View message

Зміни клімату, а саме безсніжна зима, осушені землі, зниження рівня підземних вод стали сприятливими умовами для виникнення пожежі, вважає член вченої ради Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України доктор технічних наук Євген Яковлев:  «Ми маємо малу зволоженість ґрунтів. Крім того, на Поліссі ґрунти мають торф’яний склад. Вони погано затушуються і тліють. Вони здатні до відновлення вогнища. Довжина осушувальних каналів учетверо більша, ніж довжина річок. Таким чином є дефіцит вологи».

Завідувач відділу інформатики навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України доктор технічних наук Іван Ковалець зауважує, що для жителів Києва загрозливої дози радіоактивного випромінювання немає. Радіонукліди вже осіли та не мають такої небезпеки, як у перші роки після катастрофи на ЧАЕС. Втім, у Києві можуть бути відчутні запахи горіння. «У порівнянні з фоновими рівнями забруднення у Києві ми можемо мати у тисячі раз більше забруднення, але воно все одно буде менше небезпечних рівнів», — пояснив учений. Фахівець з екологічної метеорології тим не менш припускає, що залишки частинок все ще можуть здійматися у повітря і долати значні відстані. Застосувавши математичні моделі, які він вже багато років використовує для наукового аналізу поширення радіації, учений порахував, що за період масштабних пожеж у зоні відчуження над Києвом цілком могли розподілитися гарячі частинки, хоча й, імовірно, у вкрай невеликій кількості: «Це лише гіпотеза, яка ґрунтується на моїх розрахунках, виходячи з даних про гарячі частинки у зоні відчуження, які наводили раніше німецькі вчені.  Як не парадоксально,  але гарячі частинки у зоні ніхто не досліджував вже з 1994 року. І всі лише заспокоюють, що небезпеки немає, "бо так прийнято вважати». Іван Ковалець сподівається, що масштабні пожежі поблизу ЧАЕС підштовхнуть владу профінансувати наукові дослідження у цій сфері.

За інформацією інформаційних платформ «Громадське» та «DW.com»