 |
Учена пояснила які виклики стоять перед світовою астрофізикою сьогодні та які наслідки відкриття екзопланет: «Активно вивчається видима матерія (зірки, зоряні скупчення, галактики і т.д.). Але це приблизно 4% від речовини Всесвіту, а решта – темна матерія, яка залишається загадкою. На новий рівень переходить дослідження формування Сонячної системи, готуються нові місії. Дані старих космічних місій обробляються заново новими методами. Вчені продовжують вивчати питання, порушені Ейнштейном і Хокінгом, працюють з теорією струн, об'єктами раннього Всесвіту і чорними дірами. Лауреати Нобелівської премії з фізики цього року – Роджер Пенроуз (за відкриття того, що утворення чорних дір є наслідком загальної теорії відносності), а також Райнхард Генцель і Андреа Гез (за відкриття надмасивного компактного об'єкта в центрі Галактики) беруть активну участь в підготовці місячних і марсіанських програм, пошуку екзопланет. (...) Людство завжди хотіло знати, чи одні ми у Всесвіті. Завдання виявлення планет біля інших зірок довго не було вирішено, адже планети малі і тьмяні у порівнянні з зірками. Перші екзопланети було виявлено в 1980-их роках. Спочатку більше відкривали великі газові гіганти, схожі на Юпітер і Сатурн. Потім почали відкривати планети, схожі на Землю. Був введений термін «населена зона» – це умовна царина в космосі, визначена з теоретичних розрахунків, де умови на поверхні планет, що знаходяться в цій царині, будуть близькі до умов на Землі. Уже підтверджено існування понад чотирьох тисячі екзопланет. Не так давно була відкрита планета TOI-700 d, – це перша виявлена екзопланета земної групи, що знаходиться в зоні життя своєї зірки».
Олександра Іванова також розповіла про темну матерію, теорію струн, дослідження Хокінга та цікавість вчених до планети Марс.
Про власні дослідження вчена розповіла наступне: «Отримала чотирирічний грант спільно з моїми словацькими колегами для дослідження комет. Сучасна астрофізика – це міжнародна наука. Не так важливо, де астрофізик працює. Важливі його результати і внесок у загальну скарбничку людських знань про Всесвіт. Такі гранти, як я отримала у Словаччині, дозволяють закуповувати обладнання, їздити на конференції та спостереження, на телескопи, запрошувати українських студентів або аспірантів до себе на практику, оплачувати їм поїздку на конференції. Адже наша головна проблема у тому, що молодь після закінчення вишів йде з науки або їде з України. У нас університетська підготовка одна з кращих, але фінансування науки в країні гірше і гірше. Ми не можемо забезпечити молоді нормальний рівень життя в столиці і дати можливість їздити на міжнародні конференції, спостереження та наукові школи. А без цього вчений не зможе вийти на високий рівень. Плюс, після анексії Криму і під час військового конфлікту з Росією Україна залишилася без великих телескопів. Зараз наш найбільший телескоп перебуває в Одесі (діаметр дзеркала - 80 см), а у наших колег навіть немає можливості забезпечити його новими фільтрами. Днями обрали нового президента Національної академії наук України – академіка Анатолія Загороднього. Сподіваємося, що його обрання посилить роль фундаментальних досліджень і дозволить Національній академії наук України вийти на прогресивний рівень».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією інформаційного агентства «УНІАН»