У статті розглянуто етапи формування джерельної бази як підґрунтя для соціоісторичної інтерпретації археологічної пам’ятки національного значення «Городище літописного міста Звенигород». Обґрунтовано міський та столичний статус Звенигорода як центру однойменного князівства. Відзначено внесок дослідників ХІХ–ХХ ст. у вирішення проблем локалізації міста, визначення його площі, реконструкції архітектурно-просторової організації, планувальної структури. Наведено результати застосування ІТ-технологій для віртуальної реконструкції забудови міста. Візуалізація княжого Звенигорода вперше репрезентує зовнішній вигляд одного з найдавніших столичних міст Галицької Русі.
ЧИТАТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ СТАТТІ Джерело: журнал “Вісник НАН України”, №1, 2021 р.