Як мутує коронавірус SARS-CoV-2? Чи закінчилася перша хвиля пандемії COVID-19 і що слугуватиме ознаками другої? Коли чекати на вакцину проти цієї недуги та чим рятувати пацієнтів зараз? Про це голова Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони України, член Президії НАН України, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України академік НАН і НАМН України Сергій Комісаренко розповів в ефірі телеканалів «Рада», «Еспресо TV» і «НАШ».
 Академік Сергій Комісаренко (фото – з сайту Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України) |
Про хвилі пандемії:
«Не думаю, що в Україні перша хвиля захворюваності вже закінчилася – наразі вона все ще триває, хоч і в більших масштабах. Та річ у тім, що майже в усіх країнах пом’якшення умов карантину призвело до зростання кількості інфікованих. США перебувають сьогодні на першому місці за кількістю інфікованих (5,5 млн осіб) і померлих (близько 200 тис. осіб) від COVID-19, але і в цій країні друга хвиля ще не починалася. Скоріш за все, якщо вона буде (а це теж поки не відомо і залежатиме від багатьох чинників), то припаде на кінець осені або зиму. Про розгортання другої хвилі свідчитиме динаміка розвитку епідеміологічного процесу: після певного вщухання захворюваності відбудеться її вибух. Друга хвиля зараз нібито починається у Франції та, можливо, Великій Британії.
Не варто розраховувати, що погодні умови змінять природу і поведінку вірусу. Проте восени – з огляду на авітаміноз та охолодження – люди частіше хворітимуть на інші гострі респіраторні вірусні інфекції, частина з яких, до речі, спричинюється коронавірусами інших чотирьох видів, що не є високопатогенними для людини».
Про мутації вірусу SARS-CoV-2:
«Нещодавно у пресі з’явилася дещо панічна інформація про те, що знайдено новий, значно контагіозніший (тобто заразливіший) штам вірусу SARS-CoV-2. Насправді це не новина – про цю мутацію було відомо ще два місяці тому. «Вірус-мутант» дійсно існує і розповсюджується набагато швидше, ніж інші штами. Якщо в січні цього року таких вірусів не було взагалі, то вже в лютому-березні їхня частка сягала 15-20%, а зараз цей показник зріс до 75-80%. На щастя, летальність вірусу при цьому не змінилася – не зменшилась, але й не зросла – і зараз коливається від 1% до 4%. За українською офіційною статистикою – 2,3%. До речі, мене дивує і дуже цікавить, чому в Україні у 6-8 разів менше інфікованих, ніж у США, а летальність менша аж у 10 разів (у відносних цифрах). Припускаю, що в популяції на території нашої країни циркулює інший, ніж у США та Китаї, штам (або два штами) нового коронавірусу, але напевно стверджувати не можу, оскільки у нас відсутні наукові потужності для секвенування геномів. Водночас, передбачити подальшу долю вірусу SARS-CoV-2 сьогодні неможливо, тому COVID-19 (це – захворювання, яке викликається вірусом SARS-CoV-2) залишається єдиним неконтрольованим гострим інфекційним респіраторним захворюванням на планеті».
Про колективний імунітет:
«COVID-19 особлива тим, що може мати безсимптомний перебіг, тобто частина інфікованих навіть не здогадуються, що хворіють чи хворіли. Цих людей, як правило, не перевіряють на наявність вірусу, тож до офіційної статистики – наприклад, і в Україні – потрапляють лише люди з очевидними ознаками захворювання. І якщо підтверджених випадків інфікування вірусом SARS-CoV-2 у нашій країні уже понад 125 тисяч, то безсимптомних інфікованих, на мою думку, понад мільйон осіб. У Великій Британії здійснили доволі масштабну перевірку на носійство вірусу серед людей без симптомів (шляхом виявлення антитіл проти SARS-CoV-2) і встановили, що носіями коронавірусу були 3,5% населення цієї країни, а перехворіло вдесятеро більше людей, ніж досі вважалося. Загалом частка безсимптомних інфікованих може сягати 50-60% носіїв вірусу. Серед опублікованих даних є такі, що стверджують, що колективний імунітет може мати верхню межу значно нижчу за 60%, можливо, 30 чи 20%, і що цей процес пов’язаний із існуванням у людей Т-клітинного імунітету проти коронавірусів людини, які викликають «звичайні» гострі респіраторні захворювання.
