View message

20 листопада 2019 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Присутні заслухали й обговорили дві доповіді.

З питання «Щодо подальшого реформування НАН України з метою підвищення ефективності її діяльності» доповів перший віцепрезидент НАН України академік Володимир Горбулін.

Академік Володимир Горбулін привернув увагу присутніх до того, що пунктом 2 протоколу №3 засідання Національної ради пропонується взяти до відома ключові пропозиції щодо реформування науки, розроблені Науковим комітетом цієї ради, а Кабінету Міністрів України рекомендується врахувати їх під час підготовки плану дій Уряду щодо виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Ці ключові пропозиції було обговорено в наукових колективах установ НАН України, її відділеннях і регіональних наукових центрах. Чимало з них знайшли підтримку. Водночас, до окремих положень висловлено серйозні зауваження й заперечення. 

За словами доповідача, для збереження та подальшого розвитку вітчизняного наукового потенціалу першочергове значення матиме врахування у зазначеному Плані дій Уряду динаміки росту бюджетного фінансування наукової сфери в 2020-2022 роках і показників сумарного обсягу бюджетних і позабюджетних коштів, що мають виділятися на цю сферу, на 2020 рік і у середньостроковій перспективі, запропонованих Науковим комітетом у ключових пропозиціях. На цьому наголошувалось у листі Національної академії наук України до Прем’єр-міністра України (від 29.10.2019 №9/1708-1), в якому Академія висловилася з найбільш принципових питань, пов’язаних із реформуванням і розвитком наукової та науково-технічної діяльності.

Як зазначив академік Володимир Горбулін, незабаром мають запрацювати робочі групи Національної ради. Так, робоча група з підготовки пропозицій щодо змін до законодавства для забезпечення реформи Національної академії наук та національних галузевих академій наук повинна до 16 грудня ц.р. підготувати проєкт акта щодо внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та інших актів законодавства, необхідних для реформування системи національних академій наук. У зв’язку з цим необхідно, щоб Національна академія наук України обов’язково розглянула пропозиції щодо державної стратегії розвитку науки, оновлення системи пріоритетів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації та щодо змін до законодавства для забезпечення реформи Національної академії наук і національних галузевих академій наук. Доповідач, зокрема, підкреслив, що реформаторські зміни до законодавства не мають призвести до втрати Академією самоврядності та статусу головного розпорядника бюджетних коштів.

Академік Володимир Горбулін також запропонував створити робочі групи НАН України – з підготовки пропозицій щодо розвитку наукової сфери України та з моніторингу законодавства України у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах (Президія НАН України підтримала цю пропозицію, затвердивши склад зазначених робочих груп).

За словами доповідача, робота з реформування діяльності НАН України  відбувається на постійній основі. Протягом останніх років вона здійснюється відповідно до Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 рр. Підсумки її реалізації у 2014-2018 роках було розглянуто на засіданні Президії  НАН України 10 квітня 2019 року та визнано в цілому успішними, затверджено також план на 2019-2023 роки з реалізації  завдань і заходів Концепції. 

Певних позитивних результатів у цьому напрямі досягнуто й у 2019 році. Триває оцінювання ефективності діяльності установ за методикою, розробленою з урахуванням іноземного досвіду та затвердженою постановою Президії НАН України від 15.03.2017 № 75. У поточному році оцінено 27 установ, загалом протягом 2016–2019 років за цією методикою оцінено 115 наукових установ, зокрема й понад 1000 їхніх підрозділів. Адресне фінансування за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВ 6541230) отримали 325 наукових підрозділів, які за результатами оцінювання було віднесено до категорії «А». В рамках цієї бюджетної програми суттєво збільшено фінансування (з 3,5 млн. грн. у 2018 році до 22 млн.грн. у 2019 році) нової форми підтримки молодих учених – дослідницьких молодіжних лабораторій та груп для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Запроваджено 6 академічних цільових програм наукових досліджень. Програмно-цільова і конкурсна тематика в НАН України сягнула 48,5% від загальної кількості науково-дослідних робіт.

Вживаються заходи з оптимізації мережі наукових установ, організацій та підприємств дослідно-виробничої бази НАН України. На виконання доручення Кабінету Міністрів України щодо формування та оприлюднення переліку об’єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2019–2020 роках, Національна академія наук України підготувала перелік підприємств, які може бути запропоновано для подальшої приватизації. Постановою Президії НАН України від 23.10.2019 № 259 «Щодо можливої приватизації окремих об’єктів майнового комплексу НАН України» відділенням НАН України доручено, зокрема, розглянути результати діяльності 74 організацій і підприємств НАН України та запропонувати дієві заходи для покращення їхньої роботи, в першу чергу, для забезпечення потреб наукових установ НАН України і впровадження розробок у різні сфери економіки, а також завершити ліквідаційні процедури щодо організацій, які перебувають у стані припинення.

