10–14 серпня 2020 року в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова тривала 20-а Гамовська конференція-школа «Астрономія на стику наук: астрофізика, космологія і гравітація, фізика високих енергій, фізика елементарних астрочастинок, радіоастрономія і астробіологія», в якій узяли участь (офлайн і онлайн) понад 100 науковців з університетів Одеси, Києва та Харкова, а також із Головної астрономічної обсерваторії НАН України, Радіоастрономічного інституту НАН України, Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України, Державного космічного агентства України та його Національного центру управління і випробування космічних систем.
 Логотип Гамовської конференції |
Конференція відзначила внесок одеських учених у розвиток науки в Україні. Одеський національний університет носить ім’я видатного мікробіолога, лауреата Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини 1908 року Іллі Мечникова. Троє представників цього ж університету – академіки Данило Заболотний, Олександр Богомолець і Володимир Липський – у різний час були президентами Національної академії наук України. Чудова плеяда астрономів, директори Астрономічної обсерваторії університету професор Олександр Кононович, академік Олександр Орлов, член-кореспондент АН СРСР Костянтин Покровський і член-кореспондент АН УРСР Володимир Цесевич зробили видатний внесок в українську науку.
Цьогоріч на конференції-школі розглядалися проблеми космології, гравітації, фізики елементарних частинок, астрофізики, астроінформатики, радіоастрономії, сонячної активності та сонячно-земних зв’язків, Сонячної системи і навколоземного космічного простору, астробіології.
 Постер конференції |
З огляду на карантин, конференція обмежилася тільки одним пленарним засіданням у Великій фізичній аудиторії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
 Триває пленарне засідання |
Секції ж конференції працювали на біологічному факультеті університету по черзі – щодня по одній, аби забезпечити присутність обмеженої кількості учасників.
 Учасники однієї з секцій конференції |
А днями оргкомітет конференції оприлюднив остаточний варіант її резолюції. Нижче наводимо текст цієї резолюції.
* * *
Учасники 20-ї Гамовської конференції відзначають:
Дослідження в галузі астрономії, радіоастрономії, астрофізики, космології та за іншими напрямами продовжують в Україні продуктивно розвиватися, про що свідчать озвучені на конференції нові наукові результати й активність українських астрономів у проведенні конференції навіть в умовах смертельної небезпеки. Україна залишається серед небагатьох країн, де так широко представлені астрономічні дослідження.
Попри те, що науковий потенціал учених, які працюють у галузі астрономії, зберігся, на його реалізації негативно позначаються відомі чинники, наявні в сучасній Україні, а саме: відсутність практичного інтересу держави до розвитку фундаментальних і прикладних астрономічних досліджень, зменшення престижності наукової діяльності, слабка підготовка школярів у галузі природничих наук, мізерне фінансування науки, внаслідок чого інструментальна база астрономії залишилася на рівні минулого століття, і таке інше.
У рамках розглянутих на конференції наукових проблем і наукових завдань учасники конференції підтримують висловлені на адресу Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України пропозиції та ініціативи:
1. Конференція наголошує на важливості робіт зі створення сучасного радіоастрономічного комплексу на базі антенних систем у Золочеві Львівської області.
2. Учасники конференції звертаються до МОН України з проханням знайти можливість для підтримки українських астрономічних обсерваторій, що входять до складу університетів, які взаємодіють з Національним центром управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України в рамках виконання відповідних завдань із забезпечення розвитку наземної інфраструктури державної космічної програми України для спостереження навколоземних космічних об’єктів в інтересах оборонних завдань держави, і збільшення їх фінансової підтримки.
3. Конференція вважає за дуже важливе розроблення нової Державної програми в галузі астрономії, спрямованої на створення сучасної бази астрономічних досліджень у кооперації з країнами ЄС.
4. Учасники конференції звертаються до МОН України та НАН України з проханням розглянути пропозицію президента Української астрономічної асоціації академіка Ярослава Яцківа про створення спільно з Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова, Головною астрономічною обсерваторією НАН України й Українською астрономічною асоціацією Південноукраїнської астрономічної обсерваторії.
5. Усі учасники конференції звертають увагу МОН України на критичну ситуацію з науковими дослідженнями практично в усіх українських університетах. Не маючи постійних ставок наукових співробітників і цілковито залежачи від результатів конкурсів держбюджетних тем (тобто від об’єктивності оцінок членів експертних комісій), астрономічні обсерваторії, які мають статус науково-дослідних інститутів в університетах, постійно балансують на межі існування. Для нормального функціонування вони потребують певної кількості ставок на постійній основі (базового фінансування науки). Конкурсні та грантові гроші за виграними проєктами повинні використовуватися для розвитку нових напрямів наукових досліджень, залучення додаткових співробітників, аспірантів і студентів для виконання цих проєктів, участі в конференціях і публікації статей у провідних міжнародних журналах.
