Експерт відзначає: «Наприклад, величина прожиткового мінімуму (ПМ) для осіб, які втратили працездатність, впливає на розміри пенсій: визначає мінімальний розмір, обмежує максимальний розмір, базу для нарахування підвищення за наднормовий стаж, встановлює кратність або базу нарахування для більшості надбавок та підвищень до пенсій, які виплачуються за рахунок державного бюджету. Також ПМ для осіб, які втратили працездатність, використовується при призначенні допомоги особам з інвалідністю. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначає мінімальний розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, а прожитковий мінімум для дітей — розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, максимальний розмір допомоги на дітей одиноким матерям. Середній прожитковий мінімум використовується при обчисленні розмірів житлових субсидій. Прожиткові мінімуми для соціально-демографічних груп застосовують при нарахуванні допомоги малозабезпеченим сім’ям».
Тим часом Мінсоцполітики презентувало концепцію реформування ПМ, яка передбачає відв’язку майже всіх видів соціальних допомог від цієї величини. Розмір соціальних допомог та виплат пропонується затверджувати щороку. Наприклад, максимальний розмір допомоги по безробіттю, який нині не може перевищувати 4 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, пропишуть конкретною сумою у кошторисі. На основі прожиткового мінімуму визначатимуть лише окремі виплати, як-от розмір мінімальної пенсії за віком та допомога малозабезпеченим сім’ям. Якщо новації підтримає парламент, то вони запрацюють з липня наступного року. Майбутня реформа викликала шквал обурення серед населення. Хоч влада запевняє, що її впровадження не призведе до зменшення розміру соціальних виплат, люди у це мало вірять. Чи доречно впроваджувати такі зміни?
«На мою думку, так, — зауважує Лідія Ткаченко. — Пряма прив’язка соціальних виплат до прожиткового мінімуму призвела до того, що розмір прожиткового мінімуму став фіскально-політичною величиною. Його динаміка та вартісна величина диктуються переважно фінансовими можливостями державного бюджету та електоральною ситуацією. За даними моніторингу Мінсоцполітики, останні п’ять років встановлений ПМ вдвічі менший, ніж фактична вартість закладеного в ньому набору товарів та послуг. Тобто ПМ перетворився в інструмент стримування приросту соціальних видатків, щоб втиснути їх у вузькі бюджетні рамки. Якщо ж відв’язати соціальні виплати від штучного ПМ, але з умовою обов’язкової належної індексації існуючих нині гарантійних норм, нічого страшного не cтанеться».
За інформацією газети «Експрес»