Науковий співробітник відділу ботаніки Національного науково-природничого музею НАН України кандидат біологічних наук Олексій Коваленко розповів в інтерв’ю науково-популярній програмі «Модуль знань» радіостанції «UA: Українське радіо» про три цікаві наукові досягнення в галузі біології у 2019 році .
«Біологія розвивається бурхливо, – зазначає вчений. – Але якщо обмежитися трьома найцікавішими, на мою думку, минулорічними результатами, то першим слід, звичайно, назвати відкриття палеонтологами нових решток денисівської людини – третьої гілки у родоводі сучасної людини, що існувала паралельно з неандертальцями та кроманьйонцями. Досі наука мала у своєму розпорядженні лише кілька кісточок із Денисівської печери, що на Алтаї. 2019 року було описано знайдену в Тибеті нижню щелепу з двома вцілілими зубами. Річ у тім, що денисівська людина – такий собі палеонтологічний ніндзя, бо кістки в кліматичних умовах її мешкання не дуже добре зберігаються. Цю щелепу було виявлено на висоті 3200 м над рівнем моря, тому дослідження в горах триватимуть і згодом ми, напевно, дещо більше дізнаємося про цього нашого далекого (троюрідного, а у певних випадках і двоюрідного) родича та поглибимо розуміння становлення нашого власного виду».
 Нижня щелепа денисівської людини, досліджена 2019 року (фото: nature.com) |
Серед головних минулорічних здобутків зоологів Олексій Коваленко відзначив нові результати вивчення популярного в науці модельного об’єкту завбільшки кілька міліметрів – круглого черва виду Caenorhabditis elegans: «Останнє дослідження було пов’язане з такими фундаментальними питаннями, як життя та смерть, а точніше – зі старінням. Класична теорія тлумачить старіння винятково в негативному світлі, як наслідок накопичення мутацій. Згідно з протилежною теорією, старіння може бути адаптивною ознакою, допомагаючи видам виживати. Саме таку роль старіння виконує, зокрема, у Caenorhabditis elegans. Представники цього виду мешкають в особливих умовах, де змушені були б жорстко конкурувати за органічні поживні речовини, якби після досягнення статевої зрілості з ними не відбувалися дивовижні перетворення: вже за кілька годин у цих істот починають порушуватися системи упакування білків, стається величезна кількість «аварій» на клітинному рівні, за кілька днів у них активно деградує нервова система, а згодом свої функції припиняє виконувати травна система – і досить швидко настає смерть. Як стверджують дослідники, це сприяє звільненню життєвого простору для молодших особин популяції. Поки що це перший випадок підтвердженої адаптивності старіння живих організмів».
 Caenorhabditis elegans, доросла особина (фото: en.wikipedia.org) |
Одне з найцікавіших ботанічних досліджень 2019 року стосувалося люмінесценції у рослин: «За цим напрямом і раніше проводилося безліч експериментів, проте вони отримували досить тенденційне висвітлення у ЗМІ: медіа писали, зокрема, що невдовзі світлом рослин, буквально, можна буде замінити електричне світло (якщо під рослинним світильником ми колись і читатимемо книжки, то станеться це, звичайно, дуже й дуже нескоро). Деякі дослідники використовували такі дивні методи роботи, як, наприклад, вживлення рослинам ферментів від жуків та потрібних для їхньої роботи субстратів. Але минулого року нарешті стався прорив: кілька місяців тому результати своїх досліджень опублікували відразу дві міжнародні групи вчених, які з’ясували, що для того, аби рослина почала світитися, їй потрібно прищепити 4 гени грибів, які виявляють свої люмінесцентні властивості в темну пору доби. Зокрема, у цих грибів було запозичено здатність утворювати люмінесцентний білок люциферин із кофеїнової кислоти, яку рослини містять у досить великих обсягах».
 Біолюмінесцентні гриби (фото: theguardian.com) |
Відеозапис радіопередачі дивіться за посиланням:
https://youtu.be/S7_9h9ZpXt8