Забезпечується подальша розбудова Державної наукової установи «Київський академічний університет» НАН України та МОН України. Зараз працюють 12 наукових і навчально-наукових установ подвійного (НАН України та МОН України) підпорядкування, понад 250 спільних лабораторій, філій кафедр, науково-навчальних центрів.

На базі Лікарні для вчених створено Державну наукову установу «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», в якій докорінно оновлено матеріальну й технічну базу, розробляються та впроваджуються нові методики лікування тощо.

Здійснюються заходи з розширення міжнародного співробітництва, в тому числі з європейської та євроатлантичної інтеграції. Підтримується діяльність національних контактних пунктів рамкової програми ЄС «Горизонт 2020», які діють на базі установ НАН України. Близько 40 проєктів цієї програми виконуються зараз за участі академічних установ. У рамках програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» науковці НАН України беруть участь у виконанні 13 наукових проєктів, заходах щорічної національної програми під егідою Комісії «Україна–НАТО».

Забезпечується зростання кількості періодичних видань, що відповідають вимогам міжнародних наукометричних баз. Видання Національної академії наук Украйни становлять 59% українських видань, які входять до бази даних Scopus, і 52% тих, які входять до Web of Science Соrе Соllеction.

На завершення своєї доповіді академік Володимир Горбулін окреслив спектр заходів, пропонованих Президії НАН України для подальшого вдосконалення різних напрямів діяльності Академії. Серед першочергових кроків у цьому напрямі – завершення оцінювання ефективності наших установ та проведення на основі його результатів  оптимізації мережі наукових установ НАН України та скорочення їхньої кількості за рахунок установ, які є неефективними. Передбачаються й заходи щодо оптимізації мережі організацій та підприємств дослідно-виробничої бази. Важливим також є вдосконалення принципів розподілу  базового бюджетного фінансування наукових установ з урахуванням результатів оцінювання ефективності їхньої діяльності.

Необхідно започаткувати за участі НАН України державні цільові програми розвитку галузей економіки, соціальної сфери та підвищення обороноздатності країни. Вже з 2020 року має виконуватися нова цільова академічна науково-технічна програма у сфері оборони та безпеки. Посиленню інноваційної діяльності Академії сприятиме й оновлення чинних та укладання нових угод про співробітництво з великими науково-виробничими структурами, галузевими та громадськими організаціями, які сприяють інноваційному розвитку галузей виробництва. Потрібно ініціювати розгляд Національною радою України з питань розвитку науки і технологій питання посилення зв’язків із виробничою сферою, комерціалізації розробок українських вчених та розвитку інноваційної інфраструктури. Необхідними є законодавчі зміни, які  відновлювали б діяльність технологічних парків.

Вагомою складовою реформування Академії має бути посилення її науково-експертної діяльності. Слід продовжити практику підготовки щорічних національних доповідей з найбільш актуальних проблем суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного розвитку України. Необхідно також забезпечити проведення щорічних моніторингових соціологічних досліджень і підготовку на їхній основі аналітичних матеріалів для органів державної влади щодо стану українського суспільства й окремих його сфер.

Суттєвого посилення потребує робота з підтримки наукової молоді. Це стосується, зокрема, розширення починаючи з 2020 року конкурсу з формування молодіжних наукових лабораторій та дослідницьких груп, виділення науковим установам НАН України додаткових штатних одиниць із відповідним фінансуванням для прийняття на роботу до установ випускників аспірантури й докторантури, запровадження на державному рівні програм надання науковій молоді пільгових кредитів на придбання житла тощо.

Важливим є поліпшення матеріально-технічного забезпечення наукових досліджень. Комісія з питань модернізації парку наукових приладів НАН України має провести аналіз діяльності центрів колективного користування науковими приладами  та підготувати пропозиції щодо оптимізації їх мережі, підвищення ефективності діяльності.

В обговоренні доповіді академіка Володимира Горбуліна та проєкту постанови Президії НАН України взяли участь перший віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець, віцепрезидент НАН України, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України академік Вячеслав Кошечко, віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков, голова Науково-видавничої ради НАН України, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік Ярослав Яцків, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, генеральний директор Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України академік Володимир Семиноженко, головний учений секретар НАН України Вячеслав Богданов і директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць.

Зі співдоповіддю «Про результати виконання програми НАН України «Молекулярні та клітинні біотехнології для потреб медицини, промисловості ті сільського господарства»» виступили академік-секретар Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко й академік-секретар Відділення загальної біології НАН України, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України академік Володимир Моргун.