6. Конференція підтримує роботу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова й Одеського астрономічного товариства зі створення університетського астрономічного та космічного освітнього центру з цифровим планетарієм і експозиціями «Україна – космічна держава» та «Одеса в історії космонавтики».
7. Учасники Гамовської конференції просять Президію НАН України прискорити прийняття рішення про заснування іменної Премії імені Георгія Гамова, ініційованої Радою з проблеми «Астрономія» Відділення фізики і астрономії НАН України й Українською астрономічною асоціацією та вже підтриманої Відділенням фізики і астрономії НАН України.
Для підвищення престижності наукової роботи, формування інтересу до наукової творчості та наукової підготовки школярів, студентів і аспірантів конференція висловлює МОН України такі пропозиції:
1. Включити до шкільної та університетської програм також факультативний курс «Основи космічних досліджень» (поряд із предметом «Астрономія»), що розповідає про практичне використання космічних засобів спостережень. Кафедри астрономії, астрономічні обсерваторії та інститути МОН України і НАН України за підтримки Української астрономічної асоціації та Державного космічного агентства України можуть підготувати шкільні навчальні посібники з космічної тематики.
2. Додати до шкільної програми розділ, присвячений історичному внескові України у розвиток фундаментальної та прикладної науки, науковому й космічному потенціалу та його розвитку в Україні. Молодь має знати про історичний внесок видатних конструкторів космічної техніки Сергія Корольова і Валентина Глушка, які народилися в Україні. За кількістю космонавтів Україна посідає третє (після США та РФ) місце у світі. Необхідно, аби перелік космонавтів українського походження став відомий як школярам, так і широкій громадськості:
- Попович Павло Романович (польоти в 1962 і 1974 роках)
- Береговий Георгій Васильович (політ у 1968 році)
- Шонін Георгій Степанович (політ у 1969 році)
- Добровольський Георгій Тимофійович (політ у 1971 році)
- Жолобов Віталій Михайлович (політ у 1976 році)
- Ляхов Володимир Опанасович (польоти в 1979, 1983 і 1988 роках)
- Попов Леонід Іванович (польоти в 1980, 1981 і 1982 роках)
- Кизим Леонід Денисович (польоти в 1980 і 1984 роках)
- Вовк Ігор Петрович (політ у 1984 році)
- Васютін Володимир Володимирович (політ у 1985 році)
- Волков Олександр Олександрович (польоти в 1985, 1988–1989 і 1991–1992 роках)
- Левченко Анатолій Семенович (політ у 1987 році)
- Арцебарський Анатолій Павлович (політ у 1991 році)
- Циблі Василь Васильович (польоти в 1993–1994 і 1997 роках)
- Маленченко Юрій Іванович (польоти в 1994, 2000, 2003, 2007–2008, 2012 і 2015 роках)
- Гідзенко Юрій Павлович (польоти в 1995–1996, 2000–2001 і 2002 роках)
- Онуфрієнко Юрій Іванович (польоти в 1996 і 2001–2002 роках)
- Каденюк Леонід Костянтинович (політ у 1997 році)
- Волков Сергій Олександрович (польоти в 2008, 2011 і 2015–2016 роках)
З огляду на багаторічний досвід проведення Гамовської конференції в Одесі, її учасники звертаються:
- до міського голови Одеси Геннадія Труханова й Одеської міської ради – з проханням підтримати ініціативу наукової громадськості міста про встановлення у сквері імені Георгія Гамова пам’ятного знаку, який інформуватиме одеситів і гостей міста про внесок ученого в космологію та сучасні уявлення про еволюцію Всесвіту, ядерну фізику і джерела енергії зір, розшифровку генетичного коду;
- до ректора Одеського національного університету імені І.І. Мечникова професора Ігоря Коваля – з проханням підняти престиж іменної Гамовської стипендії для студентів, збільшивши її розмір, який має перевищувати розмір підвищеної стипендії.
Науковий Оргкомітет і учасники конференції висловлюють щиру вдячність ректорові Одеського національного університету імені І.І. Мечникова професору Ігорю Ковалю за сприяння в організації роботи конференції-школи, а також деканові біологічного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова професору Веніаміну Заморову за можливість провести засідання наукових секцій у приміщенні цього факультету.
Науковий Оргкомітет пропонує провести XXI Гамовську конференцію-школу в Одесі з 15 по 22 серпня 2021 року.
Резолюцію підписали голова наукового оргкомітету Гамовської конференції – 2020, завідувач відділу міліметрової радіоастрономії Радіоастрономічного інституту НАН України академік Валерій Шульга та заступник голови наукового оргкомітету і голова місцевого оргкомітету конференції, старший науковий співробітник відділу декаметрової радіоастрономії Радіоастрономічного інституту НАН України кандидат фізико-математичних наук Михайло Рябов.
За інформацією Відділення фізики і астрономії НАН України