 Фото: Олексій Нікулін/hromadske |
В ефірі «Громадського телебачення» координатор Робочої групи з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем математичних машин та систем НАН України доктор фізико-математичних наук Ігор Бровченко розповів про математичне моделювання як інструмент прогнозування перебігу епідемії Covid-19, зарубіжний досвід у цьому напрямі, ефективність методології, причини росту захворюваності серед українців на початку червня, можливості катастрофічного сценарію та багато іншого. Вчений зазначив: “Це дуже добре, що зараз наше суспільство звернуло увагу на методи математичного моделювання, а в Україні є вчені, які ними займаються. Але не добре, що про них згадують лише тоді, коли трапляється щось погане. Саме тому, коли розпочалася епідемія, виявилося, що в нас у країні немає жодної групи, здатної швидко вирішувати завдання з моделювання таких процесів. Я і мої колеги взялися за цю роботу, насамперед тому, що не могли залишатися осторонь цієї ситуації. (…)
Оскільки розвиток епідемії в Україні відставав від цього процесу в багатьох інших країнах, ми могли враховувати їхній досвід, і в цьому сенсі наші завдання були дещо простішими. За кордоном математичне моделювання епідеміологічних процесів розвивається вже багато років. Наприклад, той самий Імперський коледж Лондона займається цим напрямком близько 15 років. Саме його фахівці у березні зробили прогноз, згідно з яким на Велику Британію чекала велика кількість хворих та померлих через коронавірусну інфекцію, якщо не запровадити обмежувальних заходів. З огляду на такий прогноз уряд Великої Британії змінив свою політику щодо епідемії та посилив обмеження соціальної активності.
Але не можна просто взяти будь-які хороші закордонні моделі і застосувати їх тут в Україні, тому що їх зроблено з урахуванням певних умов цих країн: вікової структури населення, поведінки людей тощо”.
Ігор Бровченко розповів про інструменти, які застосовуються науковцями при створенні прогнозів розвитку епідемії COVID-19 в Україні: «Ми використовуємо порівняно нескладні математичні інструменти, хоча тут є де використати й складні. Річ у тім, що у випадку із новою і недостатньо дослідженою хворобою дуже багато параметрів (тобто, вхідних даних) є непевними. І це може призводити до того, що складні моделі працюють гірше, ніж прості. Ми знайшли компроміс і використали інструменти, які за всіх умов давали найбільш якісний результат».
Чому ми уникнули «італійського сценарію»? Відповідаючи на це запитання, вчений висловив переконання: «Дуже значною мірою тому, що карантинні обмеження були запроваджені вчасно — ще тоді, коли в нас з’явилися перші хворі, тоді як в Італії обмеження ввели, коли хворих було на порядки більше. До речі, це мало і певні негативні наслідки: оскільки катастрофічного сценарію вдалося уникнути, то люди тепер вважають, що можна ставитися легковажно до цієї хвороби, мовляв, навіщо було «сидіти на карантині?».
Крім цього, велике значення мають культурні та соціальні особливості різних суспільств. У Швеції, наприклад, багато людей живуть поодинці в своїх помешканнях і це означає, що вірус має менше шансів на поширення, ніж там, де люди живуть великими сім’ями, як, наприклад, в Італії. Вікова структура населення також має значення, а як ми знаємо, в Італії відносно велика частка людей похилого віку, які особливо вразливі перед цією хворобою».
Ігор Бровченко також пояснив причини погіршення статистики захворюваності на Covid-19 в Україні на початку червня. “Зараз для математичного моделювання дуже складний період, бо кілька параметрів змінюється одночасно. З одного боку, знімаються певні карантинні обмеження і це призводить до збільшення контактів між людьми. З іншого боку, суттєво збільшилася кількість тестування і маємо високі показники нових хворих, але з більшою кількістю проведених тестів. Оскільки на момент розмови ми не знаємо деяких важливих деталей щодо політики тестування, то не можемо впевнено сказати, чому саме зростає статистика. Наразі можна обережно припускати, що кількість нових випадків захворювання збільшується саме за рахунок хворих у легкій формі. Але й кількість смертей зростає, тому не можна все автоматично зводити до якихось змін у підходах до тестування”, - зазначив експерт.
Координатор Робочої групи з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні, наголосив, що загалом катастрофи в даний час немає, але тенденція тривожна.
Деталі дізнавайтеся з відеоcюжету:
Джерело: “Громадське телебачення”