Виконання цієї програми дало змогу отримати низку важливих наукових результатів як фундаментального, так і прикладного характеру, котрі є основою для розроблення інноваційних технологій у галузі молекулярних і клітинних біотехнологій.

Цільову комплексну міждисциплінарну програму наукових досліджень НАН України «Молекулярні та клітинні біотехнології для потреб медицини, промисловості та сільського господарства» на 2015–2019 рр. було започатковано постановою Президії НАН України від 11.02.2015 № 22. Протягом 2015–2019 рр. у рамках Програми виконано 62 наукових проєкти із залученням 16 установ НАН України, отримано низку важливих результатів.

Зокрема, досліджено механізми прозапалювальної дії антитіл проти α7 субтипу нікотинових ацетилхолінових рецепторів у мозку та розроблено засоби корекції їхнього патологічного впливу з метою профілактики розвитку хвороби Альцгеймера.

Отримано гомогенні препарати протеїну С із плазми крові людини та рекомбінантні його аналоги. Напрацьовано моноклональні антитіла, що реагують з активованою формою протеїну С із плазми крові людини та рекомбінантними його аналогами, не реагуючи при цьому з альбуміном сироватки, фібриногеном, протромбіном. Ці розробки можуть використовуватися для визначення концентрації протеїну С у плазмі крові людини, що має виняткове значення за патологічних станів системи гемостазу жінок на пізніх термінах вагітності.

Проведено дослідження регенеративних властивостей мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин, отриманих із жирової клітковини, в умовах експериментальної перинатальної патології центральної нервової системи – перивентрикулярної лейкомаляції. Отримано дані, які свідчать про те, що в умовах моделювання цієї патології трансплантовані мультипотентні мезенхімальні стромальні клітини виявляють регенеративний потенціал, відновлюючи стан пошкодженої нервової тканини і функції центральної нервової системи.

Серед штамів ентерококів, ізольованих із традиційних кисломолочних продуктів України, відібрано штами, перспективні для розроблення біотехнології отримання бактеріоциноподібних речовин з антилістерійною та протиентерококовою активністю при вирощуванні на економічно вигідних поживних середовищах на основі кукурудзяного екстракту і меляси. 

На основі взаємодії бактерійних штамів Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 та Bacillus subtilis ІМВ В-7023 з наночастинками бентоніту розроблено нанокомпозитний комплексний бактеріальний препарат Азогран, стабільний при тривалому зберіганні і зручний для бактеризації насіння рослин. Його застосування в агроекосистемах сільськогосподарських культур покращувало ріст і розвиток рослин та значно підвищувало їхню врожайність порівняно з контролем.

Розроблено модель співкультивування пухлинних клітин із клітинами навколишнього середовища (строми) для визначення дії протипухлинних засобів за умов, наближених до фізіологічних. Ця модель дає змогу адекватніше оцінити і відповідно спрогнозувати ефективність дії протипухлинних препаратів за оцінкою їхнього впливу на такі показники пухлинних клітин, як швидкість міграції, рівень проліферації, адгезивні властивості, експресія пухлинних маркерів та визначення стану сигнальних каскадів, залучених до прогресії пухлинного росту.

Розроблено панелі фармакогенетичних маркерів для молекулярно-генетичної діагностики як прогнозу перебігу та ефективності лікування захворювання, так і побічних ефектів при терапії хворих на хронічний вірусний гепатит С, що дозволяє оцінити ефективність лікування за стандартною схемою та за результатами ДНК-діагностики фармакогенетичних маркерів пацієнта призначити персоніфіковану терапію.

Створено й оптимізовано клітинну технологію одержання дермальних покриттів і біоконструкції «мембрана- гель-клітина» та «гель-клітина», призначених для лікування опікових ран. Показано, що клітинні ксенотрансплантанти різного походження є ефективними як дермальні покриття при лікуванні термічних опіків IIIb ступеня. Створено біоконструкції, в яких замість клітинного компонента використовується безклітинне середовище, кондиційоване клітинами. Використання клітинних культур як продуцентів комплексу біологічно активних речовин, що стимулюють загоєння опікових ран, має певні переваги перед клітинною трансплантацією за рахунок зниження собівартості препарату, спрощення технології його зберігання, використання, стандартизації та контролю безпеки, виключення ризиків, пов’язаних із трансплантацією клітин.

Вдосконалено диференціально-діагностичну панель маркерів для верифікації клінічно і прогностично різних форм злоякісних лімфопроліферативних захворювань, що дає можливість визначити окремі групи хворих зі стрімким перебігом захворювання, яким показана невідкладна інтенсивна хіміотерапія.