На жаль, неможливо знати наперед, що інфікована вірусом людина перехворіє легко. Тому політика цілковитого зняття карантинних обмежень і формування колективного імунітету (а для цього потрібно, щоб захворювання перенесли і мали імунну відповідь на нього – у вигляді антитіл або Т-клітинного імунітету – не менше 60% населення) абсолютно неправильна і неетична, негуманна, бо по дорозі до цього колективного імунітету ми ризикуємо втратити велику кількість людей – передусім літніх і з супутніми хронічними захворюваннями (діабетом, гіпертонією та іншими). Крім того, ідею колективного імунітету ставить під серйозний сумнів перший у світі підтверджений і докладно проаналізований випадок реінфікування вірусом SARS-CoV-2, про що було повідомлено з Гонконга: чоловік, який точно заражався новим коронавірусом у березні цього року, інфікувався повторно – іншим штамом – і вдруге захворів. Цей випадок є вкрай цікавим для вчених-інфекціоністів та імунологів, і я переконаний, що за здоров’ям цієї особи ретельно слідкуватимуть довго. Очевидно, що людина повторно заразилася на вірус SARS-CoV-2 внаслідок низького рівня антитіл проти першого вірусу, адже найстійкіший імунітет виробляється переважно у людей із важкими формами захворювання. Водночас, хоча цього рівня антитіл виявилося недостатньо, аби запобігти розвитку вірусу, з іншого боку – його вистачило для уникнення важкого перебігу захворювання після другого зараження».
Про вакцину:
«Найбільш ефективним і, фактично, єдиним специфічним і профілактичним заходом боротьби із поширенням інфекції є вакцинація, оскільки ліків проти COVID-19 немає (можливо, вони з’являється раніше, ніж вакцина, а можливо – й ні). Росія вже рекламує свою вакцину, проте ні Росія, ні Китай не завершили третьої стадії її випробувань – на великих кількостях людей. Тому така реклама виглядає щонайменше несерйозно. Саме третя фаза досліджень має продемонструвати, чи спричинює вакцина побічні ефекти (і які), наскільки ефективною вона є проти конкретного захворювання та чи можна взагалі застосовувати її до людей. Скажімо, в Росії одразу рекомендували добровольцям, на яких випробовується вакцина, вживати парацетамол, оскільки можливе підвищення температури тіла до 38°С і запаморочення. Тобто про безпечну й ефективну вакцину там іще зарано говорити. І хоча загалом Росія спроможна створити навіть кілька якісних вакцин, бо володіє потужною науковою базою для цього, яку успадкувала від виробництва біологічної зброї за часів СРСР, але правильних клінічних випробувань там досі не проведено, що й викликає цілком обґрунтований скепсис і осуд із боку ВООЗ і цивілізованого світу.
На сьогодні створено вже понад 160 вакцин проти COVID-19, випробовуються – понад 20 із них, а 9 вакцин (від таких поважних західних фармкомпаній, як Moderna, AstraZeneca, Pfizer, Sanofi Pasteur, Johnson & Johnson та інші) вже вийшли на третій етап досліджень. США мають усі перспективи отримати перевірену вакцину першими, оскільки на майже $10 млрд профінансували щонайменше 6-х найкращих виробників. Гадаю, остання фаза досліджень для перших вакцин завершиться до кінця 2020 року – у листопаді-грудні, найпізніше – в січні-лютому наступного року. Ретельно перевірити вакцини вкрай важливо, бо неякісні вакцини, небезпечні для здоров’я та життя людей, здатні дискредитувати саму ідею вакцинації – на додачу до того, як їй уже нашкодила антивакцинна пропаганда: скажімо, нещодавні опитування показали, що приблизно третина населення США не бажає вакцинуватися проти COVID-19, хоча для американців це буде безкоштовно.
