У середмісті Черкас по вул. Байди Вишневецького, 2 тривають археологічні розкопки. Ця ділянка розміщена на території Верхнього міста, поблизу найдавнішого черкаського замку кінця XIV – початку XVII століття на Дзеленьгорі.
Археологічні розкопки здійснює Черкаська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом старшого наукового співробітника Відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я кандидата історичних наук Дмитра Куштана та за участі співробітників Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини (директор – Михайло Сиволап), а також волонтерів та студентів-практикантів з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (керівник практики – Анатолій Морозов).
Знахідки, отримані в ході розкопок, є доволі цікавими і навіть неочікуваними. Вражає їх спектр: від ростра викопного белемніта (частина мушлі протокальмарів мезозойської ери, так званий «чортів палець»), якому понад 60 мільйонів років – до бронзової медалі Першої Всеросійської спортивної олімпіади у Києві 1913 року.
Археологічні матеріали переважно належать до двох горизонтів: зарубинецької культури (перші століття н. е.) та пізнього середньовіччя (XV–XVII століття). Поселення зарубинецької культури в районі Дзеленьгори відоме за шурфуваннями, які проводилися у 1970–80-х рр. Нові знахідки (ліплений посуд, пряслице та фаянсова намистина) значно доповнили уявлення дослідників про цю пам’ятку.
Матеріали ХVІ століття відкривають нові сторінки міської історії та висвітлюють період розквіту Черкас як центру староства, важливого форпосту польсько-литовської держави, осередку формування українського козацтва. Із жител-напівземлянок та кількох господарчих ям ХVІ століття походять уламки керамічного посуду, монети, вироби з кістки, металу, кістки тварин, луска риб тощо.
Серед найцікавіших відкриттів – колекція кахлів другої половини ХVІ століття. Раніше вважалось, що кахляні печі у черкасців з’явились лише у ХVІІ столітті. Але знахідки цьогорічного сезону змінили уявлення науковців.
Серед вказаних кахлів – виріб «портретного» типу, на якому зображено погруддя вбраного за європейською модою аристократа, що є наслідуванням центральноєвропейських виробів. Найвірогідніше, це – портрет молодого Фердинанда І Габсбурга (1503–1564), короля Німеччини, Угорщини, Богемії, майбутнього імператора Священної Римської імперії (з 1556 р.). Інша сюжетна кахля, вкрита зеленою поливою, оздоблена релігійним сюжетом із зображенням янгола. Аналогії обом типам черкаських кахлів відомі за матеріалами досліджень об’єктів ХVІ століття у Києві.
«Враховуючи знахідки цих кахлів, можемо констатувати, що Черкаси у XVI столітті були не просто якимось центром провінційного староства Київського воєводства. Деякі заможні містяни тут могли дозволити собі «модний» хатній декор, як у найкращих будинках Праги, Кракова та Вільна. В усякому разі – не гірший, ніж у Києві», – зазначає Дмитро Куштан.
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією інформаційного ресурсу «Прочерк»