Ідентифіковано профіль експресії мікроРНК, асоційований зі ступенем злоякісності та чутливістю клітин раку молочної залози до цитостатиків. Ex vivo на клінічному матеріалі на основі комплексної оцінки клініко-патологічних особливостей хворих, молекулярного профілю новоутворень та статусу циркулюючих мікроРНК розроблено алгоритм персоналізованого моніторингу перебігу раку молочної залози. Висока чутливість і специфічність створеної панелі епігенетичних біомаркерів дає змогу отримувати об’єктивну інформацію щодо агресивності перебігу й ефективності лікування хворих на рак молочної залози. Запропонований підхід забезпечує можливість корекції схем терапії та покращення результатів лікування онкологічних хворих.

Отримано технологічні рослини з геном, що кодує захисний білок тваринного походження лактоферин. Привнесення зазначеного гена забезпечує стійкість рослин до бактеріальних і грибкових патогенів. Ця стратегія є однією з перспективних та вкрай актуальних для підвищення системної стійкості рослин.

Розроблено стратегію пошуку генетичних джерел стійкості до небезпечного грибкового захворювання зернових культур – стеблової іржі. Шляхом біоінформативного аналізу знайдено гомологи цих генів у низки диких родичів пшениці та підготовлено рекомендації щодо їхньої інтрогресії до сучасних сортів.

Розроблено біотехнологічні прийоми створення трансгенних ліній культурних рослин із підвищеною стійкістю до посухи та шкодочинних організмів. Здійснено пошук генів регуляції аутофагії, що обумовлюють стійкість зернових культур до посухи й засолення. Запропоновано нові молекулярно-генетичні маркери, які базуються на оцінюванні поліморфізму довжини нітронів генів білків цитоскелета рослин.

Створено біотехнологію накопичення рекомбінантних мікро-РНК і білків у рослинах для потреб медицини. Отримані дані є важливими для подальшого розвитку біотехнологій, на яких ґрунтується розроблення препаратів медичного призначення.

Розроблено біотехнологію отримання біологічно активної речовини із рослин вербозілля лучного, яка є перспективною для виготовлення нових лікарських препаратів. Отримані дані підтверджують високу перспективність подальшого пошуку нових лікарських препаратів із рослинної сировини.

Виконано дослідження щодо використання ДНК-баркодінгу для ідентифікації природних злаків флори України. Робота є складовою міжнародної ініціативи Консорціуму зі штрих-кодування живої природи. Вперше з території України опрацьовано колекцію злаків для ДНК-баркодінгу, а зібрану інформацію передано до міжнародної бази даних. Отримані результати досить актуальні, необхідні для точної ідентифікації видів рослин, використання у кримінальній експертизі, природоохоронній роботі, таксономії, екологічному моніторингу.

Проведено скринінг колекційного фонду тропічних орхідних, який виявив види рослин із високим вмістом біологічно активних сполук. Завдяки виконаним біохімічним дослідженням розпочато роботи зі створення препаратів для підвищення імунітету людини.

Розроблено ефективну систему використання азоту в мінеральному живленні рослин, яка забезпечила суттєвий приріст урожаю. Нову систему впроваджено в багатьох господарствах України на площі понад 160 тис. га.

Створено нові штами бульбочкових бактерій, які використовуються для виготовлення бактеріальних добрив.

Отримано трансгенні лінії озимої пшениці й кукурудзи, стійкі до посухи та гербіцидів. Розроблено систему білкових і ДНК-маркерів для генів, які детермінують цінні показники якості пшениці.

Створено нові сорти-інновації озимої пшениці (Городниця, Порадниця, Чорнозерна, Донор Київський), які на державному рівні визнано селекційним досягненням. Сорт Донор Київський має унікальну якість зерна і належить до екстрасильних пшениць. Впровадження сорту Донор Київський у виробництво здатне забезпечити експортний потенціал України зерном і борошном високого ґатунку. Проведено широкомасштабні роботи зі створення нових сортів-інновацій озимої пшениці, які передано на державне сортовипробування.

За результатами здійснених досліджень опубліковано понад 30 монографій, близько 600 (більшість – у престижних профільних вітчизняних і міжнародних журналах), виголошено майже 400 доповідей на профільних конгресах, конференціях і симпозіумах, отримано й подано заявки на більш ніж 50 патентів.

За підсумками обговорення Президія НАН України затвердила Концепцію цільової програми наукових досліджень НАН України «Геномні, молекулярні та клітинні основи розвитку інноваційних біотехнологій» на 2020-2024 роки, а також склад наукової ради цієї програми та положення про наукову раду.

Далі учасники засідання розглянули низку кадрових і поточних питань, зокрема, про відзначення 100-річчя Інституту археології НАН України.

Фото: Пресслужба НАН України