Україна була серед головних виробників вакцин у СРСР. На превеликий жаль, за останні 30 років нашу систему створення й виробництва вакцин було зруйновано, а починати з нуля, звичайно, складно. В українських лабораторіях можна отримати якісні прототипи вакцини проти COVID-19, а от на етапі їх масштабування й перевірки виникнуть проблеми. Науковці НАН України подали до Національного фонду досліджень України дві заявки на фінансування проєктів зі створення прототипів вакцин. Сподіваюся, ми зможемо виграти грантові кошти. Та навіть у цьому разі потрібно буде залучати великі українські фармкомпанії, що мають відповідне устаткування та навчений персонал. І, якщо вони погодяться, то все одно навряд чи зможуть випускати десятки мільйонів доз вакцини – великі західні виробники, які теж не справляються самотужки, використовують для цього аутсорсинг, тобто доручають виробництво за своєю ліцензією іншим гравцям ринку (до прикладу, компанія AstraZeneca вже проводить перемовини з виробниками в Індії та Бангладеші). Я не певен, що потужні українські фармкомпанії – «Дарниця», «Фармак» та інші – готові взятися за масовий випуск вакцини проти COVID-19, з огляду на значні комерційні ризики. Якщо вони перебудуються (частково чи повністю) на виробництво вакцини, а Міністерство охорони здоров’я відмовиться купувати їхню продукцію, підтримає натомість китайські аналоги – наші виробники зазнають величезних збитків. Отже, потрібні державні гарантії, сформований Урядом соціальний запит. На жаль, раніше МОЗ практично нічим не сприяло налагодженню вітчизняного виробництва ліків і діагностикумів, навіть дуже високоякісних».
Про терапію антитілами:
«За статистикою, від COVID-19 в Україні померло понад 2,6 тис. осіб. Бодай частину, а можливо, й половину з них можна було врятувати – за допомогою антитіл людей, які вже перехворіли: антитіла специфічно з’єднуються з вірусом і блокують його дію та розмноження, що й відбулося в організмах одужалих. Це – різновид донорства: потрібна плазма (безклітинна фракція) крові. Відомо, що вже одужало майже 60 тис. людей, більше половини з яких – чоловіки (бо чоловіки заражаються і хворіють на COVID-19 частіше, ніж жінки). Нехай це буде, грубо кажучи, 30 тис. осіб. Припустімо, що у половини – 15 тис. із них виявлять високий титр антитіл, а 7-8 тисяч молодих і вже здорових осіб – погодяться стати донорами. Проблем із цим немає. По-перше, донорам платять. По-друге, ще академік Олександр Богомолець стверджував, що здача крові позитивно впливає на організм, оскільки стимулює «оновлення» крові. Але навіть якби зголосилися тільки 5 тисяч людей – їхньої крові (по 450 мл з кожного) вистачило б на 15 тис. доз реконвалесцентної плазми – по суті, готових ліків. Це – елементарний метод, дозволений у багатьох країнах, і в Європі його теж використовують. Це обов’язково потрібно робити і в нас. На жаль, український МОЗ – з не відомих для мене причин – досі не надав відповідного дозволу, хоча я особисто звертався листом до Президента України, а от президент США Дональд Трамп мене почув... Тиждень тому він дав доручення Адміністрації з якості їжі та ліків США (FDA) терміново поширювати лікувальну процедуру переливання хворим на COVID-19 реконвалесцентної плазми, тобто плазми крові людей, які видужали від COVID-19, не мають вірусів SARS-CoV-2, але мають достатньо високу кількість антитіл (звичайно IgG-класу) проти цього вірусу».
Більше дізнавайтеся з відеозаписів за посиланнями: