На відкритті конференції із привітальним словом виступили організатори і гості заходу, зокрема директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М.Т. Рильського НАН України академік НАН України Ганна Скрипник, яка згодом доповнила його залученням поетичних виступів визначних українських митців про М. Рильського протягом півгодинної перерви між пленарними засіданнями; керівник Фонду Максима Рильського «Троянди й виноград», спадкоємець поета Максим Рильський, а також директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторія Колесник; доцент кафедри теорії і історії мистецтв Харківської державної академії дизайну і мистецтв кандидат історичних наук Валентина Сушко.
 Виступ директора ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України академіка НАН України Ганни Скрипник |
 Виступ керівника Фонду Максима Рильського «Троянди й виноград» Максима Рильського |
 Виступ директора Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторії Колесник |
Основний масив наукових доповідей було представлено у виступах учасників із темами, заявленими на двох пленарних засіданнях, тоді конференція продовжувала свою діяльність у заочному форматі.
Програма конференції доступна за посиланням Із текстами виступів учасників заочної форми можна буде ознайомитися у збірнику наукових праць, який буде опубліковано.
Під час перерви учасники конференції мали змогу ознайомитися із матеріалами відео-галереї портретів М.Т. Рильського з альбому, підготовленого співробітниками Інституту.
Перегляд альбому «Максим Рильський у спогадах, працях та портретах (до 125 річчя від дня народження)» Привітальні виступи скерували увагу доповідачів і слухачів на значенні творчості М.Т. Рильського в українській культурі ХХ ст., її відгомонах у різних мистецьких напрямках у столітті ХХІ, а також на творчих контактах М. Рильського із його визначними сучасниками.
Різні аспекти спадщини М. Рильського перебували у фокусі уваги знаних доповідачів першого пленарного засідання, робота якого тривала у першій половині дня. Так, професор КНУ ім. Тараса Шевченка М.В. Стріха звернувся до вельми актуальної теми українізації опери у світлі діяльності М.Т. Рильського, оперні переклади якого є гідними, аби звучати зі сцени сучасних українських театрів. Доповідач заохочував співробітників ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України до всебічного аналізу цієї проблеми.
Провідний співробітник ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України доктор мистецтвознавства Лідія Корній звернулася до теми впливу творчого середовища на формування яскравої особистості на прикладі представників родини Рильських – Тадея і Максима – і знакового українського композитора М. Лисенка.
Завідувач відділу української і зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України кандидата філологічних наук Лариса Вахніна у своїй доповіді звернулася до однієї з базових проблем сучасної славістики – значення наукової діяльності М.Т. Рильського як одного з фундаторів української славістичної науки, організатора і учасника міжнародних з’їздів славістів.
 Виступ завідувача відділу української і зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України кандидата філологічних наук Лариси Вахніної |
Важливою складовою засідання виступає звернення доповідачів до особистих, творчих і наукових контактів М.Т. Рильського з вітчизняними діячами культури і науки. Так, особисті і творчі контакти М. Рильського із визначними науковцями доби, зокрема визначним літературознавцем О. Білецьким, були темою виступу провідного наукового співробітника ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України доктора філологічних наук Тетяни Рудої. Дружні взаємини корифеїв української культури зі сфер поетичного і музичного слова М. Рильського, Дмитра й Левка Ревуцьких постають в усій повноті у ґрунтовній доповіді фахівця-музикознавця, старшого наукового співробітника ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України кандидата мистецтвознавства Валентини Кузик. Суголосся геніїв М. Рильського і О. Довженка опиняється у центрі уваги виступу визначного українського кінознавця, старшого наукового співробітника ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України Сергія Тримбача. Доповідач звертається до фактів, пов’язаних із знайомством письменників, що відбулося понад сто років тому, аналізує значення заяв на захист О. Довженка з боку М. Рильського, участь М. Рильського у дискусії стосовно виходу фільму «Поема про море» тощо.
До проблеми спадкоємності і близькості наукових традицій звертається провідний науковий співробітник ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України доктор філологічних наук Оксана Микитенко, простежуючи шляхи української лексикології та проблем наукового перекладу на яскравих прикладах наукових шкіл, пов’язаних із постатями М.Т. Рильського, Л.А. Булаховського і Й.А. Багмута.
На питання: чи можна інтерпретувати фільм через наратив, дає відповідь старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук Ангеліна Ганжа,, звертаючись до ґрунтовного аналізу змісту і передісторії створення фільму, де представлено творчу постать М.Рильського, – «Poeta Maximus» (2008).
«Максим Рильський у відлуннях дискурсів Голосіївського парку» – у такий спосіб прозвучав творчий геній поета у світлі бачення провідного наукового співробітника ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України доктора мистецтвознавства Михайла Хая.
Друга частина пленарного засідання розпочалася доповіддю професора КНУ імені Тараса Шевченка М.К. Наєнка, присвяченої участі М. Рильського як свідка у сфабрикованій справі Спілки визволення України, де планувалося засудження 45 учасників. Доповідач детально описав свідчення М. Рильського, його оцінку діяльності учасників справи – неокласиків, фігурантів «Ланки» і «ВАПЛІТЕ».
Звернення до творчої постаті Максима Рильського згідно з концепцією висвітлення особистості на сторінках «Української музичної енциклопедії», підготовленої співробітниками ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України, стало об’єктом уваги старшого наукового співробітника цього ж інституту кандидата мистецтвознавства І.рини Сікорської.
Постать М. Рильського як перекладача з сербської народної поезії виступає у руслі дослідницької уваги старшого наукового співробітника ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України Мирослави Карацуби: доповідачка охарактеризувала художні переклади Рильським сербської народної поезії як досконале відтворення оригіналу в максимальному наближенні до нього щодо стилю, жанру, характеру образності, навіть при певних, неминучих перестановках – шляхом компенсації образу.
Природа і пам’ятки культури у життєтворчості М. Т. Рильського постають як «територія свободи» у ґрунтовній, багато ілюстрованій доповіді старшого наукового співробітника ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України кандидата історичних наук Любові Босої.
Науковий співробітник ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України кандидат мистецтвознавства Оксана Летичевська звернулася до історії листа М. Рильського з особистого архіву актриси Н. Гебдовської. Свою доповідь авторка ілюструвала фотографіями, слайдами архівних документів.
Християнська тематика (тема прощення, образ сонця-світла, образ Богоматері, образ гордині, образ воскресіння тощо) у поезії митця виступала об’єктом уваги молодшого наукового співробітника ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України кандидата мистецтвознавства Олесі Прилепи.
Наукова співробітниця ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України кандидат мистецтвознавства Інна Лісняк звернулася до кобзарської тематики у творчості М. Рильського, проаналізувала думовий епос у світлі зацікавлень М. Рильського.
М.Т. Рильський і функціонування часопису «Народна творчість та етнографія» – тема останнього виступу другого пленарного засідання, виголошена молодшим науковим співробітником ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України Світланою Василик.
За інформацією ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України