View message

Учена зазначає: «Говорячи про те, що відбувалося з жінками на теренах України протягом останніх 100-150 років, слід враховувати світовий контекст. Індустріальна революція, процеси модернізації — все це спричинило значні життєві зміни. Вони були характерні як для західної України, яка перебувала під владою Австро-Угорщини або Польщі, так і для тієї території, що була частиною Російської імперії. До кінця ХІХ століття більше 90 % українців проживало в селах. Сільське господарство (рільництво, тваринництво тощо) було досить жорстко розділено на жіночу працю, яку не годилося робити чоловікам, і навпаки. Це накладало певний відбиток і сприяло закріпленню гендерних стереотипів. Чоловічі та жіночі обов`язки і ролі були взаємодоповнюючими і, водночас, взаємовиключними. Епоха модерності призвела до розмивання цього поділу. Якщо раніше жіночі ролі обмежувалися категоріями «мати», «господиня», «дружина», то модерність надавала можливість розвиватися за їх межами. Жінки почали потроху претендувати на нові, раніше заборонені для них ролі, майнові, політичні та сімейні права, освіту, професію. Люди йшли із сіл шукати роботу у містах, у промисловості. Серед них було багато дівчат та жінок. Хтось працював на підприємстві, хтось йшов у наймички. Так, це часто була низькооплачувана праця, але все таки жінка мала власну копійчину. Паралельно йшло звільнення від батьківського тиску, юридичної залежності від чоловіка. Змінювалися й уявлення про морально прийнятне, починаючи від одягу та можливості вільно подорожувати без супроводу. Апогеєм жіночої емансипації у ХХ сторіччі стало винайдення контрацептивних пігулок. Вперше в історії жінка отримала можливість контролювати свою репродуктивну функцію, просто отримувати задоволення без страху завагітніти. Сексуальна революція – черговий етап звільнення, так само важливий, як політичні права та чи фінансова незалежність. Порівняно з попередніми ХХ сторіччя було справді революційним в контексті звільнення жінок. Феміністський рух, шо з`явився у другій половині ХІХ століття, розвивався протягом усього ХХ, і зараз ми фактично маємо справу з результатами цієї боротьби кількох поколінь феміністок за жіночі права і можливості. Цьому сприяли як об`єктивні процеси науково-технічного поступу, так і діяльність жіночих організацій, які тиснули на уряди країн, змушуючи їх змінювати законодавство. В сучасній України ми маємо користуватися результатами емансипації та вдосконалювати їх, адже прихована чи явна дискримінація жінок все ше існує. Серед прикладів – ринок праці, коли жінок досить неохоче допускають на керівні та високоплачувані посади, мотивуючи тим, що вони не зможуть поєднувати їх з материнством. Чимало сексистської реклами, яка привчає дивитися на жінку як на шматок м`яса у привабливій обгортці. Сучасні жінки свідомі своїх прав та активно обстоюють можливість самостійно визначати свій спосіб життя: присвятити себе на певному етапі сім`ї чи карєрі, йти у творчість чи політику, служити у війську чи виховувати дітей, або поєднувати кілька напрямів. Основною рисою сучасного світу є розмаїття та великий вибір рольових моделей. Люди різні від народження і повинні мати можливість вибору, у чому проявити цю свою особливість. Суспільство від цього стане багатшим, а люди – щасливішими».

За інформацією платформи «informer.od.ua»