учасники конференції у своїх виступах торкнулися багатьох актуальних напрямів нанонауки, серед яких: нанокомпозити й наноматеріали; нанохімія та біотехнологія; наноструктурні поверхні; нанофізика; нанооптика і фотоніка; наноплазмоніка та поверхнево підсилена спектроскопія.

Секцію «Нанохімія та біотехнології» було представлено такими дослідженнями, як: отримання наночастинок металів платинової групи, які є носіями цільової хіміотерапії; синтез і характеристика нанопористих мікросфер із лігніном; зелений синтез та властивості нанопризм золота, отриманих за допомогою екстракту Solidago Canadensis; моделювання взаємодії наночастинок із біомолекулами; отримання оптичного датчика амінокислот на основі рідкого кристала; «зелений» синтез наночастинок срібла з використанням екстрактів «волосистої» кореневої культури лікарських рослин тощо.

У секції «Нанокомпозити та наноматеріали» було представлено роботи щодо: Монте-Карло моделювання спінового кросовера наноматеріалу в межах Ізінгової моделі; створення феромагнітно-п’єзоелектричних композитів для спінової електроніки; отримання наноструктурованих оксидних скло-керамічних люмінесцентних композитів для WLED; вивчення наноструктури металоксиду для екологічного моніторингу; квантового тунелювання неточкових частинок; отримання полімер-графенових потрійних магнітних композитів; вивчення електронної структури комплексів фулеренів С60 із тіохромом і багато іншого.

У секції «Нанооптика і фотоніка» учасники конференції доповідали, зокрема, про: теоретичне й експериментальне дослідження тотального внутрішнього відображення багатошарової метало-діелектричної структури; резонансні ефекти в динамічному опорі нанорозмірних балістичних діодів із полярних матеріалів; методи динамічного розсіювання світла та люмінесценції в характеристиці одиничних крапель мікрометрового розміру зі сферичними наночастинками; резонансне гасіння металевого електромагнітного поля у фотонних кристалах.

У секції «Нанорозмірна фізика» було представлено результати щодо: деформації та масопереносних наномеханізмів на поверхні металів у процесі твердофазного зварювання високотемпературним вакуумним прокатом; вивчення нанорівневих процесів зварювання різних матеріалів у твердій фазі; високорегулярних періодичних поверхневих структур, що індукуються лазером; молекулярної динаміки формування та їх застосування; особливостей термохімічної переробки та консолідації нанокристалічних порошків у мікрохвильових печах (2,45 ГГц); вивчення діелектричної релаксації в легованих рідкими кристалами наночастинок під тиском.

Загалом, у межах конференції було виголошено понад 100 усних і представлено понад 500 стендових доповідей.

Представлення й обговорення усних доповідей учасників конференції

Протягом усіх чотирьох днів конференції «НАНО–2019» тривали жваві наукові дискусії та обговорення.

Гарячі наукові дискусії в кулуарах

Учасникам міжнародної конференції НАНО–2019 було запропоновано долучитися до екскурсії історичною частиною Львова. Крім того, співробітниця Національного університету «Львівська політехніка» провела для всіх охочих екскурсію головним університетським корпусом – історико-архітектурною пам’яткою ХІХ ст.

Заходи культурної програми конференції «НАНО–2019»

Крім того, у перший день роботи конференції відбувся масштабний захід –

, який став платформою для зустрічі вчених, новаторів і винахідників, виробників провідних інноваційних технологій, засновників стартап- та спіноф-компаній із представниками підприємств і потенційних партнерів або споживачів, зацікавлених у інноваційних технологіях, інвестиційних проєктах, представників інвестиційних інституцій та міністерств, експертів у галузі економіки і консультантів у сфері захисту інтелектуальної власності.

Нагородження переможців стартап-конкурсу

На офіційній церемонії закриття конференції було підбито підсумки заходу й обговорено плани на майбутнє. Перед ученими виступили академік Леонід Яценко та голова організаційного комітету конференції кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.

За підсумками конференції статті всіх її учасників буде опубліковано в журналі з відкритим доступом «Nanoscale Research Letters» (імпакт-фактор – 3.13) та інших фахових виданнях – «Applied Nanoscience» (імпакт-фактор – 2.99), «Molecular crystals and liquid crystals» (імпакт-фактор – 0.63), «The European Physical Journal Plus» (імпакт-фактор – 2.24), а також у збірнику матеріалів конференції, який щорічно (починаючи з 2012 року) публікується у видавництві «Springer».

У цілому, конференція «НАНО–2019» стала важливою подією для української науки і, як сподіваються організатори, посприяла налагодженню контактів між ученими з різних країн.

P.S. Проведення заходу стало можливим завдяки злагодженій роботі членів організаційного комітету та тісній взаємодії між співорганізаторами. Цьогоріч основними організаційними питаннями опікувались Інститут фізики НАН України та Національний університет «Львівська політехніка». Це – чудовий приклад співпраці між академічною науковою установою та закладом вищої освіти.

Організатори VІI Міжнародної науково-практичної конференції «Нанотехнології та наноматеріали» (НАНО–2019)

P.P.S. Більше світлин із заходу –

.

За інформацією Інституту фізики НАН України